Завдяки підтримці міжнародних партнерів Спілки допомогу отримують саме ті, хто найбільше її потребує

Під час зустрічі із делегацією Посольства Японії та представниками ЮНЕСКО, яка відбулась в НСЖУ з нагоди річниці створення мережі Центрів журналістської солідарності, координаторка Дніпровського центру Наталя Назарова розповіла про те, як Центр допомагає журналістам і медіа у час випробувань.

– Розбудову Центру журналістської солідарності у Дніпрі ми починали на базі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ в липні минулого року, – повідала Наталя Назарова. – Тоді наш регіон був місцем, куди щодня приїздили автобуси з евакуйованими людьми зі східних областей України, і серед них – журналісти. Їм потрібна була допомога з облаштуванням, екстрена фінансова допомога, а згодом – техніка для роботи замість втраченої або пошкодженої.

Зараз у Дніпропетровській області живуть і працюють майже 20 журналістів-переселенців. Найбільша проблема, з якою часто зустрічаються журналісти, котрі переїхали у Дніпро – це працевлаштування.

– Ми з’ясовуємо проблеми колег, шукаємо можливості їх вирішення, намагаємося чимось зарадити, – зазначила координаторка Дніпровського Центру. – Наші місцеві медіа тут проявляють солідарність. Наприклад, у селищі Петропавлівка редакторка місцевої газети «Степова зоря» прийняла на роботу двох журналісток-переселенок. Журналіст із Бахмута працює на Дніпровському телеканалі, а медійниця із Покровська – в медіа-холдингу «Наше місто».

Попри те, що Дніпро розташований за кілька кілометрів від лінії фронту, місто і область постійно обстрілюються, і серед потерпілих є в тому числі журналісти та редакції.

– Так, у липні минулого року під час обстрілів Апостолівської громади постраждали житлові будинки працівниць місцевої газети «Апостолівські новини». 14 січня ворожа ракета влучила у Дніпрі у житловий будинок, де мешкає наш колега Костянтин Ковзан. А 9 березня після чергової ракетної атаки повилітали вікна в квартирі журналістки холдингу «Наше місто» Дарини Сухоніс. Тоді ж ворожий снаряд влучив у будівлю, де розміщувалась редакція Нікопольського радіо «Ностальжі», – розповіла Наталя Назарова. – Це лише кілька прикладів. Зазначу, що за сприяння нашого Центру усі ці колеги отримали фінансову допомогу від НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів.

Окремим напрямом діяльності Центру є тренінги з безпеки. Дніпро – це місто, звідки журналісти вирушають до зони бойових дій у відрядження і куди повертаються. Тому пункт прокату захисного спорядження – бронежилетів, шоломів, аптечок, – користується великим попитом. Звернутися до центру можуть як українські, так і іноземні журналісти.

Крім цієї роботи, Дніпровський центр опрацьовує запити на технічну та психологічну допомогу по всій мережі. Взагалі журналісти з будь-якого регіону можуть звернутися онлайн – заповнити відповідну форму про підтримку.

– Ми перевіряємо звернення та готуємо необхідні документи. За цей час отримали та опрацювали майже 350 звернень про допомогу від медійників із різних регіонів, – додала пані Наталя. – І саме завдяки підтримці ЮНЕСКО, інших міжнародних донорів і партнерів допомогу отримують саме ті, хто найбільше її потребує. Адже журналісти важливі!

Дводенна стратегічна сесія мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ, яка відбулась 6-7 квітня, зібрала у центральному офісі Спілки представників усіх шести ЦЖС: з Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Львова й Чернівців.

Команди Центрів обмінялися досвідом із надання допомоги журналістам, які переживають пов’язані з війною труднощі. Представники ЦЖС зустрілися з делегацією Посольства Японії та представниками ЮНЕСКО, обговорили шляхи розвитку своєї мережі та типи комунікації з цільовою аудиторією, взяли участь у психологічному тренінгу.

Нагадаємо, що ідея створення мережі центрів виникла у відповідь на сотні запитів від журналістів на захисне спорядження, техпідтримку, порятунок. Згодом робота Спілки у форматі «екстреної допомоги» за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів трансформувалася у мережу ЦЖС із 6 осередків.