ЯК ГРОМАДСЬКІСТЬ ОЦІНЮЄ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

Як громадськість оцінює сучасну суспільно-політичну ситуацію на Дніпропетровщині? Наскільки вдало у нашій області втілюються реформаторські ініціативи? Чи готові регіональні партійні осередки до дострокових місцевих виборів? Відповіді на ці та інші запитання журналісти отримали в ході «круглого столу», який відбувся 3 липня 2014 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.

З початку жовтня 2013 року фахівці «Дніпровського центру соціальних досліджень» працювали над реалізацією комплексного вивчення відкритих джерел інформації щодо розв’язання найбільш актуальних проблем жителів області. Як розповіла Анна Колохіна, координатор проектів громадської організації «Дніпровський центр соціальних досліджень», завданнями експертної роботи були визначення політики, яка реально проводиться місцевими органами представницької, виконавчої та судової влади з вирішення проблем мешканців регіону, та аналіз змін у різних сферах життя суспільства, здійснюваних у рамках реформаторських ініціатив, оцінка якості соціально-політичних змін, їхні значення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. 

«Оскільки Дніпропетровська область зазвичай стає полігоном для всіляких пілотних проектів, нам було цікаво дізнатися, як саме декларовані зміни, теоретично позначені в різних програмних документах національного рівня, імплементуються практично на обласному рівні. В якості основних напрямків ми вибрали 6 сфер, необхідність реформування яких була широко анонсована Програмою економічних реформ Віктора Януковича на 2010-2014 роки. Це реформування державного управління, охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства, місцевого самоврядування та боротьба з корупцією, – зазначила Анна Колохіна. – Ми побачили, що проблем, які стримують реформи, чимало. І на сьогодні вони досі не вирішені».

Дослідивши відкриті джерела інформації стосовно питань вирішення найактуальніших проблем області, експерти намагались з’ясувати, чому на регіональному рівні, здавалося б, досить привабливі реформаторські ініціативи не реалізуються? Більше того, породжують ще складніші проблеми і не призводять до прогнозованого поліпшення. За словами керівника проектів Центру, причини полягають у відсутності політичної волі, безініціативності чиновників, а також у недофінансуванні в сукупності з відсутністю попередніх досліджень щодо необхідних матеріальних та людських ресурсів: «Власне, зараз ми спостерігаємо таку ситуацію в охороні здоров’я, коли на реалізацію задуманого у 2011 році ще виділялися кошти з державного бюджету в повному обсязі, а у 2012 році  на заходи з реалізації пілотного проекту по реформуванню закладів охорони здоров’я виділили лише 70% від потреби. Відповідно до звітів про виконання обласного бюджету всього за  2011-2013 рр. з державного бюджету було виділено 210 млн. грн. на модернізацію закладів охорони здоровя області (80% від запланованого). Багато це чи мало? Сказати важко, адже не відомо якою була розрахункова вартість впровадження пілотного проекту. По факту катастрофічно не вистачало коштів на модернізацію ФАПів, амбулаторій, підготовку сімейних лікарів, забезпечення автомобілями екстреної медичної допомоги. В принципі за останні 3 роки обсяги видатків обласного бюджету за статтею «охорона здоров’я» лишились на одному й тому ж рівні і у відсотковому співвідношенні складають приблизно 30% від загального обсягу. У ЖКГ ситуація ще більш сумна. Торік на капітальний ремонт житлового фонду не було виділено ані копійки коштів обласного бюджету».

Також причинами відсутності очікуваного від анонсованих змін на краще результату соціологи називають опір проведенню реформ на місцях, при чому як з боку чиновників, так і громадськості, нерозуміння чи то вільне трактування цілей і завдань реформування, відсутність довіри до органів влади.

Так, розмови про необхідність змін у системі освіти в Україні тривають вже понад 20 років. Серед основних підстав для реформування цієї галузі називались і обмежена автономія навчальних закладів, і постійне недофінансування з бюджету, і корупційна складова. «Що стосується дошкільної освіти, то на рівні Дніпропетровської області якісних змін так і не сталось. Попри  широко анонсоване суттєве зростання фінансування дошкільних закладів, відкриття нових дитячих садочків, збільшення кількості місць офіційна статистика вказує на протилежне. Так, у 2009 році коефіцієнт наповненості дитсадків складав 105%, у 2013-му – 115%. Це значить, що кількість дітей, які відвідують дитсадки більша за кількість місць у цих дитсадках. І швидкість відкриття нових дошкільних закладів (які на справді є такими, що раніше були закриті, а тепер повернулися до експлуатації) не відповідає потребам регіону.  Тобто, чомусь ті правильні, гарні завдання на регіональному рівні не реалізуються. І це стосується не лише освіти», – додала експерт.

Стосовно вищої школи, за словами Анни Колохіної, на сьогодні є дві полярні точки зору: одна належить міністру освіти, яка, власне, імплементована в новому законі про вищу освіту, – що існує багато вузів і їх необхідно скорочувати, укрупнювати; інша – позиція нашого регіону, що насправді вузів не так вже й багато і необхідно домагатись більшої автономії. Тобто, в майбутньому на підставі цього в регіоні можуть виникати конфлікти.

«Що хотілося б відзначити відносно реформи державного управління, це наявність при будь-якій владі постійного акценту на кількісних показниках держслужби не на користь її якості. Чомусь вважається, що найефективніша реформа у цій сфері полягає в скороченні кількості чиновників, що, насправді, не відповідає загальносвітовій практиці, – додала Анна Сергіївна. – Ще один поширений міф – що зменшити рівень корупції в державних органах влади можна лише шляхом кількаразового збільшення розміру зарплат держслужбовців. Українська практика підтверджує неспроможність обох стверджень і змушує сьогодні шукати інші шляхи підвищення якості послуг, які надають чиновники».

Чому сьогодні важливий такий аналіз? За словами фахівців, які проводили дослідження, незважаючи на те, що період президентства Віктора Януковича завершився достроково і сьогодні оцінюється більшістю громадян як переважно негативний, реформи, ініційовані В. Януковичем у 2010-2011 роках, затребувані в суспільстві і сьогодні: «Та потреба у змінах, яка вже чітко окреслилася в 2010-му і яку не вдалось задовольнити протягом наступних 3-х років, власне і була однією з причин повалення В.Януковича.

І сьогодні, новообраний Президент Петро Порошенко стоїть перед тими ж викликами, що і Янукович у 2010-му: зменшити корупцію, провести модернізацію економічної та гуманітарної сфери у відповідності з чітко позначеним європейським вектором подальшого розвитку України. І завдання, які позначені, ті рішення і закони, які приймаються сьогодні Верховною Радою, – це не ноу-хау, а потреби і рецепти щодо їх вирішення, сформульовані протягом не одного десятка років», – підкреслила Анна Колохіна.

Презентуючи результати експертного опитування серед журналістів, представників громадських організацій, незалежних експертів щодо оцінки регіональної політики місцевих органів влади, яке проводилось у кінці липня цього року, політолог Владислав Романов виокреслив тенденції, які спостерігаються на сьогодні. «Ми маємо два досить потужних і в той же час різновекторних настрої наших експертів. Один полягає в тому, що опитувані вітали сильну владу і давали дуже позитивну оцінку питанню соціально-політичній стабільності в області. Але тут мав вплив саме мілітарний аспект – стабільність через відсутність терактів, заворушень, сепаратистів. Друга думка – так, ситуація стабільна, але все таки необхідні зміни», – зауважив експерт.

Більшість учасників опитування характеризують ситуацію як стабільну, спокійну, помірно-оптимістичну і контрольовану. Разом з тим серед недоліків нової команди (проведення опитування співпало зі 100-денним перебуванням на посту губернатора Ігоря Коломийського) називають невирішеність кадрових питань (відсутність люстрації і кардинального оновлення місцевого апарату держслужби, сумнівні призначення, закритість у прийнятті кадрових рішень) та певний брак досвіду державної служби у деяких новопризначених чиновників. Більшість респондентів вважає, що далеко не всі чиновники, які були задіяні в корупційних схемах, звільнені з посад. І якщо позитивні зміни хоча б намітилися в ОДА, то в органах міліції, прокуратури, судах ситуація не змінилася взагалі.

Помітна позитивна динаміка інформаційної відкритості різних гілок влади. Втім, винятком лишаються суди.

Що ж до роботи прес-служб чиновників різного рангу, то експерти відзначають, що їхні зусилля як і раніше зосереджені лише на створенні позитивного іміджу патронів. Водночас громадськість чекає, що вони більше уваги будуть приділяти інформуванню про рішення конкретних проблем, перейдуть від «сухих» загальних звітів до більш предметного живого обговорення суспільно-важливих питань.

Помітно зросла активність громадських організацій в області. Хоча на сучасному етапі рівень співпраці місцевих органів влади та регіональних представників громадськості у вирішенні соціально-політичних та економічних проблем Дніпропетровщини перебуває на етапі становлення. Останнім часом, як відмічають експерти, представники влади «повернулись обличчям» до громадськості, втім відсутність реальних інструментів впливу на владу у представників НУО зводить нанівець ефективність такого співробітництва. Також бракує достатнього досвіду та знань задля того, щоб ефективно контролювати дії влади.

У чому одностайні експерти, так це в тому, що сьогодні в Україні в цілому і в Дніпропетровській області зокрема необхідно провести вибори на всій рівнях. Але перед цим, звісно, потрібно стабілізувати ситуацію на Сході країни.

«Аналізуючи дані опитування, хочу звернути увагу на те, що є дуже серйозна недовіра в цілому до політичних партій та до місцевих органів влади, які фактично сформовані на базі цих політичних партій. Тому на питання про доцільність проведення перевиборів до місцевих рад майже 100-відсоткова відповідь «Так, якомога скоріше». Втім готовність політичних сил до виборів отримує дуже низьку, навіть негативну оцінку експертів. Сьогодні спостерігаємо наступне: є очікування, інерція яких поки ще триває, і є негативна оцінка, яка склалась і яка власне призвела до усіх тих змін в країні», – додав Владислав Євгенович.

* * *

 

Учасники заходу:

– Владислав Романов, політолог;

– Анна Колохіна, координатор проектів ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень».