Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Зустріч медійників із цьогорічними лауреатами відзнаки імені Івана Багряного, видатного українського письменника і політичного діяча, відбулася минулого понеділка у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Цю іменну відзнаку заснували 2016 року Фундація ім.Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Багряного на Січеславщині). За цей час її присуджено майже 50 громадянам України та представникам української діаспори.
У 2022 році відзначали за волонтерську, просвітницьку діяльність, всебічну гуманітарну допомогу збройним силам та громадянам України, за підтримку героїчної боротьби українського народу проти російської агресії. Нагороду отримали 8 лауреатів, двоє з яких проживають в Сполучених Штатах.
«В таку складну, трагічну днину ми вирішили таким чином підтримати тих, хто наближає нашу перемогу в тилу – волонтерів, просвітян, меценатів, – розповідає представник Фундації Багряного у Дніпропетровській області, шеф-редактор журналу «Бористен» Фідель Сухоніс. – Хто на своєму місці так чи інакше допомагає Україні вистояти, перемогти».
Серед присутніх на зустрічі із журналістами також були ті, кого цьогоріч вшанували Відзнакою імені Івана Багряного. Це волонтерка Яна Ушакова, засновниця громадської організації «Молодь, яка творить державу». З перших днів повномасштабного російського вторгнення займається евакуацією людей, возить гуманітарну допомогу на тимчасово окуповані та деокуповані території, системно допомагає СЗУ.
Надзвичайно багато робить для підтримки українських збройних сил голова Національно-культурного Центру азербайджанської діаспори м.Дніпра Сархош Ісмаїлов. Систематично допомагає українській армії і засновник благодійного фонду допомоги ЗСУ «Січ», підприємець та меценат В’ячеслав Дідик (за перші сім місяців збудували 40 кілометрів захисних рубежів, ремонтують автомобільну техніку для військових, швидкі).
Волонтер Максим Свисенко почав свій шлях благодійності ще до 24 лютого, створюючи у Дніпрі тимчасові прихистки для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні він вже представляє волонтерську платформу в Україні «СпівДія:Шелтер», яка надає підтримку тисячам переселенців.
«Ось такі відзнаки цінні тим, що не дають опускати руки. Вони мотивують, вони підживлюють, дають сили рухатися далі, – наголосив Максим Свисенко. – Справді, інколи здається, що ти вже на межі, і продовжувати просто немає ресурсу, ні морального, ні фізичного. Такі відзнаки заряджають, задають тонус, дають новий старт».
За словами організаторів зустрічі, такі імпрези сьогодні потрібні, аби дати волонтерам та тим, хто працює в тилу, розуміння, що їхня робота важлива для нас та для ЗСУ, які так мужньо і такою дорогою ціною наближають нашу перемогу.
Незабутнім музичним доповненням цього патріотичного заходу став виступ інструментального дуету LIFE. Студенти мистецького коледжу імені Глінки на домрі і акордеоні виконали Гімн України, знамениту «Мелодію» Мирослава Скорика та символічну «Червону калину».
Завітав на подію до Центру журналістської солідарності і Максим Сокіл, 23-річний боєць ТРО з Миколаївщини. Він дивом лишився живим після тяжкого поранення в березні – потрапив під ворожий обстріл у місті Снігурівка, зараз проходить реабілітацію в Дніпровській лікарні. Попри те, що ліва частина тіла у чоловіка «не працює» і триматись на ногах йому надзвичайно складно, Максим разом із усіма підвівся і стояв під час Гімну України.
«Волонтерство – це справа, яка об’єднує. Усі ми працюємо заради нашої перемоги, кожен на своєму фронті. Національна спілка журналістів України створила Мережу Центрів журналістської солідарності для допомоги медійникам, які постраждали через війну, були змушені переїхати, втратили роботу, техніку, чи потребують іншої підтримки. «Журналісти важливі!» – це наше гасло», – зазначила координаторка Дніпровського Центру Наталя Назарова.
Як сказав військовий капелан отець Василь, журналістів можна порівняти з ангелами: «Ангели несуть звістку від Бога до людини, а від людини до Бога. І головне, щоб дорогою ця звістка не зіпсувалась. Це такі носії правди, носії того, що люди потребують. І цим займаються журналісти – несуть слово до людей».
