Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко закликав підтримати легенду кримської журналістики і добрим словом, і донатами.
«Пригадую наше перше знайомство з Миколою Михайловичем одразу після окупації Криму в 2014 році. Тоді почали переписуватися у соцмережах, і ми стали свідками нечуваного тиску, який чинила окупаційна влада на цю мужню людину, – написав Сергій Томіленко у фейсбуці. – Йому загрожувало ув’язнення лише за те, що він чесно виконував свій професійний обов’язок – говорив правду про ситуацію на півострові. Через поважний вік окупанти замінили тюремне ув’язнення на домашній арешт та інші форми переслідування».
19 лютого 2020 року Миколу Семену зустрічали на київському вокзалі, коли він нарешті зміг покинути окупований Крим після всіх судових переслідувань за співпрацю з Крим.Реалії. Незабаром після прибуття в Київ Микола Михайлович відвідав розширене засідання секретаріату НСЖУ, де йому з радістю поновили його членський квиток, виданий ще в 1988 році.
«Хочу подякувати Сергію Томіленку, Ліні Кущ та всьому правлінню НСЖУ за підтримку, яку відчував там, перебуваючи невиїзним та під забороною публікуватися. Під час слідства та після засудження я відчував, що не один. І хоч я член спілки з 1988 року, але саме останні два роки я відчував, що дійсно є членом спілки, бо солідарність була помітною і в моральному плані, і в матеріальному», – казав тоді Микола Семена.
«Микола Михайлович завжди вражав мене своєю аналітичною глибиною та чесністю, – зазначив Сергій Томіленко. – А ще – він був одним із тих, хто щиро підтримав мене як кандидата на посаду голови Національної спілки журналістів України ще у 2017 році».
Сьогодні Микола Семена є секретарем Національної спілки журналістів України, відповідальним за кримський напрямок та правозахисну діяльність. Він провів і брав участь у безлічі важливих заходів, документуванні воєнних злочинів та захисті прав наших колег.
«Одного разу в моєму домі в Криму зник інтернет, – розповідав Микола Михайлович після звільнення. – Провайдер наполягав, що для відновлення зв’язку потрібно приїхати і попрацювати з моїм комп’ютером. Довго на це не погоджувався, але вибору не мав. До мене приїхало двоє осіб – один почав ритися в комп’ютері, інший за цим спостерігав. Вони встановили шпигунську програму, і коли приїхали з обшуком, у слідчого на столі лежав величезний стос паперу – скани з мого комп’ютера».
Заслужений журналіст України, нагороджений медаллю «25 років Незалежності», лауреат премій Павла Шеремета і Ігоря Лубченка, багаторічний власкор «Дзеркала Тижня» та «Дня» – він завжди залишається принциповим та відданим професії.
Зараз він опинився в скрутному становищі. Дружина перед повномасштабним вторгненням поїхала до внуків у Крим, повернутися не може. Нещодавно переніс складну операцію, а попереду ще одна – потребує протезування суглоба ноги.
Хоч операцію проведуть безкоштовно в державній лікарні, ліки та протез коштують близько 75 тисяч гривень. Наш колега Володимир Притула ініціював збір коштів на лікування. Долучіться, будь ласка, до підтримки людини, яка є символом нескореної української журналістики в Криму!
