Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
«Від самого початку війни ми спостерігаємо полювання російських військових за журналістами в Україні», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко в коментарі Міжнародній федерації журналістів
«Росіяни обстрілюють медійників із застосуванням дронів і снайперських гвинтівок, незаконно захоплюють їх у полон, скеровують ракети і дрони в місця, де зазвичай збираються журналісти, – зазначив Сергій Томіленко. – Тож тактика повторних обстрілів місць, де вже було влучання, де працюють рятувальники і працівники медіа, цілком вписується в російську війну проти журналістів».
Від підступних подвійних ударів по Харкову 4 квітня і по Запоріжжю 5 квітня постраждало четверо журналістів, пошкоджено житло двох медійників, знищено офіс запорізької редакції.
«Ворожий дрон упав за 5-6 метрів від мене»
Про це НСЖУ розповіла харківська журналістка Юлія Бойко, яка пише для сайту Новини.Live та як фрілансерка готує матеріали для телеканалу «Белсат».
Попри струс мозку, Юлія Бойко продовжувала працювати на місці повторного вибуху у Харкові
За її словами, коли близько першої години ночі розпочався обстріл Харкова, спочатку один шахед прилетів до сусіднього подвір’я. Родина Юлії спустилася на перший поверх, і тоді новий дрон ударив у триповерхову будівлю поруч. У будинку Юлії повилітали вікна, ударом пошкодило двері, зачепило дах.
Відтак журналістка пішла працювати на місце вибуху.
– Встигла познімати хвилин 10-15 хвилин, а потім почула, як рятувальники почали кричати: «В укриття!» Пішла за медиками, однак почула, що шахед надто близько, та рефлекторно упала на землю, – розповіла Юлія. – Одразу стало дуже спекотно: дрон упав зовсім неподалік. Якби я була трохи ближче, то вже не давала б цей коментар.
Одразу після влучання журналістка вже робила фото, а о 9 ранку працювала на прямому включенні…
Юлія отримала струс мозку та акубаротравму. В її будинку пошкоджено вікна і вхідні двері. Національна спілка журналістів України надала їй екстрену фінансову допомогу.
Того дня вибухом вибило вікно й у помешканні журналіста Вадима Макарюка.
– Прокинувся від вибуху. Згодом побачив у вікно ще один спалах. Від удару тріснуло і вилетіло скло у вікні. Але це – дрібниця. Таке в Харкові звичайна справа… Звісно, страшно. Але це вже далеко не перший вибух у Харкові, – каже Вадим.
«Ми були від місця влучання метрах у п’ятнадцяти»
Харківський журналіст Віктор Пічугін, який 4 квітня потрапив під повторний удар російського дрона, досі проходить лікування і дообстеження – є підозра на акубаротравму.
Коли тієї ночі сталася чергова атака безпілотників на Харків, Віктор виїхав на місце влучання одного з безпілотників – у триповерховий житловий будинок.
– Почав знімати роботу рятувальників і медиків. На той час постраждалі були лише з гострою реакцією на стрес. У якийсь момент прозвучала команда «Повітря! На нас летить безпілотник!» – згадує Віктор. – Я забіг у машину до медиків-волонтерів, роботу яких я знімав. Останній із медиків устиг застрибнути в багажник, який одразу захлопнула вибухова хвиля від вибуху безпілотника – ми були від місця влучання метрах у п’ятнадцяти. Частина медиків, які були зі мною в машині, отримали акубаротравми. Мене теж оглянули на місці – суттєвих поранень не виявили, тільки невеличкі порізи. Зірвало каску з голови – очевидно, вибухом… Після вибуху я ще познімав роботу рятувальників і медиків. Потім знов оголосили про загрозу безпілотників – і ми всі пішли в укриття.
За його словами, наразі він почувається, але ця подія, ясна річ, не могла не вплинути на здоров’я. Тож попереду – продовження лікування і відновлення.
«Ракета прилетіла настільки швидко!»
Кореспондентка Українського національного інформагентства «Укрінформ» Ольга Звонарьова, яка 5 квітня в Запоріжжі потрапила під ворожий обстріл, проходить лікування в умовах стаціонару.
У журналістки пошкоджене стегно, в яке потрапило багато уламків, шлунок (невеликий уламок, який там застряг, лікарі вирішили за краще не видаляти) і є перелом зап’ястка.
– Стан пацієнтки був досить важкий, пов’язаний із масивною травмою та крововтратою. Однак ми зробили усе своєчасно і в повному обсязі, – сказав «Укрінформу» директор міської лікарні екстреної швидкої медичної допомоги Петро Риженко.
Ольга згадує, що після перших трьох ракетних ударів по Запоріжжю вона з колегами працювала на місці: туди ж з’їжджалися ДСНС та поліція. Невдовзі всі почули четверту ракету і почали бігти.
– Але вона настільки швидко прилетіла, що я впала біля автівки, яка стояла поруч. Впала на бік. Той бік, на якому лежала, непошкоджений, а зверху – посічений, — додала вона. – В автівці полопалося скло, потік бензин. Дуже дякую колегам і медикам, які були на місці події і дуже швидко зорієнтувалися – наклали турнікети, викликали швидку допомогу для мене і для ще однієї колеги, яку також було поранено. Завдяки таким діям смертям в той момент удалося уникнути.
«Ми всі віримо, що скоро Оля одужає, – коментує генеральний директор «Укрінформу» Олексій Мацука, який відвідав журналістку в лікарняній палаті. – Лікарі наразі стежать за станом… Ми всією агенцією стежимо за ситуацією, на зв’язку з матір’ю та рідними»
Журналістка зберігає оптимістичний настрій. «Роботи багатенько. Коли кістки зростуться, знову в бій!» – каже вона.
На підтримку пораненої колеги запорізькі журналісти оголосили збір. НСЖУ надала Ользі екстрену фінансову підтримку. Номер карти Ольги Звонарьової 5363542018606351.
«Відчула, як по обличчю тече кров»
Журналістка телеканалу 1+1 ТСН Кіра Овес, яка дістала різаного поранення голови під час того самого вибуху, що й Ольга Звонарьова, розповідає, що наразі почувається «доволі непогано».
– Але сказати, що немає на що скаржитися, не можу, – додає вона. Все плюс-мінус добре.
Журналістка розповідає, що працювала поблизу місця попереднього «прильоту» – на той момент минуло вже дві години.
– Ми фіксували пошкодження, опитували людей. Раптом чуємо над головами свист – і одразу вибух. Поранення я не відчула, лише відчула, як по обличчю тече кров. Ми побігли шукати, де заховатися, адже міг статися ще один «приліт». Можу сказати, що мені ще пощастило – мою колегу Ольгу Звонарьову зачепило сильніше. На щастя, не постраждала й наша техніка, – додає Кіра Овес.
Національна спілка журналістів Україні надала колезі екстрену фінансову допомогу.
«Залишитися працювати в зруйнованому офісі не можемо»
Руйнувань зазнав офіс видання «РІА-Південь», яке переїхало в Запоріжжя із тимчасово окупованого росіянами Мелітополя.
– Наразі ми оцінюємо наслідки обстрілу, – розповідає журналістка Світлана Залізецька. – Всю техніку ми вивезли зі знищеного офісу і, поки шукали нове приміщення, склали в двох різних місцях. Залишатися працювати в зруйнованому офісі ми не можемо. Переїхавши, розпакували. З’ясувалося, що знищено монітор і стедікам. Також не працює освітлювач.
Новим офісом для видання стала кімната одного з офісних центрів у середмісті.
НСЖУ заявляє про свою солідарність із постраждалими колегами і з тими, будинки і редакції яких зазнали руйнувань.
«Ми захоплюємося мужністю журналістів, які віддані справі оперативного інформування своєї аудиторії й, незважаючи на небезпеку, й далі працюють у місцях, безпосередньо наближених до лінії фронту», – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Американський Комітет захисту журналістів вимагає від Росії припинити обстрілювати цивільну інфраструктуру в Україні та висловлює солідарність із журналістами з Харкова і Запоріжжя, які постраждали внаслідок повторюваних російських обстрілів минулого тижня.
«Те, що журналісти потрапляють під новий обстріл під час висвітлення наслідків попередніх атак, свідчить про ступінь ризику, на який вони йдуть, і про їхню відданість документуванню війни Росії в Україні, — коментує Гульноза Саїд, координаторка програм CPJ у Європі та Центральній Азії. – Російська та українська влада повинні розслідувати нещодавні напади на українських журналістів у Харкові та Запоріжжі, і Росія має припинити напади на цивільну інфраструктуру в Україні».
У своїй спеціальній заяві Комітет цитує повідомлення про ці атаки Національної спілки журналістів та ІМІ.
Мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ оперативно опрацьовує та верифікує інформацію про журналістів та ЗМІ, які потребують допомоги, встановлює з ними контакт і надає екстрену допомогу.
