Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Більше 120 журналістів з усієї України взяли участь у всеукраїнській онлайн-конференції «Уроки 2024: про стійкість українських медіа», організованій Національною спілкою журналістів України та її мережею Центрів журналістської солідарності 18 грудня. Захід тривав понад 4 години та об’єднав редакторів і журналістів із прифронтових територій, деокупованих міст та релокованих редакцій.
Війна – реалії життя
– Ми пишаємося роботою журналістів, редакторів, які постійно живуть і працюють у прифронтових територіях і вірно підтримують свою аудиторію, – сказав, відкриваючи конфреренцію, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Ми дуже поважаємо мужніх журналістів національних, міжнародних медіа, які приїжджають у відрядження на лінію фронту висвітлювати війну. Але не можна забувати, що для наших колег із місцевих видань, які працюють у прифронтових регіонах, це не відрядження, а реалії життя.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ презентувала результати дослідження інформаційних потреб жителів деокупованих, прифронтових територій.
– Ми побачили беззаперечне лідерство соціальних мереж як джерела інформації, але водночас – високу довіру до друкованих газет. Люди цінують офіційний характер традиційних медіа, те, що там присутні конкретні особистості журналістів, – наголосила Ліна Кущ.
Президент Асоціації журналістів Німеччини Міка Бойстер у відеозверненні до учасників конференції наголосив на важливості роботи українських медійників.
– Ви розповідаєте новини з фронту і даєте нам інформацію, яка нам дуже важлива. Зараз Росія намагається заповнити інфопростір фейками та пропагандою, і ваша робота – розповідати факти, які нам потрібні для прийняття інформованих рішень, – сказав він.
Нові виклики щодо безпеки журналістів
Особливу увагу під час конференції було приділено питанням безпеки журналістів. Кореспондентка «Укрінформу» Ольга Звонарьова, яка була важко поранена під час виконання редакційного завдання, поділилася власним досвідом.
– Ворог б’є, б’є не двічі, не тричі. На тому місці, де я потрапила під обстріл, вже було 5 ударів. Тому, коли ми виїжджаємо фіксувати наслідки ворожих ударів, маємо все ж пам’ятати про це. Мало бути просто в шоломі, в бронежилеті – треба ще й мати на увазі, де саме в разі потреби ми заховаємось, – наголосила журналістка.
Костянтин Мельников з ICTV підкреслив важливість мати декілька тактичних аптечок.
– Одна – це твоя, а ще одна може знадобитися комусь, хто є поруч. Був такий випадок, коли в Костянтинівці прилетіло по ринку, наш водій надавав допомогу пораненим цивільним людям, і більшість турнікетів, які були в його аптечці, він використав для тих людей, – розповів журналіст.
Фронтова репортерка Софія Бобок із Харкова також наголосила на важливості належної підготовки до поїздок на фронт, особливо в питаннях домедичної підготовки.
– В мене тільки турнікетів штук п’ять з собою завжди, – сказала Софія. – Десь в багажнику, в рюкзаках, на бронежилеті, в кишенях, в аптечці… Я розумію, що мені умовно один-два може знадобитися, але є різні ситуації – ці турнікети можуть бути потрібні іншим. Ми живемо в Харкові, де здебільшого прилітає по цивільній інфраструктурі.
Воєнний кореспондент, фіксер і локальний продюсер «France 24» Дмитро Ковальчук презентував практичні рекомендації щодо безпечної роботи на фронті.
– Дуже важливо підписатися на спеціалізовані чат-групи у месенджерах, де можна оперативно дізнатися контакти речників, пресофіцерів бригад, з’ясувати найкращий маршрут, які АЗС на ньому працюють, яка комендантська година. Також треба пам’ятати, що Google Maps не завжди правильно прокладає маршрути, – зазначив Дмитро.
Воєнна кореспондентка Тетяна Попова, у свою чергу, наголосила, що у 2024 році росіяни цілеспрямовано б’ють по готелях, ресторанах та інших місцях, де можуть перебувати журналісти.
– Після трагедії в ресторані «РІА» в Краматорську ми рекомендуємо колегам не селитися в готелях у прифронтових містах, – сказала Тетяна.
Воєнний кореспондент «24 каналу» Іван Магуряк звернув увагу на нові виклики безпеки.
– Ми часто не усвідомлюємо всіх загроз, наскільки вони є сильними, наскільки вони є серйозними. На жаль, це стосується практично всіх нас. Наприклад, нещодавно були у Сумах – у місті лунають вибухи, тривога там постійно, але люди в закладах не реагують. Це проблема наших днів – ми вже настільки емоційно виснажені, що не можемо адекватно реагувати на небезпеку, – зазначив журналіст.
Робота на межі
Велике враження на учасників конференції справили виступи редакторів прифронтових видань. Світлана Карпенко, головна редакторка газети «Трудова слава» з Оріхова Запорізької області, розповіла про роботу в умовах постійних обстрілів.
– Сьогодні в Оріхівській громаді залишається близько 1200 людей. Безпекова ситуація не покращується, навпаки – погіршується. Цього року ми підготували 24 номери газети тиражем 3100 примірників. Майже дві тисячі розповсюджуємо в зоні бойових дій, – сказала Світлана. – У нашій команді шість журналістів. Особисто я відвідую земляків, які залишаються в Оріхові під обстрілами, роблю це регулярно, десь раз на два місяці. За плечима вже 11 виїздів…
Керівниця РІА «Південь» Світлана Залізецька, яка релокувалася з окупованого Мелітополя, поділилася досвідом роботи для аудиторії на окупованих територіях.
– 90 відсотків наших журналістів – це журналісти з окупованих територій. Ми працюємо з першоджерелами, з нашими родичами та знайомими, які залишились в окупації. У нас навіть є свій сленг для спілкування, щоб не наражати людей на небезпеку, – сказала Світлана.
Головна редакторка херсонського видання «Кавун.City» Євгенія Вірлич у своєму виступі наголосила, що звичні стандарти журналістики на окупованих територіях не діють.
– Перше, про що ми маємо думати – це про безпеку людей. Ми дуже уважно ставимося до інформації, яка надходить від них, щоб не розкрити джерело. Ми також не можемо цитувати окупаційні джерела, щоб не популяризувати їх, – сказала Євгенія.
А про роботу для вимушених переселенців із знищеного і захопленого російськими військами міста Бахмут розповіла редакторка тамтешньої газети «Вперед» Світлана Овчаренко.
– У нас справді унікальна ситуація – у нас немає міста, воно віртуальне, воно тільки на мапі залишилося, фізично його не існує. Воно не тільки знищене вщент, воно закидане фосфорними бомбами, там ніхто не живе. Але наші читачі, наша аудиторія розкидані по всьому світу. І зараз газета для них – це частинка дому. Люди пишуть нам: «Як я потримала газету, у мене серце мало не зупинилось», – поділилася Світлана.
Директор програм Інституту регіональної преси та інформації IRMI Олексій Солдатенко окреслив важливість підтримки місцевих медіа.
– Донори зараз неохоче надають інституційні гранти для медіа. Ми не утопісти, ми впевнені, що локальні медіа в Україні під час війни, в ситуації, коли рекламні ринки майже не працюють, не можуть функціонувати без підтримки міжнародних донорів. Або можуть, але це буде дуже важке існування. Задача не просто вижити, задача – стати сильнішими, збільшити свою аудиторію і вийти з цього всього набагато сильнішими, – наголосив Олексій Солдатенко.
У 2025 рік дивимося з надією
Особливу увагу учасники конференції приділили питанню визволення полонених журналістів. За даними НСЖУ, наразі 31 український журналіст перебуває в російському полоні.
– Міжнародне співтовариство повинно створити механізм для визволення українських полонених журналістів. Наразі такого механізму, на жаль, немає, – зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Конференція продемонструвала, що попри всі виклики воєнного часу, українські медіа зберігають стійкість та продовжують виконувати свою місію – інформувати суспільство та документувати російські воєнні злочини. Особливу роль у цьому відіграють регіональні медіа, які працюють у найскладніших умовах прифронтових територій.
– Ми всі напружено, але достойно працювали в 2024 році. І з надією та великими сподіваннями дивимося на 2025 рік, – підсумував конференцію голова НСЖУ Сергій Томіленко.
У конференції також взяли участь головна редакторка газети «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика, головний редактор краснопільської газети «Перемога» Олександр Моцний, головний редактор золочівської газети «Зоря» Василь Мирошник, головний редактор мирноградської газети «Рідне місто» Максим Забєля, великописарівська журналістка Оксана Ковальова, керівник дніпровського медіа «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук, заступниця головного редактора краматорської газети «Технополіс» Віра Ільїна, головний редактор чернігівської газети «Вісник Ч» Сергій Народенко, генеральний директор запорізької газети «МИГ» Геннадій Дерибас, керівниця запорізького сайту «Soda.ua» Катерина Рождественська, молодий покровський журналіст Кирило Передрій, секретар НСЖУ, пресофіцер Володимир Данилюк, журналістка «5 каналу» та херсонського радіо «X.ON» Валентина Пестушко, секретар НСЖУ Віталій Голубєв.
