Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
На прифронтові території Запорізької області журналістка Світлана Залізецька їздить майже щотижня. Захисне спорядження для поїздок їй надали у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
«Була в Оріхові, Степногірську, двічі – у Гуляйполі, у селах Приморському, Плавні… Я їжджу у прифронтові міста і села, які розташовані за 2-5 кілометрів від лінії зіткнення, які обстрілюють щодня, і де люди не просто живуть, а виживають, – розповідає журналістка. – Мій проєкт так і називається – «#ВиЖИТИ». Пишу про людей, які пройшли через полон, про військових, переселенців, які виживають тут, і про тих людей, які виживають у прифронтових зонах».
Особливостями такої роботи журналіста «у полі» називає те, що працювати потрібно дуже швидко. Світлана Залізецька каже, що у прифронтових селах і містах часто літають розвідувальні російські дрони. Тому на спілкування із місцевими має буквально пару хвилин. Навчилась одночасно робити усе – і розпитувати, і записувати, і знімати.
Свою місію вбачає не лише у тому, щоб як журналістка розповідати про те, що тут відбувається, а й привертати увагу української влади, міжнародних організацій до проблем і потреб тих людей, котрі залишаються жити на прифронтових територіях. І, звісно, намагається залучати до сприяння спільноту – звертається до читачів, оголошує збори, готує необхідні для людей речі, продукти, медикаменти.
«Люди, коли бачать мене, журналістку, вони поспішають виговоритися. Кожен про своє – хтось просив електрику, хтось жалівся, що у нього вже пів року болить зуб, а він терпить, бо не має тисячі гривень на лікування. Коли приїжджаєш туди – такий біль за них, до сліз… Там лишились переважно старші люди, їм взагалі не просто поїхати. Вони вже звикли до своїх напівзруйнованих стін, тримаються за них», – говорить пані Світлана.
В Україні, на жаль, з 2014 року немає програми для переселенців, які втратили все. Тому, літні люди на прифронтових територіях так і кажуть: «Не хочеться бомжувати в рідній Україні, а виїжджати закордон немає бажання».
«Запам’яталось, – розповідає Світлана Залізецька, – із поїздки до села Приморське, яке увесь час обстрілюється. Місцеві кажуть, що вони вже навіть одягають білий одяг, коли виходять надвір, щоб із дронів бачили, що це цивільні. Але ці нелюди стріляють по пенсіонерах, вони їх просто добивають!»
Такі поїздки, каже, не лякають. Навпаки, відчуття того, що на тебе чекають, що твоя допомога може бути дуже важливою, додає сил. Та й спілкування із мешканцями прифронтових районів буквально заряджає. Спонукає ще більше працювати і допомагати людям, архівувати для історії все, що бачила.
Стають у нагоді поради колег-медійників, консультантів. Також дуже допомагають знання, отримані під час безпекових тренінгів, та захисне спорядження від Мережі центрів журналістської солідарності.
Нагадуємо, у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ медійники можуть взяти у тимчасове користування якісне захисне спорядження – брендовані написом PRESS бронежилет із шоломом, тактичну аптечку. Прокат безкоштовний, але обов’язково за наявності акредитації ЗСУ!
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
