Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
В умовах війни інформація стає не просто людською потребою, а необхідністю для виживання. В цьому переконаний голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, котрий під час поїздки Запорізькою та Дніпропетровською областями на власні очі побачив, як працюють медійники а Запоріжжі, Дніпрі та Нікополі, підтримав колег технікою та обладнанням, відвідав прифронтовий Оріхів та села Оріхівщини, зустрівся з журналістами-воїнами 65-ої бригади, керівництвом Запорізької області та поспілкувався зі студентами-медійниками у Дніпрі.
Як наголосив Сергій Томіленко у коментарі інформаційній службі НСЖУ, поїздка стала не лише демонстрацією підтримки колегам-журналістам, а й відкриттям справжніх історій незламності тих, хто продовжує інформувати громади під звуки обстрілів.
Життя за кілька кілометрів від війни
Оріхів перебуває в реальній прифронтовій зоні, лише за 4 кілометри від лінії фронту. У 85% міста немає електропостачання. Щодня російські війська обстрілюють місто та навколишні села. Незважаючи на це, близько тисячі місцевих жителів відмовляються евакуюватися.
– Для тих, хто живе в Оріхові та в навколишніх селах, доступ до інформації надзвичайно обмежений. Але і надзвичайно важливий, – зазначає Сергій Томіленко. – Один чоловік із села Червона Криниця поскаржився, що живе без світла вже рік та вісім місяців, новини дізнається рідко – коли приїжджають рятувальники або коли сам виїжджає за ліками. Інтернету немає, радіо та телебачення теж. За таких умов локальна газета «Трудова слава» стає справжнім скарбом.
Маршрут, за яким Сергій Томіленко разом із редакторкою «Трудової слави» Світланою Карпенко та місцевими рятувальниками подорожував до Оріхова, тут називають «хлібним», адже саме цим шляхом працівники ДСНС розвозять жителям сіл та Оріхова хліб. Автомобіль для поїздки обладнаний засобом РЕБ – для боротьби з дронами. Проте, як зазначають рятувальники, він не дуже допомагає, бо російські дрони нині, як правило, працюють на оптоволокні.
Символічно, що разом із хлібом місцевим жителям доправляють і свіжий випуск газети.
– Коли почала роздавати газету, люди відразу зреагували: «Це наша рідненька «Трудова слава»! Такі теплі слова – це сьогодні найвища нагорода роботи журналістів нашого локального видання, – каже Світлана Карпенко.
В Оріхові учасники поїздки побували в кількох пунктах незламності. Головним таким пунктом є підвал приміщення міської ради. Другий поверх будівлі повністю зруйновано, перший – частково, тут немає жодного вцілілого вікна. У відремонтованому підвалі облаштовано кімнати для фельдшерського пункту, «Укрпошти», міської адміністрації.
Особливе враження на гостей справив інший пункт незламності – підвал багатоквартирного будинку, де 11 родин, переважно літніх людей, створили справжню комуну зі своїми правилами співжиття. У них є «кухня» – підвальний простір, де кожна родина має свою міні-плитку; «чоловіча кімната», де чоловіки грають у доміно чи шахи.
– Без нас тут уже все би розмародерили. А так ми зберігаємо квартири собі і нашим сусідам, – з гордістю розповідають мешканці. Вдень вони розходяться по квартирах, а на ніч, коли найнебезпечніше, збираються у «своєму рідному підвалі.
За словами голови міської військової адміністрації Миколи Вініченка, з яким зустрівся голова НСЖУ, останнім часом ситуація суттєво погіршилась.
– Обстріли не припиняються. Волонтерські машини з гуманітаркою атакують дронами. Люди живуть у постійному страху, – каже держслужбовець.
Про вкрай важливу роботу місцевих журналістів для інформування прифронтових громад ішлося під час зустрічі Сергія Томіленка з головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим. Обоє керівників погодилися з тим, що важливо спільно дбати про доступ українців до достовірної інформації.
– Пишаюся, що завдяки підтримці міжнародних партнерів НСЖУ змогла відродити місцеву газету для прифронтового Оріхова та допомагає видавати газету для Гуляйполя, – наголосив Сергій Томіленко.
Світлана Карпенко, головна редакторка оріхівської «Трудової слави», під час поїздки першою отримала спеціальну відзнаку НСЖУ за відродження прифронтової преси.
– Ми пишаємося колегами, які відновлюють вихід газет на деокупованих і прифронтових територіях, де цим газетам часто немає жодної альтернативи, – каже голова НСЖУ. – Відродження місцевих видань, насамперед на таких територіях, – один із найважливіших пріоритетів нашої спілки.
Нині будинок в Оріхові, де розміщалася редакція «Трудової слави», зруйновано.
– Коли я приїжджав сюди два роки тому, в будівлі ще були цілими більшість вікон, трималася вивіска «Редакція газети “Трудова слава”», – згадує Сергій Томіленко. – Зараз тут жодного вцілілого вікна, всі кімнати зруйновані, стеля впала, фрагменти вивіски рознесло після обстрілів.
Але Світлана не втрачає оптимізму. Вона вірить, що настане час, коли вона повернеться з умовно безпечнішого Запоріжжя до рідного Оріхова і відбудує редакційне приміщення.
Зустріч з пресофіцерами на передовій
Особливе місце в поїздці Сергія Томіленка зайняла зустріч із пресофіцерами 65-ої окремої механізованої бригади «Великий Луг», які тримають оборону на запорізькому напрямі.
– Відчуваю особливу гордість, що пресслужбу цієї легендарної бригади очолює наш колега, мобілізований головний редактор «Володимирецького вісника» Сергій Скібчик, – зазначив Сергій Томіленко. – Наприкінці минулого року до команди долучився ще один член НСЖУ – відомий фоторепортер Андрій Андрієнко, чиї кадри з передової вже увійшли в історію української журналістики.
У селі Таврійському неподалік Оріхова учасники поїздки мали змогу зустрітися з одним із героїв 65-ої бригади – командиром взводу Ігорем Гринчуком, якого побратими кличуть просто «Гріша».
– Історія цього чоловіка вражає – тернополянин, який на початку війни працював за кордоном будівельником, повернувся захищати Україну. Був двічі поранений, міг комісуватися, але залишився на передовій, – поділився Томіленко. – Ігор згадав про свою родину – дружину Тетяну та доньок, які чекають на повернення батька. І про улюбленця родини — лабрадора Арчі, який ледь не збив з ніг пораненого хазяїна, коли той повернувся додому в короткотермінову відпустку.
Від цивільних журналістів делегація НСЖУ подарувала військовим невеликі, але потрібні речі – зовнішній накопичувач для Андрія Андрієнка, щоб зберігав свої унікальні фронтові фотоархіви, та пауербанки для Ігоря та Сергія.
Згодом колеги з пресслужби взяли участь у спільній зустрічі з воєнкорами в Запоріжжі, яку організував Центр журналістської солідарності Запоріжжя.
– Було цінно послухати практичні поради від людей, які щодня документують війну з самісінького її епіцентру, – зазначив Томіленко. – На зустрічі був присутній досвідчений офіцер, керівник з питань комунікацій ОТУ «Запоріжжя» Аркадій Радківський, який дав практичні настанови молодим воєнним кореспондентам.
– Вважаю за честь для себе і колег із НСЖУ підтримувати достойних пресофіцерів. Пресофіцери на передовій важливі! Маємо їх підтримувати кожен на своєму місці, – підкреслив голова Спілки.
Міста під прицілом
У Нікополі на Дніпропетровщині Сергій Томіленко зустрівся з місцевими журналістами, які працюють під постійними атаками з різних видів зброї. Росіяни регулярно обстрілюють місто з окупованого Енергодара, що на протилежному березі Дніпра. Звідти також ведуть мовлення декілька пропагандистських радіоканалів.
Символічно, що єдиний нікопольський радіоканал «102.4FM-Ностальжі» росіяни спробували знищити прицільним артилерійським вогнем. Сталося це в березні 2023 року. Але радіостанція продовжує працювати. НСЖУ надала технічну та матеріальну допомогу, щоб подолати наслідки обстрілу, зокрема передали зарядну станцію, яка підстраховує ефіри в умовах постійних відключень світла.
– Коли наше радіо постраждало від жорстокого обстрілу, ми відчули справжню підтримку з боку НСЖУ та особисто Сергія Томіленка, – поділився керівник «Ностальжі» Валерій Терещенко. – Вони не просто висловили співчуття, а надали конкретну допомогу – і обладнанням, і коштами. Це переконливо доводить, що Спілка реально захищає інтереси українських медійників та ефективно підтримує їх у найскладніших умовах.
Під час зустрічей із журналістами Запорізької та Дніпропетровської областей Сергій Томіленко обговорював актуальні проблеми медіасфери в умовах війни.
– Після зустрічі із запорізькими журналістами та редакторами прифронтових видань я відчуваю гордість і вдячність. Наші колеги – справжні герої, які щодня ризикують життям заради правди, – наголошує Сергій Томіленко.
Особливо вразила його історія Євгена Хрипуна, головного редактора «Межівського меридіану». Межівська громада – це реальна прифронтова територія Дніпропетровської області, яка межує з Покровськом, звідки примусово евакуюють людей.
– Коли проводжу передплату, люди гірко всміхаються: «Євгене, про яку передплату на рік ти говориш? Ми не знаємо, що з нами буде через місяць…», — розповів Євген Хрипун. Але, попри постійні обстріли, газета продовжує виходити.
Не менш вражає історія редакції «Вісника» з Широківської громади Запорізької області на межі з Херсонщиною. Ця громада з березня по жовтень 2022 року була в тимчасовій окупації, після визволення щодня – обстріли з градів та артилерії. І жоден працівник не покинув своє робоче місце. Газета виходить безперебійно. Головній редакторці Жанні Плосконос Сергій Томіленко передав ноутбук від міжнародних партнерів НСЖУ.
У Дніпрі Сергій Томіленко провів відкриту лекцію для студентів і викладачів факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Зустріч відбулася у смарт-укритті – сучасному навчальному просторі CLUST SPACE DNIPRO. Понад 100 студентів і викладачів зібралися для живого діалогу, а частина приєдналась онлайн.
Сергій Томіленко розповів про документальний фільм «На межі», відзнятий інформаційною службою НСЖУ. Головний герой Василь Мирошник – редактор, що доставляє свою газету «Зоря» в напівзруйновані села Харківщини. Голова Спілки загалом представив феномен прифронтової преси і героїзм колег із місцевих медіа.
– Такі історії справжніх колег зачіпають молодь за живе, – переконаний Сергій Томіленко.
З ректором університету Сергієм Оковитим обговорили практичну підготовку студентів.
– Добре, що наша Дніпропетровська організація НСЖУ допомагає знаходити місця для практики не тільки в місті, а й у районах, – зазначив Сергій Томіленко. – Це важливо, бо локальні медіа потребують підтримки й свіжих кадрів.
Голова НСЖУ нагадав студентам, що у Дніпрі працює один із Центрів журналістської солідарності, де надають безпекову, юридичну, психологічну і матеріальну підтримку медійникам.
На пам’ять Томіленко отримав кілька видань факультету – фаховий журнал з медіакомунікацій, монографію викладачів та журнал соціальних мальописів.
– Національна спілка журналістів України завжди підтримує молодих і талановитих. Впевнений, що серед цих студентів – майбутні зірки української журналістики! – підсумував він.
Поїздка голови НСЖУ прифронтовими територіями замислювалася як спосіб підтримати незламних журналістів Запоріжжя і Дніпропетровщини. Як сказав один із жителів Оріхівщини, місцева газета – це «перший ковток води після спраги». І цю спрагу за правдивою інформацією тамують саме журналісти, які залишаються на своїх робочих місцях навіть за кілька кілометрів від лінії фронту.
– Після трьох років повномасштабної війни ми всі виснажені та втомлені. Але робимо все можливе, щоб журналісти залишалися в професії, – наголосив Сергій Томіленко. – Бо журналістика під час війни – це не просто інформація. Це надія для людей у найтемніші часи.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
Фото: Євген Черевко / НСЖУ
