Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Роздержавлення преси – це зобов’язання України перед ПАРЕ. На початку березня Секретар Національної спілки журналістів України, голова Дніпропетров¬ської обласної організації НСЖУ, головний редактор дніпропетровської обласної газети «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук у складі української делегації Ради Європи зустрічався з європейськими парламентаріями, генеральним секретарем Міжнародної федерації журналістів.
Багато уваги приділяли свободі слова. Обговорювали й питання роздержавлення преси, й куди мають рухатися українські медіа. Державних і комунальних ЗМІ в Європі немає. Європейці переконують нас, що в України є перспектива вступу до ЄС і підтримують наше реформування преси.
Олексій Ковальчук:
– На мій погляд, роздержавлення друкованих ЗМІ треба було робити ще років 15 тому. За цей час маємо чимало напрацювань, було кілька спроб зрушити процес, приймали різні законопроекти, але так усе і залишилося на місці. Думаю, сьогодні ми максимально близько підійшли до розв’я¬зання питання. У лютому
на засіданні Секретаріату спілки журналістів був присутній Прем’єр-міністр і доручив надати наші пропозиції на розгляд уряду до
1 червня. А Президент України 21 березня видав доручення про реформування друкованих ЗМІ. Верховна Рада зареєструвала відпові¬д¬ний законопроект. Ця ситуація свідчить про те, що можемо сподіватися на здійснення реформи. Вважаю, що нині урядові структури, представники Кабміну чують і сприймають принципові позиції НСЖУ щодо роздержавлення ЗМІ. Тому сподіваємось, що наші спілчанські вимоги будуть враховані.
По-перше, це пріоритетне право редакцій на вибір способу реформування, форми власності. По-друге, без¬оплатна передача колективам редакцій майна, приміщення або довгострокова його оренда. Я підтримую пропозицію тимчасової фінансової підтримки реформованих видань, соці¬ального захисту журналістів, зокрема в пенсійному забезпеченні. Не секрет, що державні і комунальні ЗМІ, як правило, користуються правом пільгової оренди приміщень. Більше це стосується районних газет, адже в обласних виданнях фінансовий стан кращий.
На Дніпропетровщині, думаю, процес роздержавлення пройде безболісно.
Багато «районок» уже давно готові до цього, мали свої пропозиції, експериментальні проекти ще років десять тому. Що дасть роз¬державлення? Все залежить від керівника видання, від обраної стратегії. Якщо Верховна Рада підтримає наші пропозиції, перехід буде менш вразливий. Крім того, деякі газети будуть змушені переформатуватися, друкувати більш якісні матеріали, вимогливіше обирати редакційну політику. На рин¬ку преси активізується конкурентна боротьба за читача.
Після першого читання в парламенті, якщо це буде потрібно, НСЖУ матиме можливість внести свої корективи у законопроект. Вимагатимемо, щоб реформування друкованих ЗМІ тривало 2-3 роки, щоб були пілотні проекти на добровільній основі, а вже після цього розпочалося суто роздержавлення, згідно із законом. Який спосіб реформування краще обрати? Я б ішов у напрямку колективної власності, хоча б на першому етапі. Але, можливо, редакція одразу знайде гарного інвестора, укладе з ним вигідну угоду, щоб були враховані й соціальні питання захисту журналістів. Видання, які сильніші, мають багаж думок, не відчують процесу. У деяких газет уже є свої напрацьовані проекти, і вони зараз підганяють: «Давайте роздержавлення!» Що гріха таїти, районні газети «танцюють» між районною радою і райдержадміністрацією. Треба висвітлювати їхню діяльність? Ось угода, прописуйте зобов’язання замовника і виконавця.
Є обов’язкові для друку нормативно-правові матеріали, але є й інші моменти – все це можна прорахувати. Думаю, місцевим бюджетам роздержавлення дасть економію, а районним газетам – імпульс для розвитку.
Наталія Біловицька, спеціально для «Вістей»
