Учасники українсько-шведського форуму прифронтової преси схвалили спільну резолюцію на підтримку локальних медіа

За підсумками українсько-шведського онлайн-форуму прифронтової преси «Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни» його учасники — понад 150 представників медіа, експертів та організацій — схвалили спільну резолюцію. Документ закликає міжнародну спільноту визнати локальні медіа прифронтових регіонів частиною критичної інформаційної інфраструктури та посилити їх системну підтримку.

Форум 21 квітня 2026 року організували Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU). Від імені учасників резолюцію підписали голова НСЖУ Сергій Томіленко та президент TU Йохан Тауберт.

Головна теза документа — у зонах збройного конфлікту доступ до достовірної інформації стає життєво необхідним, а локальна журналістика виконує функцію критичної інформаційної інфраструктури. Саме місцеві журналісти часто залишаються єдиними, хто здатен інформувати громади завдяки довірі аудиторії та глибокому розумінню контексту. Водночас саме ці редакції є найбільш вразливими до закриття без стабільної підтримки.

Учасники форуму наголосили: короткострокове фінансування не забезпечує стійкості редакцій — необхідні довгострокові інституційні рішення.

Резолюція фіксує системний характер атак Росії проти журналістів та медіаінфраструктури. За даними «Репортерів без кордонів» (RSF), від початку повномасштабного вторгнення постраждало понад 175 медіапрофесіоналів; організація також подала скаргу до Міжнародного кримінального суду щодо переслідування журналістів як злочину проти людяності. За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.

Окремо документ звертає увагу на нові виклики, пов’язані з масштабним застосуванням безпілотників, зокрема FPV-дронів. Це радикально змінило умови роботи журналістів і призвело до різкого зростання витрат на безпеку: захисне спорядження, детектори дронів, автономне енергозабезпечення стали базовими потребами редакцій. В умовах ударів по інфраструктурі друковані газети часто залишаються єдиним стабільним каналом інформації для прифронтових громад.

Учасники форуму звернулися до Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської комісії та Європейського парламенту, а також двосторонніх партнерів із закликом посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів і зробити це пріоритетом міжнародного порядку денного.

Серед пріоритетних напрямів підтримки, визначених у резолюції:

• Фінансова підтримка — розширення доступу до гнучких механізмів, що дозволяють покривати операційні витрати редакцій. Учасники окремо відзначили ефективність партнерства між TU та НСЖУ, яке для частини прифронтових редакцій є критичною умовою виживання.
• Технічна підтримка — забезпечення редакцій джерелами енергії, засобами зв’язку, захисним спорядженням і технологіями виявлення дронів.
• Безпека журналістів — підтримка програм безпеки, які реалізують українські професійні організації.
• Інституційна підтримка мережі — забезпечення сталості роботи Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
• Звільнення журналістів — посилення міжнародних зусиль для звільнення українських журналістів із російського полону.

У довгостроковій перспективі резолюція наголошує на потребі визнати локальні медіа частиною критичної інфраструктури України, яка потребує системної державної та міжнародної підтримки. Документ також передбачає інвестиції у відновлення та модернізацію медіаінфраструктури як складову післявоєнної відбудови та розвиток довгострокових партнерств між українськими та міжнародними медіаорганізаціями.

«Підтримка медіа прифронтових регіонів є необхідною умовою стійкості України та безпеки Європи. Забезпечення ресурсів і безпеки для журналістів має бути інтегроване в міжнародні політики підтримки», — йдеться у заключній частині резолюції.

Документ спирається на принципи свободи слова та права громадян на достовірну інформацію, позиції Міжнародної та Європейської федерацій журналістів щодо безпеки журналістів, практичний досвід ініціативи Ukrainian Media Fund Nordic, що об’єднує партнерів зі Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії, а також на результати дослідження НСЖУ «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій» (2025).

Подаємо повний текст резолюції.

Журналістика як рятівний зв’язок у часи війни

Спільна Резолюція учасників Україно-шведського форуму прифронтової преси

21 квітня 2026 року

Учасники Україно-шведського онлайн-форуму прифронтової преси, організованого Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) спільно з Асоціацією видавців Швеції (Tidningsutgivarna, TU),

– керуючись принципами свободи слова, права громадян на достовірну інформацію та захисту незалежних медіа як основи демократичного суспільства;
– беручи до уваги позиції Міжнародної та Європейської федерацій журналістів щодо безпеки журналістів і підтримки медіа в умовах збройних конфліктів;
– враховуючи практичний досвід підтримки економічно незалежних регіональних медіа в Україні в рамках ініціативи Ukrainian Media Fund Nordic, що об’єднує партнерів зі Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії;
– спираючись на результати дослідження «Інформаційні потреби мешканців прифронтових територій» (НСЖУ, 2025),

ухвалюють цю Резолюцію.

1. Значення локальної журналістики

Незалежна журналістика є суспільним благом і ключовою умовою функціонування демократії. У зонах конфлікту доступ до достовірної інформації стає життєво необхідним.

Місцеві журналісти часто залишаються єдиними, хто здатен інформувати громади завдяки довірі та глибокому розумінню контексту. Водночас саме ці медіа є найбільш вразливими до закриття без стабільної підтримки.

Короткострокове фінансування не забезпечує стійкості редакцій. Необхідні довгострокові інституційні рішення.

2. Системні загрози для журналістів

Учасники форуму відзначають системний характер атак Росії проти журналістів та медіаінфраструктури.

За даними RSF, від початку повномасштабного вторгнення постраждало понад 175 медіапрофесіоналів. RSF також подала скаргу до МКС щодо переслідування журналістів як злочину проти людяності.

За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.

3. Нові ризики та зростання витрат

Масштабне використання безпілотників, зокрема FPV-дронів, радикально змінило умови роботи журналістів.

Це призвело до різкого зростання витрат на безпеку: захисне спорядження, детектори, енергозабезпечення стали базовими потребами редакцій.

Паралельно удари по інфраструктурі спричинили перебої у роботі медіа. У цих умовах друковані газети часто залишаються єдиним стабільним каналом інформації.

4. Журналістика як критична інфраструктура

Локальні медіа виконують функцію критичної інформаційної інфраструктури.

Достовірна інформація рятує життя, запобігає паніці та протидіє дезінформації.

5. Заклик до міжнародної спільноти

Ми, учасники форуму, закликаємо:

– Міжнародну та Європейську федерації журналістів;
– ЮНЕСКО та Раду Європи;
– Європейську комісію та Європейський парламент;
– двосторонніх партнерів

посилити підтримку локальних медіа прифронтових регіонів як пріоритет міжнародного порядку денного.

6. Пріоритетні напрями підтримки

1. Фінансова підтримка
 Розширювати доступ до гнучких фінансових механізмів, що дозволяють покривати операційні витрати редакцій.

Учасники форуму особливо відзначають ефективність уже діючих партнерських ініціатив, зокрема співпраці між Tidningsutgivarna (TU) та НСЖУ, яка забезпечує підтримку прифронтових редакцій і для частини з них є критичною умовою виживання.

2. Технічна підтримка
 Сприяти забезпеченню редакцій джерелами енергії, засобами зв’язку, захисним спорядженням і технологіями виявлення дронів.

3. Безпека журналістів
 Підтримувати розвиток програм безпеки, які реалізуються українськими професійними організаціями.

4. Інституційна підтримка мережі
 Забезпечити сталість роботи Центрів журналістської солідарності НСЖУ як ефективної інфраструктури підтримки.

5. Звільнення журналістів
 Посилити міжнародні зусилля для звільнення українських журналістів із полону.

7. Довгострокові пріоритети

– Визнання локальних медіа частиною критичної інфраструктури України, що потребує системної державної та міжнародної підтримки.
– Інвестиції у відновлення та модернізацію медіаінфраструктури як складової післявоєнної відбудови.
– Розвиток довгострокових партнерств між українськими та міжнародними медіаорганізаціями для забезпечення стійкості сектору.

8. Заключення

Підтримка медіа прифронтових регіонів є необхідною умовою стійкості України та безпеки Європи. Забезпечення ресурсів і безпеки для журналістів має бути інтегроване в міжнародні політики підтримки.

Підписанти

Цю Резолюцію підтримали учасники Україно-шведського онлайн-форуму прифронтової преси (понад 150 представників медіа, експертів та організацій).

Від імені учасників Резолюцію підписали:

Сергій Томіленко
Голова Національної спілки журналістів України

Йохан Тауберт
Президент Tidningsutgivarna (TU)