Зміни до податкового законодавства: чи є ризики та наслідки для представників медіа

З перших днів повномасштабної війни Росії проти України не вщухають розмови про необхідність наповнення бюджету за рахунок збільшення ставок податків, введення нових обовʼязкових податкових платежів, зменшення податкових пільг, посилення контролю за виконанням податкових обовʼязків тощо. Нова віха суспільного обговорення потенційних змін до податкового законодавства розпочалась із реєстрацією проєкту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 11416-д. Цим законопроєктом запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставок окремих податків, скорочення податкових періодів задля збільшення контролю за своєчасністю та повнотою податкових надходжень, введення обовʼязкових авансових внесків з окремих податків тощо, що загалом спрямовано на збільшення доходів бюджету задля фінансування державних потреб та потреб української армії зокрема.

Як зазначають у пояснювальній записці ініціатори законопроєкту – народні депутати Данило Гетманцев, Олександр Лукашев, Андрій Мотовиловець, – метою проєкту є удосконалення окремих норм Податкового кодексу України та створення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів.

Після першого невдалого голосування, Верховна Рада 10 жовтня у другому читанні все ж ухвалила законопроєкт №11416-д, який вже було підписано Головою Верховної Ради, а для остаточного набрання зазначеним актом законної сили та, відповідно, внесення історичних змін до Податкового кодексу України, залишається підписання цього законопроєкту Президентом України та його офіційне оприлюднення.

У той же час, далеко не всі представники народу підтримують необхідність внесення змін до податкового кодексу та збільшення податкового навантаження платників податків, незважаючи на критичний дефіцит бюджету та нестачу коштів. Зокрема, народний депутат Олексій Гончаренко створив петицію, якою закликає президента ветувати законопроєкт №11416-д про підвищення податків.

Зважаючи на значний суспільний та політичний резонанс, викликаний голосуванням парламенту за прийняття коментованого законопроєкту, пропоную розібратись, чи дійсно настільки критичними будуть зміни та які можуть бути наслідки для представників медіа.

 «Ніщо не вимагає стільки мудрості і розуму, як визначення тієї частини, яку у підданих забирають, і тієї, яку їм залишають».  Шарль Л. Монтеск’є.

Основними змінами у разі підписання проєкту закону Президентом України є:

• збільшення ставки військового збору для платників збору фізичних осіб та податкових агентів до розміру 5% (замість 1,5%);
• встановлення обовʼязку сплачувати військовий збір для платників єдиного податку всіх груп (І-ІV групи).

Отже зміни, що пропонуються до внесення в податковий кодекс, лише частково стосуватимуться медіа та інших представників медіасуспільства, якими в більшості своїй є фізичні особи-підприємці та юридичні особи, котрі обрали спрощену систему оподаткування, зареєструвавшись платниками єдиного податку. Для таких платників основною зміною є поширення обовʼязку сплати військового збору у відповідних ставках, у залежності від обраної групи спрощеної системи.

Водночас представники бізнесу у прийнятті законопроєкту вбачають низку негативних норм для стабільної роботи підприємств та економіки, і через це члени української ради бізнесу, до складу якої входить 118 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, звернулись до Уряду з відкритим листом з пропозиціями щодо внесення окремих змін до проєкту закону.

Так, бізнес-спільнота пропонувала замість збільшення ставки військового збору до рівня 5%, тимчасово (строком на 2 роки або до кінця воєнного стану) збільшити ПДВ на два відсоткові пункти, тобто збільшити ставку податку на додану вартість (ПДВ) до рівня 22%. Іншою запропонованою зміною було диференціювати ставку військового збору для різних груп платників єдиного податку, в тому числі враховуючи розмір бізнесу.

Багато українців позитивно сприйняли запропоновані зміни, здебільшого щодо пропозиції відмовитись від збільшення ставки військового збору, натомість збільшивши відсоткову ставку ПДВ. Проте необхідно зазначити, що збільшення ПДВ напряму торкнеться самих споживачів – кінцевих платників податку. Військовий збір є платежем, розмір якого розраховується напряму від доходів платника податків, у той час як податок на додану вартість є податком на споживання, що напряму впливає на збільшення вартості всіх товарів та послуг, постачання яких обкладається цим податком. Оскільки ПДВ є непрямим податком, його платниками є кінцеві споживачі – здебільшого фізичні особи, для яких у разі збільшення ставок ПДВ збільшиться вартість багатьох продуктів та послуг, які споживає населення.

В той же час необхідно враховувати частину тіньової економіки, незадекларованих трудових відносин, виплат заробітних плат «в конвертах», без утримання податків та зборів, тобто явищ, які жодним чином не йдуть на користь країні та основній на сьогодні меті – швидкому наповненню бюджету. Однозначно – збільшення податкового навантаження на платників жодним чином не сприятиме виходу таких платників «на світло», натомість лише стане каталізатором розвитку та збільшення описаних негативних явищ.

Станом на зараз, закон про внесення змін до податкового кодексу не набрав законної сили, отже платники продовжують виконувати свої податкові обовʼязки, враховуючи діючі ставки військового збору. Водночас рекомендую пильно стежити за долею багатостраждального законопроєкту, оскільки після початку дії нових правил платники податків будуть зобовʼязані сплачувати більшу суму та,відповідно, невиконання своїх податкових обовʼязків, матиме наслідком притягнення до фінансової відповідальності, у вигляді накладення штрафних санкцій.

Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖ У.Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.

Ми гарантуємо:

● повну конфіденційність;

● професійну, кваліфіковану допомогу;

● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.

Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.

Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.

Даніл Сербін, IBC Legal Services (для сайту НСЖУ)