Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Атаки дронів, артилерійський вогонь, викрадення… У 2025 році українські та міжнародні журналісти, які висвітлювали російську війну в Україні, продовжували зазнавати нападів з боку російського війська під час своєї роботи. З 24 лютого 2022 року «Репортери без кордонів» (RSF) задокументували понад 175 випадків зловживань, скоєних проти журналістів після широкомасштабного вторгнення Росії в країну.
Як зазначила Полін Мофре, регіональна менеджерка RSF з питань України: «Міжнародні та українські репортери, які невтомно висвітлюють події в Україні з 2022 року, незважаючи на надзвичайно загрозливий контекст безпеки, демонструють дивовижну мужність. Напади Росії на них не слабшають… RSF зафіксували з початку широкомасштабного російського вторгнення, за майже чотири роки, понад 175 журналістів, які стали жертвами зловживань з боку Росії, що є складовими воєнних злочинів. Їхній захист є вкрай важливим, щоб вони могли продовжувати свою інформаційну роботу».
У 2025 році загинули троє журналістів, які стали мішенями російських дронів FPV — невеликих пристроїв, оснащених вибухівкою та камерою, що передає зображення оператору в режимі реального часу. За даними RSF, загальна кількість репортерів, вбитих під час виконання своєї роботи з 2022 року, зросла до 16 (НСЖУ фіксує загибель 21 журналіста при виконанні професійних обов’язків, – Ред.), з них п’ятнадцять загинули на території України, а одна — Вікторія Рощина — під час свавільного ув’язнення в Росії. 3 жовтня 2025 року французький фотожурналіст Антоні Лаллікан був убитий російським дроном у селищі Комишуваха. Двадцятьма днями пізніше українські журналісти Альона Грамова та Євген Кармазін, які працювали на державному телеканалі FREEDOM, загинули внаслідок атаки російського дрона в Краматорську.
RSF зафіксували щонайменше 53 випадки поранення українських та іноземних журналістів під час репортажів. У 2025 році збільшення кількості атак російських дронів FPV на лінії фронту стало головною загрозою для багатьох репортерів. Вони ставали мішенями Росії як у районах, близьких до бойових дій, так і у віддалених містах, а іноді навіть у своїх готелях.
26 (за даними НСЖУ – 28) українських журналістів наразі утримуються Кремлем. У в’язницях Росії та на окупованих територіях вони зазнають фізичних та психологічних знущань. У 2025 році троє українських репортерів — Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк і Марк Каліуш — були звільнені з російських в’язниць. Ув’язнення в Росії може коштувати їм життя: Кремль досі не оприлюднив обставини смерті у вересні 2024 року української журналістки Вікторії Рощиної після понад тринадцяти місяців ув’язнення та тортур, про які стало відомо в результаті спільного розслідування, опублікованого RSF та українськими медіа «Слідство.інфо», «Суспільне» та «Ґрати».
З 24 лютого 2022 року організація задокументувала 25 атак на телевізійні та радіовежі з боку російських збройних сил внаслідок бомбардувань або окупації з метою перервати поширення незалежної та надійної місцевої інформації. У 2025 році RSF зафіксували два нових удари по телевежах у містах Дніпро та Чернігів.
За даними партнерів RSF, 333 українські медіа припинили свою діяльність з 24 лютого 2022 року, ослаблені обвалом рекламного ринку та припиненням допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У 2025 році RSF оголосили про запуск Міжнародного фонду відновлення українських медіа (IFRUM) у партнерстві з вісьмома українськими організаціями з метою економічної підтримки медіаландшафту країни.
З 2022 року RSF подали десять скарг до Міжнародного кримінального суду (МКС) та прокуратури України, а також дві скарги у Франції проти Росії за воєнні злочини, скоєні проти журналістів та медіа.
Підтримка RSF триватиме й у 2026 році.
