
«Мені 20, і я жертва російської пропаганди»… На жаль, ця фраза стосується і румунської молоді. У сучасному світі, де інформація є потужною зброєю, соціальні мережі стали ключовим полем битви за прихильність молодих людей. Один із останніх прикладів, який викликав занепокоєння у світової спільноти, – це вибори в Румунії. Саме в цій країні TikTok відіграв вирішальну роль у мобілізації молоді на підтримку кандидата-конспіролога, ультраправого політика, критикуючого європейський шлях країни, Келіна Джорджеску. Найгірше, що, ймовірно, це сталося коштом російських грошей та технологій.
«А хто цей Джорджеску?»
Асистентка нотаріуса, наша молода землячка Марія-Крістіна Головач вже 7 років мешкає в Румунії. Дівчина багато працює і мало часу проводить у соцмережах. Але підтверджує, що риторика кандидата, що обіцяє швидкі рішучі зміни, дійсно, сподобалась молоді.
«Як людина, що зацікавлена в політиці, я спитала в одного з моїх друзів: За кого ти голосуєш?
Я вже очікувала почути або Ласконі, або Чалаку (проєвропейські кандидати – Авт.). І він мені відповідає – я голосую за Джорджеску.
І я така: А хто цей Джорджеску?
І він мені: Ти не бачила? Ти не чула? Він пропонує швидкі зміни! Він про економіку, він про націоналізм, він про нашу країну!»
Перший тур президентських виборів у Румунії відбувся 24 листопада 2024 року і його результати були, м’яко кажучи, неочікуваними. Переможця Келіна Джорджеску – 62-річного ультраправого політика – ще за тиждень до виборів ніхто не розглядав як серйозного претендента. Хіба можна уважно ставитися до кандидата, який заявляє, що «Пепсі і фанта містять наночіпи, які проникають в людей»?
Але несподівано Джорджеску отримав 22,9% голосів. Хоча за тиждень до виборів його рейтинг складав…5 %. Він залишив позаду 13 інших кандидатів. Нещодавня фаворитка перегонів – ліберальна політикиня Елена Ласконі – посіла друге місце.
«Зробимо їх разом»
Кампанія Келіна Джорджеску стала яскравим прикладом того, як сучасні технології, соціальні мережі та зовнішні впливи можуть змінити політичний ландшафт країни буквально за мить. Його раптовий успіх на президентських виборах у Румунії – це урок про вразливість демократичних процесів до маніпуляцій.
На перший погляд, кампанія Джорджеску виглядала простою і навіть скромною. Жодної реклами в «класичних» медіа, лише коротенькі відео у «молодіжному» TikTok. Ось ролики з ранковими пробіжками, відвідування церкви, заняття спортивними єдиноборствами на татамі (нічого не нагадує?), міркування про «традиційні цінності».
Молодь бачила ролики про доступну освіту та кар’єрні перспективи, старше покоління – обіцянки економічної стабільності та соціальної справедливості. Така персоналізація контенту зробила ці меседжі зрозумілими і переконливими для різних верств населення.
Звісно, за цією видимою «простотою» стирчали вуха професійних політтехнологів. Оперативне розслідування румунських спецслужб доводить, що мало місце російське втручання.
Не дивно, що у своїх виступах Джорджеску критикував членство Румунії в НАТО і обіцяв припинити підтримку України, аргументуючи це «розоренням Румунії». Ба більше, він героїзував румунських колабораціоністів часів Другої світової війни, як «патріотів Румунії». А також «справжнім патріотом» вважав путіна.
За тиждень до виборів відео з його участю в TikTok переглянули понад 52 мільйони разів!
Як результат – 31% виборців віком 18-24 років проголосували за Джорджеску (для порівняння, громадян старше 65 років за нього проголосувало лише 8%).
«Чим саме був цікавий Джорджеску? – замислюється Марін Герман, відомий румунський політолог, публіцист і фактчекер. – Він привернув увагу молоді на те, що все, що існувало до нас, було проти нас: політичні партії працюють проти нас, ніхто не цікавиться проблемами молоді, і не тільки молоді. Що цікаво, Джорджеску зумів мобілізувати молоде покоління в Румунії, яке останніми роками не дуже активно брало участь у виборчому процесі. Багато молодих осіб вперше проголосували саме на цих виборах.
Всі ці нюанси складають картину перемоги Джорджеску – через рілси, через непрозорі форми політичної комунікації і через те, що зумів презентувати себе як позасистемного кандидата, який бореться з несправедливістю», – підсумовує пан Марін.
«Безкоштовна» кампанія за мільйон євро
Прихильність TikTok-аудиторії, за словами Джорджеску, не коштувала йому жодного лея.
Але розслідування показало, що було витрачено понад 1 мільйон євро, з яких 381 000 доларів підтвердила сама платформа.
Контент виборчої кампанії поширювався з використанням хештегів на кшталт #echilibrusiverticality і #alegeriiprezidentiale2024.
Значну частину роботи виконували інфлюенсери, яких залучали через платформу FameUp. Багатьом із них платили за поширення повідомлень про «ідеального президента», не розкриваючи справжніх намірів. Їх просили запостити риси «ідеального кандидата» і вже потім з’ясувалося, що цей ідеал у дивний спосіб збігався з образом Джорджеску.
«Ми справді думали, що це підхід НУО (неурядова організація), щоб заохотити людей йти на вибори, брати участь у голосуванні та робити мудрий вибір», – розповіли брати Граурі, власники TikTok-акаунту «Graurii» із 230 000 підписників.
Ключовим фактором успіху кампанії стало використання алгоритмів TikTok. Контент, пов’язаний із Джорджеску, не маркувався як політична реклама, що дозволило йому охопити величезну аудиторію без обмежень.
«Молодь була очевидною мішенню цієї кампанії, і популярність цього сегменту виборців у деяких соціальних мережах, таких як TikTok, була використана кампанією Джорджеску для розширення охоплення в куточках румунського суспільства, якими нехтують основні румунські політичні партії, – коментує румунський та молдавський політичний експерт Ісак Міхай. – Його провокаційна поведінка та використання форматів, адаптованих до молодіжної культури, сприяли кампанії. Також великим успіхом стало використання таких додатків, як FameUp, для зв’язку з творцями контенту, переважно з молодого покоління».
«Я це порівнюю з особистим телевізором, – каже Марін Герман. – Це персоналізована таргетована реклама, яка тісно пов’язана з твоїми інтересами. Тобто це реальний гібридний вплив на людину, на виборчий процес і на демократію. І тут є, напевно, російський слід. Але ми ще не маємо реальних висновків румунських експертних рад і спецслужб щодо цього».
Лебігович як «предтеча»
В Україні також був цікавий приклад, який ілюструє силу соціальних мереж у формуванні суспільних настроїв. Йдеться про «Лебіговича» – вигаданого кандидата, чия «кампанія» стала популярним трендом у TikTok під час виборів. Цей мем виник як жартівлива «передвиборча кампанія» вигаданого кандидата на ім’я Михайло Лебігович, що є поєднанням прізвища відомого українського блогера та волонтера Михайла Лебіги (відомого як Leb1ga) та прізвища колишнього президента України Віктора Януковича. Під час одного зі своїх стрімів Михайло Лебіга переглядав та коментував передвиборчі дебати колишніх президентів України, що спонукало його підписників створювати жартівливі меми про «кандидата Лебіговича».
«Голосуй за Лебіговича!» – цей саркастичний заклик з’явився у соцмережах, супроводжуваний відео у форматі мемів, жартів і пародій на типових політиків. І хоча спочатку це було створено як розвага, кампанія показала, як молодь, зачарована яскравим контентом, може захоплюватися навіть абсурдними ідеями.
Отже, не виключено, що в недалекому майбутньому Україна також стикатиметься з передвиборчими технологіями в соцмережах.
Які уроки маємо винести із «румунського кейсу»?
«Головний урок – це те, що подібні виборчі «авантюри» в тій чи іншій формі вороги України спробують використати за першої можливості. Маємо бути готовими до викликів і вже сьогодні будувати «оборону», – вважає медіааналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Ірина Авраменко.
«Треба вживати заходів на рівні Євросоюзу»
«Якщо ми не знайдемо можливості контролювати або змусити ці компанії модерувати свій зміст, перетворити його на стратегічно безпечний продукт, – це ризикує стати потужним прецедентом для того, щоб не існувало жодного контролю за інформаційним середовищем, – застерігає Марін Герман. – З моєї точки зору, в майбутньому, через п’ять-шість років, відбудеться тимчасове перетворення всіх соціальних мереж на щось на кшталт класичних засобів масової інформації».
За словами експерта, законодавство, яке зараз стосуються лише засобів масової інформації – газет, журналів, телебачення і радіо, поступово має розповсюджуватися на соціальні мережі. І з цим варто не затягувати.
«Ми побачимо екстремістські, терористичні, та інші небезпечні меседжі. Це дуже небезпечний процес, над цим варто подумати разом із громадянським суспільством, Європейським Союзом і законодавцями, які існують в різних країнах Європи і не тільки Європи», – підкреслює політолог.
Він нагадує, що в самому Китаї, звідки ростуть ноги в TikTok, існує лише обрізана цензурою версія цієї соцмережі: «Китай не дозволяє китайцям користуватися TikTok. Він створений лише для того, щоб на нас вплинути. Тут потрібно подивитися на ці соціальні мережі через призму – хто створив цей продукт, хто його контролює і які він має геополітичні цілі».
Отже, дивимося і робимо висновки.
Єва АВРАМЕНКО
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.