Десять років минає з дня розгону беркутівцями київського Євромайдану – дня, коли стихійний протест студентів, журналістів і громадських активістів, що виступали за євроінтеграцію України, перетворився на загальнонаціональну Революцію гідності, яка знесла кримінальний проросійський режим Януковича.
Серед постраждалих 30 листопада і 1 грудня – 40 журналістів: люди отримали численні травми, в багатьох колег було знищено журналістську апаратуру.
Відомому фотографу Глібу Гаранічу «Беркут» завдав суттєвої травми голови. Було встановлено одного з підозрюваних у побитті журналіста, але справа закінчилася нічим. Хоча з кожною новою хвилею інтересу до подій 30 листопада і 1 грудня журналіста знов і знов запрошували на бесіду, розслідування тривало роками, а з початком повномасштабної війни, вочевидь, правоохоронці переключилися на інші справи.
На світлинах фотожурналіста «Голосу України» Олександра Клименка – яскраві події Революції Гідності.
– Це були неймовірні героїчні події. Загальне піднесення, апофеоз духу свободи.., – сказав у коментарі НСЖУ Олександр Клименко. – Наприкінці листопада революційні події пішли на спад. І побиття студентів та журналістів, яке сталося в ніч проти 1 грудня, повернуло революції енергію мас… Потім відбулася серія потужних мітингів – і знов черговий спад, на Майдані з’явилися плакати «Дайте нам лідера!» Новий виток подій розпочався після мітингу 19 січня 2014 року, коли з’явилися заклики до активних дій.
Під час протистояння на вулиці Грушевського Олександра Клименка було поранено – міліціонер кинув йому під ноги світлошумову гранату, тож довелося робити операцію, а потім – довго відновлюватися.
– Сьогодні, відзначаючи десяту річницю першої в історії України спроби силоміць розігнати протести на Майдані, ми бачимо в ній початок надзвичайно трагічних і водночас героїчних подій, які тривають досі, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Подвиг Небесної Сотні, атовців, українських воїнів у російсько-українській війні – все це етапи війни України за справжню Незалежність. Журналісти стали не лише старанними літописцями цих подій, а й діяльними їх учасниками. Про це свідчить і жахлива цифра: від початку повномасштабного вторгнення 75 працівників медіа загинули від рук російських військ – із них 16-тьох було вбито при виконанні професійних обов’язків, 9 стали цивільними жертвами агресорів, а 50 загинули як військовослужбовці Сил оборони України. Сьогодні особливо важливо пам’ятати про єдність українців і солідарність українських журналістів. Журналісти важливі!