Не випадково наш конкурс на кращу публіцистичну роботу носить ім’я Аркадія Пальма

Пам’ятаю подію майже сорокарічної давнини: у центрі міста, під вікнами гуртожитку монтажного технікуму спалахнув цех невеличкого підприємства. Коли всередині вже утворилося справжнє вогняне пекло, яке не могли подолати навіть брансбойти рятувальників, хтось із хлопчаків, що обліпили вікна гуртожитку, гукнув: «Треба гасити!» І кілька сміливців стрибнули з вікон на розпечений дах. Один із підлітків провалився…

Обком комсомолу після цієї події спробував зліпити із загиблої дитини героя: нагородили орденом, назвали на його честь катер, що плавав по Дніпру, міська газета прирівняла вчинок до справжнього подвигу. І тільки місцевий журналіст Аркадій Пальм надрукував у центральній газеті нарис про те, як через байдужість вихователів та педагогів технікуму, котрих не виявилося на місці події, через некомпетентність викладачів, котрі не прищепили майбутнім будівельникам елементарних знань з техніки безпеки, загинув чудовий хлопчина, єдина дитина у сім’ї.

Галасу ця стаття наробила чимало, але головне – розкрила очі на те, що не кожен ризик називається подвигом, і що дорослі повинні відповідати за здоров’я та життя дітей, яких їм довірили.

Його статті завжди викликали великий суспільний резонанс, бо це була справжня публіцистика, для якої головне – формувати вірну суспільну думку, глибоко та емоційно досліджувати події і факти, спонукати до правильних рішень. Тому не випадково наш конкурс на кращу публіцистичну роботу носить ім’я Аркадія Пальма. І учасники конкурсу щорічно доводять, що такий складний жанр, як публіцистика, цілком підвладний нашим журналістам.

Цьогорічний конкурс ще раз це підтвердив. До номінації «На кращу публіцистичну роботу» свій доробок подали 15 авторів з різних регіонів Дніпропетровщини. І хоч не всі вони повністю відповідали вимогам конкурсу, але головне, що ті, хто тільки починає свій шлях у журналістиці, не бояться братися за складні, заплутані, скандальні теми, проводити власні розслідування, вступати у конфлікт. Шукають цікавих героїв для своїх нарисів, досліджують проблеми, викликані війною.

Переможців названо, їх публіцистика може слугувати прикладом для початківців. Читайте їх і вчиться, як ми колись вчилися писати у Аркадія Пальма.

Дуже потужне, глибоке розслідування Миколи Нечипоренка «А судді хто?», актуальні інтерв’ю з проблем домашнього насильства Юлії Вєтряк та будівництва житла для переселенців Євгена Хрипуна, стаття про порушення медичної етики Геннадія Сенкевича, нарис про першу вчительку, кореспонденція про проблеми невеличких сіл Оксани Ленди та розбомблених містечок Ірини Ситнік – може не всі ці публікації увійшли до списку номінантів, але всі вони переможці.

Ми дякуємо метрам журналістики за те, що тримають планку майстерності, а молодим публіцистам, які не бояться складних тем, бажаємо не звертати з обраного шляху, вчитися та гострити журналістське перо.

Наталія Гармаш,
заслужена журналістка України,
член журі творчого конкурсу ДОО НСЖУ
«Інформаційний фронт-2023/24»