Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Десять років минає з дня розгону беркутівцями київського Євромайдану – дня, коли стихійний протест студентів, журналістів і громадських активістів, що виступали за євроінтеграцію України, перетворився на загальнонаціональну Революцію гідності, яка знесла кримінальний проросійський режим Януковича.
Серед постраждалих 30 листопада і 1 грудня – 40 журналістів: люди отримали численні травми, в багатьох колег було знищено журналістську апаратуру.
Відомому фотографу Глібу Гаранічу «Беркут» завдав суттєвої травми голови. Було встановлено одного з підозрюваних у побитті журналіста, але справа закінчилася нічим. Хоча з кожною новою хвилею інтересу до подій 30 листопада і 1 грудня журналіста знов і знов запрошували на бесіду, розслідування тривало роками, а з початком повномасштабної війни, вочевидь, правоохоронці переключилися на інші справи.
На світлинах фотожурналіста «Голосу України» Олександра Клименка – яскраві події Революції Гідності.
– Це були неймовірні героїчні події. Загальне піднесення, апофеоз духу свободи.., – сказав у коментарі НСЖУ Олександр Клименко. – Наприкінці листопада революційні події пішли на спад. І побиття студентів та журналістів, яке сталося в ніч проти 1 грудня, повернуло революції енергію мас… Потім відбулася серія потужних мітингів – і знов черговий спад, на Майдані з’явилися плакати «Дайте нам лідера!» Новий виток подій розпочався після мітингу 19 січня 2014 року, коли з’явилися заклики до активних дій.
-
Фото Олександра Клименка -
Фото Олександра Клименка
Під час протистояння на вулиці Грушевського Олександра Клименка було поранено – міліціонер кинув йому під ноги світлошумову гранату, тож довелося робити операцію, а потім – довго відновлюватися.
– Сьогодні, відзначаючи десяту річницю першої в історії України спроби силоміць розігнати протести на Майдані, ми бачимо в ній початок надзвичайно трагічних і водночас героїчних подій, які тривають досі, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Подвиг Небесної Сотні, атовців, українських воїнів у російсько-українській війні – все це етапи війни України за справжню Незалежність. Журналісти стали не лише старанними літописцями цих подій, а й діяльними їх учасниками. Про це свідчить і жахлива цифра: від початку повномасштабного вторгнення 75 працівників медіа загинули від рук російських військ – із них 16-тьох було вбито при виконанні професійних обов’язків, 9 стали цивільними жертвами агресорів, а 50 загинули як військовослужбовці Сил оборони України. Сьогодні особливо важливо пам’ятати про єдність українців і солідарність українських журналістів. Журналісти важливі!
