На останньому з’їзді НСЖУ у квітні нинішнього року він здав свій пост молодшому обранцю, перед цим віддавши всього себе без залишку становленню, вдосконаленню і розвитку нашої організації. Її нинішній авторитет, в тому числі і в міжнародному співтоваристві, успіхи у виконанні статутних завдань у величезній мірі – його заслуга.
До Ігоря Федоровича прислухалася і з ним рахувалася влада, поважали і остерігалися недруги, любили і вірили колеги, йдучи до нього за порадою і допомогою, яка завжди надавалася вчасно. На нього ми рівнялися, у нього ми вчилися мудрості, принциповості і безкомпромісності у відстоюванні наших прав, дотриманні етичних норм, професійній досконалості. Тому для нас він назавжди залишився Главою, Лідером Національної спілки журналістів України, його почесним головою.
В сили духу, мудрості, принциповості і високому професіоналізмі Ігоря Лубченка глибоке коріння. Життя не балувало нашого Лідера.
Народився він 3 листопада1937 в Пскові. Вперше надрукувався в ізюмській райгазеті Харківської області, коли був учнем 5-го класу. Закінчив журфак КДУ ім. Шевченка. Працював в багатотиражних, молодіжних газетах, міському комітеті та ЦК комсомолу, 7 років редагував «Молодь України», 6 років працював власкором в «Учительській газеті» по Україні, пізніше очолив газету «Освіта». Голова СЖУ з 1997-го. При ньому наша Спілка стала Національною.
Вічна пам’ять тобі, Ігоре Федоровичу, і наш глибокий земний уклін за те, що ти був, є і будеш завжди з нами, з журналістським товариством, для якого ти так багато зробив у своєму земному житті.
Нехай земля тобі буде пухом, наш товариш, друг і наставник…
Правління Дніпропетровської обласної спілки журналістів України
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів