Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
«Журналістика коштує грошей» – методами залучення коштів та іншими цінними порадами для редакцій, які працюють в тилу або опинилися на межі виживання, поділилася медіаекспертка, керівниця відділу інновацій та маркетингу CID Media Group Наталія Пахайчук.
Близько 70 учасникам вебінару НСЖУ «Більше, ніж виживання: системні рішення для регіональних медіа в умовах кризи» вона розповіла, як знаходити баланс між донорською підтримкою, рекламою і читацьким фінансуванням, робити штучний інтелект своїм союзником і просто не боятися робити нове.
Захід відбувся 23 травня у рамках пріоритетного напрямку Національної спілки журналістів України з відновлення українських медіа. Він є важливою складовою системних зусиль Спілки із забезпечення економічної стійкості медіа під час війни.
Учасники зустрічі дізналися про ключові напрями, які допомагають редакціям розвиватися в умовах нестабільності. Йшлося про створення стратегії економічної стабільності як переходу від хаотичного «латання дір» до системного планування ресурсного забезпечення. Окрему увагу було приділено побудові ефективних відносин із донорами. Також обговорювали практичні моделі диверсифікації доходів у ситуації, коли традиційні джерела скорочуються.
Завершальним акцентом стала роль штучного інтелекту у щоденній проєктній роботі редакцій: як оптимізувати підготовку заявок, заощаджувати час і ресурси без втрати якості. Усе це – не абстрактна теорія, а напрацьовані моделі й рішення, які спікерка впровадила на практиці у мережі «Район.in.ua».
Ключові поради Наталії Пахайчук для регіональних медіа:
- Розробіть стратегічний план редакції.
Стратегія потрібна. Без стратегії працювати в наших умовах не те що важко – уже неможливо. Хто її ще не зробив – зробіть.
Кожній редакції потрібно сформулювати реальні цілі, зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, можливості на ринку, а також пропрацювати SWOT-аналіз. Коли є загальна стратегія, на її основі можна збудувати фандрейзингові стратегії або хоча б план. На стратегічні цілі легше залучати фінансування, бо таку ціль легко перетворити у проєкт з усіма його атрибутами.
- Створюйте пріоритети на основі власного профілю.
Не всі ідеї підходять для кожної редакції… Можна собі дозволити не подавати заявки на все, не вигадувати непосильних проєктів і не розпорошувати свої сили туди, куди не варто витрачати зусилля.
- Диверсифікуйте джерела доходу.
Бізнес-модель мережі «Район.in.ua» базується на поєднанні рекламної моделі, грантового фінансування, франшизи і підтримки від спільноти.
- Вибудовуйте систему грантової роботи.
Гранти слід розглядати як інвестиції.
Через те, що мережа «Район.in.ua» організувала роботу грантового відділу як повноцінного бізнес-напрямку, їй удається продовжувати залучати грантові кошти.
Використовуйте їх для розвитку нових напрямів, на які у вас немає власних ресурсів.
- Зміцнюйте рекламну спроможність редакції.
«Район.in.ua» зріс втричі за рахунок SEO-реклами. Сайти добре індексуються. До них приходять рекламодавці.
Важливо навчитися «продавати» редакцію. Медіа не просувають себе як рекламний майданчик, а блогери змогли. Тому важливо розповідати про себе, про охоплення, аудиторію – це дієво.
- Журналістика коштує грошей. Працюйте над читацьким фінансуванням.
Окрім підписки на платний контент, «Район.in.ua» спробував запропонувати читачам «дякувати» за контент у форматі надсилання за нього коштів. Це все добровільно і нагадує читачам, що журналістика коштує грошей.
Варто пропонувати одноразову допомогу, рахунки, QR-коди, різні варіанти. Чим більше точок, де можна торкнутись картки читача, тим краще.
Читацьке фінансування зараз – це більше про «фан», ніж велике джерело доходу. Але це також має бути, бо фан-клуб у кожної редакції є. І тут приходять на допомогу такі інструменти, як краудфандинг.
Психологічний ефект не менш важливий. Отримані гроші, можливо, «не зроблять погоди» в бюджеті, але морально – це колосальна підтримка.
- Не просіть на виживання – покажіть, у що інвестуєте. Донори не хочуть реанімувати «мертвих пацієнтів».
Потрібно подивитися, як все-таки «вижити», які є можливості, які є сучасні тенденції й попросити на саме ці ідеї інвестиції.
Пропонуйте донорам інвестувати в інновації. Так, ці інновації не будуть простими, але це не є щось таке, що нам з вами недоступне. Якраз маленьким редакціям дуже просто застосувати інновацію, бо ми вільні у своїх рішеннях. Не треба пройти масу погоджень, оцінку ризиків і так далі, як великим медіахолдингам.
Використовуйте свою історію як суперсилу. Якщо видання прифронтове – це велика біда, але воно необхідне людям. Говоріть про це. Якщо редакція існує сто років чи вісімдесят, то теперішня криза – це лише епізод у великій історії. Розповідайте всюди про нашу історію, наші досягнення.
- Встановлюйте контакти з донорами напряму.
Іноді грантові кошти залишаються невикористаними. Писати листи напряму – це реальний інструмент. Але якщо донори не знають про те, що нам потрібні гроші, як вони їх дадуть? А якщо є лист, є теплий контакт, а головне, в листі є конкретика, це дуже допомагає. Звертаючись до донорів, варто лаконічно пояснити ситуацію, скільки треба грошей. Якщо це не разова ситуація, а системна, слід пояснити, на що і на які стратегічні цілі це потрібно.
Шукати гранти треба не лише в Україні. Часто іноземні, європейські редакції самі залучають грантове фінансування, і вони можуть створювати проєкти, де українців запрошують партнерами в різний спосіб. І це теж може бути джерелом доходу.
- Якщо не вдається самостійно знайти донорів, потрібно ставати підрядниками тих, хто вже їх знайшов.
Медійників часто просять: «Розмістіть нам, будь ласка. Напишіть нам, будь ласка, висвітліть наш проєкт, прийдіть на нашу подію». Але чому не закласти в проєкт медіа як підрядника з виготовлення інформації?
- Формуйте довіру через видимість і партнерства.
Зробіть так, щоб донори самі хотіли вас профінансувати. Як це зробити? Багато про себе розповідати, вкладатися в імідж, репутацію, видимість і бренд. Маркетинг потребує уваги та навчання, але він своє приносить. Тому, якщо стратегічно підходити до розвитку редакції, обов’язковим блоком має бути маркетингова стратегія.
- Не обмежуйтеся пошуком фінансування тільки у своїй сфері.
Компанія «Едельвіка», яка виробляє український одяг, підтримувала програму «Мистецьке інтерв’ю». Хоча ця програма далека від комерційної тематики, бренд побачив цінність у співпраці через спільну аудиторію – людей, які цікавляться мистецтвом і якісною українською продукцією.
- Об’єднуйтесь із іншими редакціями.
Надійний спосіб закладати в бюджет кошти на навчання – це замовляти його в редакціях, на які хочеться бути схожими. Водночас, це підтримка інших редакцій, дружніх до нас. Іншим разом вони залучать вас. Можна подивитися реально, як люди почали, до чого вони дійшли, і вони критично можуть подивитися на вашу ситуацію.
Дуже добре, коли можна мати партнерів серед редакцій і з ними скооперуватися в різний спосіб.
- Додавайте до заявок портфоліо, згадуйте редакції-партнерів, додавайте відгуки.
Першим пунктом у заявках показуйте, що у вас примножилося з попередніх грантів. У всіх є приклади, коли щось залишилося з проєкту і перетворилося в основну діяльність, щось принесло гроші і працює далі.
Потрібно заздалегідь домовитися з тими, хто може дати вам рекомендацію. Дуже добре мати відгуки тих, хто готовий про вас розповідати, мати союзників в бізнесі, громадському секторі, які можуть посилити заявку.
- Створюйте великі суспільно важливі справи.
Ви чули про національний збір на пам’ятник Олені Пчілці в Гадячі? Це спільна справа «Район.in.ua» і газети «Рідний край. Газета Гадяцького земства». Чому за це взялися? Це дає можливість говорити з аудиторією про цінності, добру справу. Це допомагає залучити фінансування. «Район.in.ua» створив дуже багато контенту, щоб висвітлити спадщину Олени Пчілки. І для цього зверталися до донорів. «Район.in.ua» має що їм запропонувати: об’єднання з іншими редакціями, порушення національних питань, підготовка масштабних проєктів.
- Використовуйте ШІ як помічника.
Штучний інтелект треба застосовувати мудро і добре читати в умовах заявки, чи немає заборони його застосовувати. У «Район.in.ua» був конкурс, де було питання, чи був застосований штучний інтелект. «Район.in.ua» застосував, зізнався в цьому і виграв цю заявку.
У своєму виступі спікерка поділилася власним досвідом використання штучного інтелекту, зокрема, ChatGPT, у журналістській діяльності та підготовці грантових заявок. Вона підкреслила, що ШІ не замінює інтелектуальної праці людини, але значно полегшує й прискорює рутинні процеси.
Одним із головних інструментів, які використовує Наталія Пахайчук, є персоналізований GPT-чат, налаштований під потреби редакції. Цей чат отримує базу знань: завантажені стратегії, приклади попередніх проєктів, аплікаційні форми, опис цілей донорів. Завдяки цьому ШІ пропонує рішення, які відповідають стратегії редакції.
Спікерка наголосила, що отриманий від ШІ текст – це лише перший драфт. Його завжди потрібно редагувати, адаптувати, іноді переписувати повністю.
Для командної дистанційної роботи експертка порадила використовувати Fireflies, що записує та транскрибує онлайн-зустрічі, дозволяє фіксувати всі ідеї, розподіл завдань та напрацьовані рішення.
В умовах тривалої війни, економічної нестабільності та постійної невизначеності журналістика в Україні потребує не лише стійкості, а й гнучкості, інноваційності та системного підходу. Наталія Пахайчук переконливо довела: виживання медіа – це не про «латання дір», а про планування, пошук нових форматів фінансування і розумне використання наявних ресурсів, включно зі штучним інтелектом.
Кожна редакція, незалежно від масштабу, може знайти свій шлях до економічної стабільності, якщо мислитиме стратегічно, шукатиме партнерів і говоритиме про свою цінність світові. Журналістика справді коштує грошей – але водночас вона має величезну суспільну вагу. І саме тому заслуговує на підтримку.
Ольга Шугніло, Лариса Портянко.
Сайт Національної спілки журналістів України
