Зміни до Податкового кодексу: які медіа зможуть увійти до клубу «білого бізнесу»

Зазвичай українські медіа ретельно стежить за дотриманням податкового законодавства, однак, через некоректні дії контролюючих органів часто стикаються з необхідністю оскаржувати прийняті з недоліками індивідуальні акти, тим самим витрачаючи власні ресурси. Ситуація має змінитись у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України у другому читанні проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Ухвалення зазначеного законопроєкту пов’язане з новими викликами та змінами для податкової системи в умовах воєнного стану, а також з тим, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження заходів, які мають на меті підвищити ефективність, справедливість і простоту податкової системи.

Основні новації

Основними нововеденнями законопроєкту є доповнення Перехідних положень Податкового кодексу України підпунктом 69.41 пункту 69, який визначає, що на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податкове адміністрування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим підпунктом.

Так, редакції медіа за умови відповідності визначених законодавством критеріїв, зможуть отримувати істотні податкові пільги. Вони очікувано значно спростять їхню взаємодію з контролюючими органами та дозволять здійснювати професійну діяльність, не турбчуючись про можливі конфлікти з податковими органами. Адже такі конфлікти часом бувають зовсім неочікуваними, та точно жодним чином не сприяють медіа у виконанні його функцій.

Найголовнішим є критерії, за якими здійснюватиметься віднесення медіа – платника податків до категорії «платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» або як його також окрестили в народі «клубу білого бізнесу».

Так, медіа з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:

• непроведення документальних перевірок, окрім деяких видів;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (5 календарних днів);
• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій (5 календарних днів);
• закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера;
• платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Наразі остаточного тексту підписаного законопроєкту ще немає. Тож можемо розглядати його положення лише з загальної точки зору, оскільки в остаточну редакцію можуть бути внесені зміни, доповнення, або навпаки, деякі положення можуть бути виключені.

Чого не повинні мати медіа

Отже, загальними критеріями для всіх медіа, що бажають увійти до так званого «клубу» є відсутність наступних факторів:

• відсутність податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або загальна сума податкового боргу та/або боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 грн.);
• відсутність за результатами документальних перевірок платника податків неузгоджених податкових (грошових) зобов’язань за податковими повідомленнями-рішеннями, за якими сума грошових зобов’язань або зменшення податку на додану вартість,заявленого до бюджетного відшкодування, перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.)

УВАГА! йдеться саме про неузгоджені податкові зобов’язання, тобто які оскаржуються в адміністративному/судовому порядку, або якщо існують інші фактори, в силу яких, таке зобов’язання вважається неузгодженим;

• відсутність допущених платником податків фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень);
• відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів протягом року;
• відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;
• відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
• відповідність критеріям, визначеним у підпункті 69.41.2 цього підпункту залежно від обраної системи оподаткування.

Звертаємо особливу увагу на останній критерій – «відповідність критеріям, визначеним у підпункті 69.41.2…». Сам по собі факт відсутності порушень податкового законодавства, та іншого, про що йшлось вище не є єдиною передумовую для застосування спеціального режиму податкового адміністрування для редакцій.

Цим же підпунктом 69.41 Перехідних положень ПКУ буде також визначено спеціальні критерії для платників податків, в залежності від системи оподаткування.

Так, для включення до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства будуть затверджені окремі критерії для кожної групи платників податків, в залежності від правового статуту (юридична особа чи фізична особа-підприємець), системи оподаткування (загальна чи спрощена система оподаткування) та групи єдиного податку (у випадку перебування на спрощеній системі оподаткування).

Загалом, у разі відповідності критеріям, включені до переліку зможуть бути лише медіа, реєстрантами яких є фізичні особи-підприємці та юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування, а також фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які зареєстровані як платники єдиного податку ІІІ групи.

Додатковими критеріями для віднесення до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, будуть такі показники:

-рівень сплати податку вищий чи рівний середньому у відповідній галузі,

-нарахування та виплата заробітної плати на рівні не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні.

Критерії можуть різнитись в залежності від суб’єкта та системи оподаткування.

Хто такий комплаєнс-менеджер

Також однією із новел є те, що за платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства буде закріплюватись комплаєнс-менеджер, який є посадовою особою податкової служби, та який взаємодіє з платником податків в частині консультування, надання роз’яснень з питань податкового законодавства. Взаємодія з комплаєнс-менеджером здійснюється в усній та/або письмовій формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

Щодо включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного оподаткування (далі Перелік) – таке включення має відбуватись автоматично, про що платнику податків надходитиме повідомлення.

Хоча і йдеться про начебто автоматичне включення до Переліку з боку податкової за результатами моніторингу, існує ризик, що тим платникам податків, зокрема і медіа, які дотримуються всіх податкових вимог та відповідають критеріям, все одно доведеться виявляти ініціативу та звертатись до податкових органів для їх включення в такий Перелік та для подальшого застосування щодо них податкових пільг.

Підсумовуючи, можна зазначити, що прийняттям та реалізацією положень коментованого законопроєкту,  держава бажає змінити парадигму відносин з платниками податків, які, попри складні воєнні часи, сумлінно та добросовісно дотримуються законодавчих вимог, тим самим запровадивши партнерський підхід у взаємовідносинах із такими суб’єктами.

Сподіваємось, значна частина вітчизняних медіа зможе отримати вигоду від прийняття відповідних законодавчих змін. Таке «податкове полегшення» сприятиме концентрації зусиль на створенні якісного професійного контенту, замість витрати часу на доведення своєї невинуватості перед контролюючим податковим органом.

● ● ●

Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.

Ми гарантуємо:

● повну конфіденційність;

● професійну, кваліфіковану допомогу;

● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.

 Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.

Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.

Даніл Сербін, IBC Legal Services