Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Українські медіа шукають фінансування в умовах, коли традиційні джерела доходів майже зникли. Відповідальність за функціонування, звичайно, лежить на керівникові. Від рішень керівника, вміння адаптуватися до нових реалій, і бажання трансформуватися залежить діяльність колективу і розвиток медіа. Грантові програми часто стають рятівним колом, коли зменшується реклама, падають тиражі газет, а багатьом навіть дають і можливості для розвитку. Звісно, усім, хто подає заявки завжди хочеться отримати позитивну відповідь: «Ви стали учасником або партнером програми…» Але конкуренція зростає з кожним днем.
Національна спілка журналістів України, зважаючи на актуальність теми, продовжує організовувати навчальні заходи, під час яких досвідчені спікери діляться порадами й ідеями, аби грантова заявка була успішною. Яким чином підвищити шанси для медіа при поданні заявок, на платформі НСЖУ під час практичного вебінару «Чесно виграти грант для регіонального медіа – це реально!» медіатренер, секретар Національної спілки журналістів України, консультант із комунікацій, засновник Школи універсального журналіста Віталій Голубєв. Спікер має успішний досвід грантописання, тож його поради є помічними, як і розвіювання головних міфів про «легкі грантові кошти».
Толерантність до поразок
– Перше, що я хочу сказати, це у всіх, хто подає заявки на гранти, має бути висока толерантність до поразок, до того, що ми називаємо невдачею, – розпочинає свій виступ Віталій Голубєв.
Експерт підкреслює: потрібне сприйняття негативного результату не як поразки чи невдачі, а як звичайної частини процесу. І це одна із ключових рис успішного грантоотримувача.
Статистика невблаганна: навіть досвідчені заявники отримують більше відмов, ніж схвалень. Добре, якщо з 10 заявок може бути підтримано дві чи три. Для порівняння спікер навів приклад: у його у підприємницькій діяльності із 100 розісланих запрошень відгукується лише 1-3 %.
– Що не змінюється з роками? Те, що майже завжди причини відмови не повідомляються, відповіді не приходить взагалі ніякої. З цим неможливо боротися, це треба сприйняти, як правила гри,– констатує експерт.
Відсутність зворотного зв’язку від донорів ускладнює навчання, не дає можливості проаналізувати слабкі місця грантової заявки, аби їх не допускати наступного разу.
– Але це реальність сучасного грантового світу. Працюють без фідбеку. Всім нам треба прийняти правила гри, і відповідати аплікаційним вимогам, – радить Віталій Голубєв. – Але й не варто відступати, можна контактувати з колегами, які отримали грант, аби краще зрозуміти власні «слабкі» місця. Дуже дієвим є навчання, тренінги, де всебічно розглядаються всі аспекти написання грантових заявок.
Віталій Голубєв навів приклад гри у баскетбол, аби отримати перемогу, потрібно вийти на майданчик і взяти участь.
–Грантова діяльність – це гра з певними правилами. Можна грати, можна не грати, але якщо граєте – то за правилами, – резюмує спікер.
Гранти – не панацея при обмеженому фінансуванні
Важливе питання, яке має поставити собі кожен керівник медіа: “Що нам насправді потрібно? Грант чи гроші?” Потрібно визнавати власну відповідальність за стан справ у медіа.
– Грант – це далеко не найлегший спосіб отримати гроші, – пояснює експерт.
Грант передбачає чіткі дедлайни, жорсткі вимоги звітування, конкретні тематичні обмеження та перелік проєктних активностей.
Якщо мета медіа – просто “пережити зиму” або “розрахуватися з друкарнею”, краще шукати інші шляхи фінансової підтримки.
– Донору потрібна перспектива, життєстійкість, розуміння того, що після закінчення гранту медіа самостійно працюватиме далі, – підкреслює Віталій Голубєв. – Але якщо йде констатація факту, мовляв, я перебуваю у пошуках іншої роботи, то, звісно, сподіватися на задоволення заявки практично не варто.
Хоча бувають виділення фінансової допомоги для того, аби медіа, подолавши тимчасові труднощі, могло рухатися далі. Але при цьому повинно бути розуміння, чи є у медіа потенціал і чи має керівник власне бачення для його застосування.
Золота формула: рішення замість проблем
Експерт цитує слова голови НСЖУ Сергія Томіленка: «Донори люблять, коли до них приходять з рішенням, а не з проблемою». І це правильний підхід, коли у заявці на грант йдеться про те, що у медіа є ідея. Для реалізації якої потрібні кошти. Приміром, як це робила НСЖУ, коли йшлося про розвиток мережі Центрів журналістської солідарності.
Обов’язково потрібно виписувати, якщо є відповідні напрацювання, все, що вже зроблено для реалізації проєкту, і які проблеми виникли на певному етапі.
–Власними зусиллями ми можемо перекрити деяку частину проєкту, але нам необхідні додаткові фінансові можливості для його завершення Чи можете ви підключитися? Якщо подати таке звернення, то є шанс сподіватися на успіх, – каже спікер.
У той же час наголошує на неправильних підходах, коли від заявників звучать прохання на кшталт «Допоможіть нам, будь ласка, бо заборгували друкарні», «Дайте хоч щось, аби пережити зиму». Це так не працює.
Рішення мають стосуватися зовнішнього світу: підвищити обізнаність, змінити ставлення. Не варто поєднувати зовнішні комунікації з внутрішніми потребами. Головне представити необхідність місії виконати важливий проєкт, а ось заробіток – побічний, але логічний результат правильно організованої діяльності.
Магічною фразою для донорів може слугувати: «У нас є досвід, але бракує ресурсів»
Цю формулу «У нас є досвід, але бракує ресурсів», – експерт рекомендує обов’язково використовувати у заявках.
Спікер не раз зупинявся на конкретних кейсах: “Ми вже писали про меморіалізацію, у нас є досвід, бачення, контакти з волонтерами, з родичами загиблих. Але нам бракує ресурсів, щоб висвітлювати це в мультимедійному форматі, щоб відвідати всі населені пункти і про кожного Героя написати. Ми писали там, де вистачало ресурсів. А тут нам уже не вистачає коштів на виїзди.”
Трендові теми, які фінансують у 2025 році
Детально Віталій Голубєв надав роз’яснення щодо трендових тем, про які говорить експертне середовище, медіа на різних рівнях.
Виокремивши для себе напрям, який найбільше підходить, варто його широко розкрити у грантовій заявці.
1. Відновлення – у найширшому розумінні цього слова
– Відновлення – це не просто посклити вікна після вибуху, – пояснює спікер. – Це формування спільного бачення громади після війни: залучення експертів до дискусій, ментальне та психологічне відновлення, відновлення довіри всередині громади, які зміни можуть відбутися завдяки проєкту, який це матиме вплив на людей. Готовність чи не готовність приймати ветеранів, їхня адаптація, ветеранський та релокований бізнес. Комунікація з рідними безвісти зниклих. Культура пам’яті – як вшановувати полеглих Героїв і Героїнь.
2. Освіта – топ-пріоритет
– Звертайте якомога більше уваги до справ в освіті. У найближчі роки там відбуватиметься багато цікавих речей, реформ, туди заходитимуть гранти, – радить експерт.
Актуальні теми від Віталія Голубєва:
- Подолання освітніх втрат
- Реформа НУШ
- Булінг у школах
- Формування безпекового середовища
- Класи безпеки
- Шкільне харчування
Перелік актуальних тем з сфери освіти, які характерні для конкретного регіону, може бути продовжений.
3. Цифрова трансформація
Перехід на мультимедійні формати, створення відеоконтенту, розвиток у соціальних мережах: все це позитивно сприймається донорами, тобто будь-який рух до розвитку, який збільшуватиме аудиторії, охоплюватиме ширші верстви населення, потрібно чітко прописувати у грантових заявках.
4. Інклюзивність та безбар’єрність
Проєкти для жінок, дітей, ВПО, людей з інвалідністю, ветеранів мають високі шанси бути реалізованими, всі ці теми є надзвичайно актуальними.
– У проєкт варто залучати зовнішніх експертів. Приміром, якщо моніторинг безбар’єрності проводитиме ветеран, який після контузії пересувається на колісному кріслі, то це про повернення ветеранів, інклюзивність, безбар’єрність та відновлення – всі трендові теми розкриватимуться в одному проєкті, – переконаний спікер.
5. Ментальне здоров’я
–Це не обов’язково про інтерв’ю з психологом. Це може бути ретрит для працівників редакції – виїзд у безпечне місце з навчальними елементами, – наголошує Віталій Голубєв. – Журналісти часто думають про відновлення для різних вразливих категорій, але необхідно дбати і про себе, аби повноцінно виконувати свою місію. Є гарний вислів: «Спочатку заплати собі.» І це не лише про фінанси.
– Стійкість редакції починається зі стійкості першої особи. Якщо перша особа не стійка, не в ресурсі, розхитана, про стійкість медіа говорити не доводиться, – підкреслює Голубєв. –Треба мати мужність інколи подумати про себе спочатку, а потім – все інше, щоб був ресурс для подальшої роботи.
Анатомія переможної заявки від Віталія Голубєва: три обов’язкові рівні результатів:
Продукт – що конкретно будете створювати з чітким формулюванням. Приміром, 3 статті, 5 відеосюжетів і 10 роликів у соціальних мережах
Наслідок – вплив на аудиторію, варто показувати кількість людей, як ось: «Не менше 10 тисяч мешканців громади отримають контент на тему ветеранського бізнесу».
Вплив – глобальні зміни. Необхідно писати, скажімо, так: «У суспільстві підвищиться толерантне ставлення до ветеранського бізнесу, а відповідні структури отримають нові інструменти підтримки»
– Донору треба показати, що такими маленькими кроками у суспільстві змінюється ставлення до певних проблем, відбуваються позитивні зміни, які мають вплив на людей, – пояснює експерт.
Критично важливі деталі, на яких наголошує Віталій Голубєв
- Мета проєкту і очікуваний результат: вони повинні збігатися у заявці
- Ключові слова з назви проєкту обов’язково мають вказуватися у тексті
- Відповідь необхідно надавати на усі питання анкети, навіть, якщо вас щось із запитуваного не влаштовує чи навіть дратує
Типові помилки, які можуть вплинути на рішення донорів і ви отримаєте відмову
Формальні порушення
– Дуже багато проєктів відхиляються через невідповідність формальним вимогам, – попереджає Віталій Голубєв. – І наводить приклади основних помилок: подача від неправильної цільової аудиторії, неповні відповіді на питання, ігнорування географічних обмежень (коли донорами конкретно вказуються області, на які поширюватиметься програма).
Неправильний тон спілкування
– Завжди будь-яка комунікація – це комунікація людини з людиною. По той бік екрану теж сидить людина, – нагадує експерт. – Неприпустимо, аби у відповідях на «дратівливі» питання анкети допускався грубий тон, це може зашкодити заявці.
Технічні недоліки
Приклад неправильної відповіді на прохання надати посилання на Facebook-сторінку: Просто написання «Facebook.com», мовляв, самі знайдете. Обов’язково потрібно надавати точні, робочі посилання та всю необхідну інформацію у зручному для оцінювачів форматі.
До речі, якщо у когось немає власної сторінки чи сайту, але є бажання подати заявку на грант, де може бути посилання на інтернет-ресурси, то можна домовитися і поставити кілька матеріалів у своїх колег-медійників, у яких такі ресурси є. Це свідчить, що людина здатна і уміє домовлятися, донори ці якості цінують.
Інформаційні запити – «донорам подобається»
Віталій Голубєв рекомендує телеграм-канал “Імпактний імпакт”, де описують успішний кейс: «Редакція висвітлює суспільно важливу тему, роздруковує матеріал, прикріплює інформаційний запит і відправляє в міську раду. Донор це дуже любить – це той вплив проєктів, якого багатьом не вистачає І такі кейси варто практикувати у своїй роботі».
Власні електронні петиції
Віталій Голубєв вважає, що редакціям варто частіше створювати власні петиції з актуальних питань.
– Чому би не робити від медіа власні петиції? Багато медіа репостять чужі петиції, – зазначає спікер, – але варто зробити власну, щоб саме медіа виступила ініціатором – це можна показувати донору як приклад журналістської активності.
Офлайнові заходи, де можливо
До речі, про активності. У цьому плані на переконання експерта скромність буде зайвою.
–Ми підготували цикл матеріалів, а за підсумками провели круглий стіл з усіма зацікавленими сторонами, напрацювали підсумковий документ і надіслали в міську раду. Це те, що любить донор, – вдається до конкретики Віталій Голубєв. – І вже виходить не просто цикл матеріалів, а каскад активностей, де кожна підсилює попередню.
Культура звітування та планування
Дедлайни – «болюча тема»
– Всі порушують дедлайни, – констатує експерт. – Це перша проблема, з якою стикаються донори. Друга – відсутність якісної візуалізації.Люди не фіксують реалізовані заходи або знімають так, що не видно кількості учасників. У звіті пишуть про 50 охоплених осіб, а на фото – двоє, треба більш активно і на різних платформах представляти свою діяльність. Підсвічуйте те, що робите.
Обов’язкові документи:
- План розвитку (оптимістичний, песимістичний, реалістичний сценарії)
- Редакційні політики (навіть якщо здаються штучними)
- Оцінка ризиків із планами мінімізації
- Річний звіт діяльності
– Не варто плутати наявність плану і відповідальність за його виконання. Від вас вимагають план – дайте план, але так, щоб він виглядав реалістично, – радить експерт. – Будь-який план при потребі можна відкоригувати, до цього вдаються в бізнесі і різних інституціях, розробляють плати, потім, зважаючи на реалії, вносять коригування. І це повністю нормально.
Партнерства та видимість
Меморандуми про співпрацю – недооцінений інструмент
– Дуже раджу підписувати меморандуми про співпрацю з громадськими організаціями, навчальними закладами, державними структурами. Це взаємовигідно, ні до чого не зобов’язує, але показує донору вашу інтегрованість у місцеву спільноту, – говорить спікер.
Донорам приємно мати справу з людьми, які готові працювати в партнерстві.
Стратегія «притулитися до життєстійких систем»
– Освіта – доволі життєстійка система, куди заходить багато грошей. Бібліотеки теж мають гранти. Варто думати, як можна до них «притулитися», – додає експерт. – Важливо шукати альтернативні можливості, гранти не лише для медіа. Подивіться ширше: гранти для ветеранів, ВПО, осіб з інвалідністю. З ким можете працювати в партнерстві? Можливо, серед працівників редакції є людина, яка підпадає під цільову категорію. Можна проєкт оформити на неї і використовувати в діяльності редакції.
Психологія довгострокового успіху
Успішна грантова діяльність потребує системного підходу: розуміння потреб донорів, володіння їхньою мовою, дотримання формальних вимог при збереженні автентичності власної місії. Це не про пристосування заради грошей, а про знаходження точок перетину між вашими цілями та пріоритетами тих, хто готовий їх фінансувати.
– Ми можемо відточувати навички і диверсифікувати ризики, розкидаючи яйця в різні кошики, відправляючи проєкти на різні конкурси. Інколи це єдина стратегія – набивати руку, беручи кількістю, – завершує свої поради експерт.
Підготувала Людмила Мазнова, інформаційна служба НСЖУ
Вебінар організовано у рамках пріоритетного напрямку НСЖУ “Відновлення українських медіа” за підтримки Українського медіа Фонду (The Ukrainian Media Fund) і є важливою складовою системних зусиль Спілки із забезпечення економічної стійкості медіа під час війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Грантові конкурси для медіа: закрита система чи професійний відбір?
Основні етапи написання гранту: майстер-клас для івано-франківських медійників.
Як стати успішним грантоздобувачем? Секрети подачі заявок.
Преса і війна: видання Львівщини висунули ідею написання спільного гранту.
Як регіональним медіа ефективно працювати з донорами та грантами: поради від Наталії Пахайчук.
