У Шульгівці вшанували пам’ять Василя Перетятька

Серед  відданого авторського активу  бористенівців чільне місце займає краєзнавець, поет, літератор Василь Перетятько. Родом із стародавнього козацького села Шульгівка, що збігає доглянутими обійстями до благословенної річки Оріль, Василь Пилипович не з книг та академічних аудиторій, а з власної долі знав, що то Україна та її люди. На жаль, ось вже 5 років як співця селянина-трударя не має разом з нами.

Та 2-го лютого 2017 року з ініціативи редакції журналу «Бористен» і Дніпропетровської обласної організації НСЖУ в Шульгівській середній школі відбулася пропам’ятна імпреза присвячена Василю Пилиповичу.  Адже саме цього дня йому виповнилося б 70 років.

Щоб вшанувати пам’ять гарної людини зібралися представники громадськості: колеги, письменники, краєзнавці, земляки–шульгівці. З душевною теплотою згадують Василя Пилиповича в день його народження шанувальники патріотичного слова, бо його слова й досі звучать актуально, а його поезія котиться, як палаюче колесо, лунає, як грім навесні, зігріває як літнє сонечко. Василь Пилипович у своїй книзі «Доля-кутя» згадує Шульгівку ще із тих часів, коли в село діставались по Дніпру катером, а потім кілька кілометрів ішли пішки, споглядаючи краєвиди по-справжньому українського села: хати-мазанки, пихаті клуні під очеретом, колодязі із «журавлями», якими діставали із надр землі найдобрішу воду в світі.

«Більш цілющої води, аніж у селі Шульгівці не пив і, певно, вже не вип’ю. Це жива вода. Вип’єш жбан — і жити хочеться. У воді і небо, і зірки, і діаманти, і смак молозива, і наче луки запахами заповзли у жбан.., вода, яку немає потреби порівнювати із іншими водами, бо немає більш цілющої, більш живої води, яка несе інформацію століть, наших пращурів, які пили цю воду і мали силу і міць долати своїх ворогів у двобої», — писав Василь Перетятько.

Багато про що  гомоніли в Шульгівці в день народження Василя Перетятька — мудреця, пророка, щиросердного патріота України.

Подумалось, що не марно жив  цей чоловік,  якщо й після смерті збирає людей….

Фідель Сухоніс