Щоб боротися з ворожою пропагандою, суспільству потрібно бути медіаграмотним

Інститут демократії імені Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським Центром журналістської солідарності НСЖУ вже не вперше проводить заходи, що допомагають стимулювати попит на кращу журналістику та вдосконалити навички критичного мислення громадян. Цього разу тренінг «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби» зібрав у онлайн-форматі журналістів медіа Дніпропетровщини, Сумщини, позаштатних дописувачів, викладачів вишів та студентів – майбутніх журналістів і політологів.

Якщо ворог влізе у Ваш мозок і буде керувати Вашими вчинками, то це те саме, що Вас вбили… Як залишитися живим на полі інформаційної битви і продовжувати працювати на Перемогу? Як уберегти від інформаційної зброї свої аудиторії? Ось із таких, можливо, дещо різких, тез почалася розмова з учасниками тренінгу.

Розібратись із проблемними ситуаціями в комунікативному просторі, згадати фактори, що знижують якість журналістських матеріалів допоміг тренер – професор кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Валерій Дрешпак. На його думку, за воєнних умов на журналістів покладена життєзбережувальна місія – навчити громадян бути медіаграмотними і вміти самим відфільтровувати інформацію від пропаганди. Для цього працівники ЗМІ мають дотримуватися стандартів якісної журналістики – балансу думок, точності, достовірності інформації тощо.

«Критично сприймати інформацію, яку поширюють медіа, усвідомлено ставитися до її джерел, самостійно осмислювати почуте чи прочитане і адекватно це ретранслювати – усе це ваша медіаграмотність», – зауважив Валерій Дрешпак. Експерт переконаний, що поновлення знань й умінь, а то й набуття нових навичок з медіаосвіти, – один із шляхів подолання проблеми зниження якості регіональних медіа.

Тренінг проходив у дещо незвичній формі – у середовищі Classroom, де учасники мали легкий доступ до навчальних матеріалів, контрольних тестів, цікавих досліджень з медіаграмотності від експертів і авторів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, інших матеріалів для самостійного опрацювання, а також на платформі Zoom, де відбулося хоча й дистанційне, але живе спілкування з колегами.

Говорили про те, яким є сучасний локальний медіапростір прифронтових областей, про ознаки маніпуляції, моделювали проблемні ситуації в комунікативному просторі Дніпропетровщини, згадали стандарти якісної журналістики.

Наразі інформаційний фронт працює на Перемогу, як і справжня передова. Але у медійному просторі трапляються свідомі перекручення інформації, зокрема, значну шкоду роблять маніпулятори та інформаційний шум, який відволікає від суттєвих новин.

Програма тренінгу була розроблена на основі багаторічного досвіду та матеріалу моніторингів, які проводить Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Учасники спільно з тренером проаналізували дібрані інформаційні матеріали, спробували знайти в них “джинсу”, інформаційний шум, поділилися своїми думками стосовно важливості публікацій з різної тематики. Крім того, на прикладах потренувались виявляти пропагандистські матеріали та оминати маніпулятивні пастки.

Доєдналась до заходу і асистентка кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів Ірина Авраменко – авторка матеріалів, які були рекомендовані учасникам тренінгу для ознайомлення. Зараз вона перебуває в Румунії на професійному стажуванні, тож поділилася своїми спостереженнями за медіапростором цієї країни, станом медійної грамотності її громадян, дотриманням там заходів з інформаційної безпеки.

«Коли румуни намагаються розібратися з тим, що відбувається в Україні, вони звертаються до медіа. На жаль, через незнання української мови, вони майже не читають українські медіа. Тому споживають опозиційні російські медіа, якщо знають російську, або західні медіа, які пишуть англійською. Ось тут, на мою думку, проблема, – зауважила Ірина Авраменко. – Водночас, у румунів дуже сильна історична пам’ять. Їм досі болить і розграбовані під час другої світової війни радянським союзом історичні цінності, і анексована Бесарабія, і депортація до Сибіру. Вони сприймають нашу війну так, як, мабуть, жодна інша країна. Так, пропаганда є, але тішить те, що румуни не забувають, хто є росія. І оскільки Україна – їхні сусіди, вони нас трохи знають і розуміють, що ми не їмо немовлят. Тож вони схильні довіряти більше нам, а не росіянам».

Проведений навчальний тренінг став корисним досвідом для журналістів з досвідом і новачків – про це учасники зазначили у своїх відгуках.

«Було корисно та цікаво зануритися у тему, як протистояти пропаганді та як працювати з інформацією. Хочу подякувати за інструменти, якими можна користуватися у професійній діяльності, та додаткові матеріали, які розширили моє розуміння інформаційної війни (пропаганди). Вважаю, що проводячи навчальні курси та розповсюджуючи правила інформаційної гігієни, ви формуєте основи медіаграмотності серед українців. Це дуже великий обсяг роботи. Я бажаю вам успіху у цій справі!» – зауважила журналістка, редакторка «CopyMagik» Марія Камергородська.

«Підвищення якості медіа та його матеріалів неодмінно приведе до підвищення медіаграмотності серед споживачів цього медіа, тому що це прямопропорційно взаємопов’язані речі, – наголосив Сергій Воронський, експерт з правових питань. Він запропонував, зокрема, розглянути можливість підготовки спеціалістів з інформаційної безпеки в медіа на державному рівні та запровадити положення про обов’язковість призначення такої посади у кожному медіа. – Такі заходи дозволять підвищити відповідальність медіа щодо розповсюдження фейків, маніпулюючих матеріалів, просування рашистської пропаганди і наративів кремля».

«Виокремив для себе три моменти: влучні аналогії між інформаційною боротьбою і військовою справою; тези про довіру до медіа і її нетотожність з об’єктивністю; правило «8 очей» – це те, що взяв для себе. Дякую! Усе добре структуровано. Медіаграмотність – справа не лише медійників, а й кожного громадянина», – такий відгук про захід лишив науковий працівник Інституту славістики Польської Академії Наук Орест Семотюк.

«Мої результати тестування до тренінгу і після нього покращились! Особисто для себе я розширив знання з журналістики, що буде корисним доповненням», – зазначив студент НТУ «Дніпровська політехніка», майбутній політолог Кирило Суворов.

«Вдячна Інституту демократії імені Пилипа Орлика за привернення уваги до проблематики матеріалів, що порушують стандарти журналістики, а також правил і порад щодо розпізнавання маніпуляцій і фейків в медіасередовищі», – поділилась враженнями студентка-журналістка Університету митної справи та фінансів Владислава Гаркавенко.

«Ми, чесно кажучи, ризикували, – підбив підсумки навчального заходу Валерій Дрешпак. – Аудиторія підібралася різноспрямована, з різним досвідом. Адже реєстрація була відкритою і до нас доєдналося багато учасників з-поза меж Придніпров’я. Також ми апробували нову для низки учасників навчальну платформу. Але особисто мені цей тренінг таки видався успішним. Були зацікавленість, обговорення. Гадаю, що потрібно й надалі розвивати створений нами Гугл-клас, наповнювати його матеріалами, які можна буде використати згодом і під час наших тренінгів у звичному аудиторному форматі».

Захід відбувся в рамках проєкту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян».

Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС