Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ презентували результати дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору». Опитування проводилось у лютому-березні цього року на замовлення Вінницького пресклубу, отримані дані проаналізували соціологи Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу.
– Війна поставила перед регіональними медіа нові виклики та загрози. Більшість тем, які порушують журналісти, стосується військових та воєнних подій. Натомість висвітленню проблем різних соціально вразливих груп населення локальні медіа стали приділяти менше уваги. Це підтверджують і висновки соціологів, які опрацьовували відповіді журналістів, – зазначила кооринаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова, яка презентувала колегам результати дослідження.
Участь у он-лайн анкетуванні взяли 591 журналіст регіональних видань із 24 областей України, у тому числі 25 – з Дніпропетровщини.
Дослідження дало відповіді на низку питань, що стосуються роботи медійників під час війни. Зокрема щодо того, які професійні наслідки спричинила для журналістів війна, чи налагоджена комунікація ЗМІ з органами місцевого самоврядування, як висвітлюються теми різних соціально вразливих груп та чи потрібні регіональним журналістам додаткові знання з цих питань.
Отримані результати продемонстрували, що ключові проблеми, потреби та виклики в української медіаспільноти переважно однакові. Так, 58% опитаних відчувають збільшення навантаження. Зросла і небезпека під час роботи (41%). Основним викликом абсолютна більшість респондентів (80%) назвали економічні та фінансові проблеми, брак фінансування. А базовими персональними труднощами, що переживає нині найбільша частка журналістів, є психологічне виснаження, неможливість відпочити, стан постійного стресу – 75%. Також частина опитаних звертала увагу на погіршення комунікацій з органами державної влади/місцевого самоврядування, цензуру з їх боку (42%).
Що стосується доступу ЗМІ до інформації, матеріалів, рішень органів місцевого самоврядування щодо вразливих груп населення, більшість (52%) відзначили, що мають частковий доступ до цих документів, а кожен п’ятий журналіст вказав, що у їхніх ЗМІ існує повний доступ з цих питань до рішень влади (20%). При цьому журналісти сходу країни, у тому числі і Дніпропетровщини, такі високі оцінки дають зрідка – 15%.
– Проведений аналіз продемонстрував, що локальні видання досить рідко висвітлюють проблеми суспільно вразливих груп населення – менше одного матеріалу на тиждень. Втім, із відповідей журналістів слідує, що медіа сходу, куди регіонально експерти віднесли і Дніпропетровську область, частіше, ніж в інших регіонах, публікують матеріали про проблеми ВПО та людей, що втратили здоров’я і майно в результаті війни. Що цілком логічно, адже наш регіон фактично є прифронтовим і майже щодня деякі громади потерпають від ворожих обстрілів, – прокоментувала Наталя Назарова.
Стосовно потреби в отриманні додаткових знань, навичок, у експертних консультаціях при підготовці якісних матеріалів чи менторської підтримки більшість відзначали, що професійне вдосконалення журналістів завжди на часі.
Учасники медіакав’ярні обговорили ідею створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа – громадського простору, на базі якого можна було б проводити для журналістів навчальні події, майстер-класи, обмінюватися досвідом. Тут думки журналістів розділилися, причому більшість із присутніх таку пропозицію не підтримує (серед респондентів дослідження 13% відповіли, що не мають інтересу до роботи в даному напрямі).
– По суті така діяльність дублюватиме роботу обласних організацій Спілки журналістів, а у нашому випадку – Дніпровського центру журналістської солідарності. Чи є у цьому аж така необхідність? – зауважив шеф-редактор газети «Приватний підприємець» Віктор Качанов.
– Дослідження засвідчує той факт, що у медійників і проблеми спільні, і потреби спільні. Чому б не об’єднатись? Гадаю, це слушна думка – об’єднатися для того, щоб отримувати консультативну допомогу, і допомогу в налагодженні діалогу з владою, зробити коаліцію, де будуть працювати експерти, консультанти для всіх, – вважає представниця академічної спільноти, професорка кафедри журналістики НТУ «Дніпровська політехніка» Марія Бутиріна. – Дуже прикро, але з війною у нас дійсно з’явилися нові вразливі групи населення, яких не було. І тут бракує знань. Напевне таке об’єднання дозволить вирішити проблеми.
Який термін існування такої коаліції? Можливо, вона діятиме лише в період війни? Чи треба буде сплачувати внески за членство в цьому об’єднанні? Як щодо грантової підтримки медіа і окремих медійників, які увійдуть до її складу, і взагалі, що унікального може запропонувати така коаліція?
Запитань щодо ініціативи чимало. Маючи відповіді на них, попередню програму для ознайомлення медійникам буде простіше визначитися із власною позицією. А з тим, що зайвих знань не буває, погоджуються усі.
Фото Віктора Качанова.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
