Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Попередню і загальносвітову історію цього ганебного явища в певній мірі ми розглянули на прикладі позовів до нашого колеги – журналіста Вячеслава ДОЦЕНКО в якості другої теми минулої середи на 84 засіданні дискусійного клубу ДОО НСЖУ – перше в нинішньому році.
Були заслухані три питання, два з яких заплановані. Звіт щодо першої теми «Як позначиться на війні в Україні перемога Трампа на виборах в США», доповідач Юрій РАЙХЕЛЬ.
Зараз пропонуємо звіт щодо другої теми, назвою якої ми розпочали звіт. Доповідачі члени НСЖУ журналіст Вячеслав ДОЦЕНКО та академік, член Всеукраїнської юридичної ради, голова Дніпропетровської обласної організації Союзу юристів України Володимир ДОН.
Третє чекає додаткового вивчення. То ж його залишимо «за кадром».
За сформованою в клубі традицією доповідь з коментарями учасників подаються в переказі, тезисно і мовою, якою були оприлюднені, але в якості тенденцій, в більшості без озвучених під час дискусії фактів і думок, яких вже так багато лунало в інформаційному просторі.
Остаточні висновки, як завжди, за читачами.
МЕРЗЕННА ПРАКТИКА РОЗПРАВИ ВЛАДИ З ОПОЗИЦІЄЮ
Сьогодні, коли в Україні йде жорстока війна за виживання нації, цензура, посилюється. І це об`єктивно. Але вона доповнюється куда більш руйнівною для незалежної журналістики владною цензурою зеленої плісняви і власників видань, які спонукають захищати владу і власників від критики громадськостю та опозицією помилок в керівництві державою, обріхувати і судити найбільш наполегливих.
Ця мерзенна пошесть, що останні роки так розквітла в Україні, не є лише нашою проблемою і чимось оригінальним. До того ж набуває нових форм. Особливо підлою та жорстокою стала практика подачі брудних і юридично безпідставних позовів проти найбільш докучаючих своєю критикою владі представників громадськості і журналістів.
В Європі, слава Богу, напрацювали форму боротьби з цим ганебним явищем, яке назвали…
СТРАТЕГІЧНІ ПОЗОВИ ПРОТИ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ
(SLAPP – Strategic Lawsuits Against Public Participation).
Розглянемо їх більш детально.
Найчастіше вони висуваються проти журналістів які збирають і поширюють інформацію про дії публічних осіб, політиків, викривають незаконну діяльність.
SLAPP-позови спрямовані на цензуру, залякування та змушення припинити дії з висвітлення інформації або критики осіб, яким такі дії можуть завдати репутаційної шкоди.
Основна мета таких позовів – обтяження журналістів та активістів витратами на юридичний захист, намагання стягнути надмірні суми штрафів, примусити відмовитись від критики чи своєї позиції.
В окремих випадках проти однієї і тієї самої особи може подаватись декілька SLAPP-позовів з різних підстав, до різних судів. Ціллю позивача є постійний тиск та створення додаткових джерел витрат, результатом чого може бути неможливість подальшої діяльності редакцій через брак коштів або відмова журналістів від подальших дій внаслідок постійного тиску та емоційного виснаження.
Практика SLAPP-позовів стала серйозним викликом для європейської журналістики. Рада Європи визнала їх загрозою свободі слова та демократії, розробивши рекомендації щодо протидії таким позовам. У квітні 2024 року схвалено Директиву ЄС про захист осіб, які беруть участь у громадському житті, від необґрунтованих позовів або неправомірних судових розглядів.
Джерело: https://anti-slapp.org/what-is-a-slapp.
До речі, SLAPP – “ляпас” громадськості
“Strategic Lawsuit Against Public Participation” (скорочено SLAPP, що співзвучно із англійським словом “slap” – ляпас, дати ляпаса), або ж “СППУГ”.
А зараз про…
“ЛЯПАС” ГРОМАДСЬКОСТІ В ОСОБІ НАШОГО КОЛЕГИ ВЯЧЕСЛАВА ДОЦЕНКО,
який не злякався тиску на себе, відповів на «ляпас» громадськості і переміг ошуканку в суді.
То ж розглянемо черговий приклад з нашого останього досвіду, як давати відсічь таким нападникам, яких, нажаль, не поменшало.
(Не обійшли і автора такі виснажливі битви з високими владцями. В минулі роки автор виграв кілька таких стратегічних позовів від влади, банкірів та керівників держави, яким не сподобалася моя критика).
В минулому році Аліна Кирпале до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська подала проти Доценка…
ЧОТИРИ ПОЗОВИ З ВІДШКОДУВАННЯМ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ТА СУДОВИХ ВИТРАТ МАЙЖЕ НА 1 МЛН ГРН
Ці позови цілком відповідають визначенню стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP – Strategic Lawsuits Against Public Participation).
Саме рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (суддя Федотова В.М.) від 05 грудня 2024 року, на думку Володимира ДОНА, може служити чудовим зразком кваліфікованого розгляду справи. Нажаль у нас у судовій практиці це поки що не досить поширене явище.
То ж, звернемось до цього рішення, щоб краще зрозуміти сутність і розібратися в нюансах досить поширеної в юридичній практиці суперечки щодо оцінного судження, навколо якого в журналістській, так і в суддівській спільнотах дуже часто спалахують неабиякі пристрасті, а подекуди приймаються й неправомірні судові рішення.
«У січні 2024 року представник позивача – адвокат Ключенкова Х.В. звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що позивач є директоркою ПО «Ліцей сучасної освіти». З 2020 року відповідач, який є журналістом, членом Національної спілки журналістів України й адміністратором групи «Наш Західний» – у соцмережі Facebook поширює неправдиву інформацію відносно позивача.
10.11.2023 року відповідач, на своїй сторінці у соцмережі Facebook, розмістив допис щодо позивача із заголовком «Струс сідниць головного мозку». У вказаній публікації відповідач зазначає, що «Одіозна директорка приватного ліцею проголосила себе експертом з питань освіти. Та чомусь у реєстрі Державної служби якості освіти вона не значиться, навчань з проведення акредитаційної експертизи не проходила, тому й відповідного посвідчення не має. Просто кажучи, самозванка, або колись дуже вдарилася головою.
У наказі Міністерства освіти і науки України від 1 липня 2021 р. № 749 зазначено, що експерти добираються з числа науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової перед вищої освіти за галуззю знань з урахуванням спеціальності, до якої входить освітньо-професійна програма, що акредитується. А громадянка Кирпалє в закладах вищої та фахової передвищої освіти не працює і не працювала, наукових ступенів та звань не має, за дипломом – вчителька початкових класів. Ніяких наукових тез, тим паче монографій не писала.
Ta яка там експертка, якщо вона пише з кучею помилок про що неодноразово зазначалося. Трюк розрахований на підвищення авторитету директорши серед довірливих учнів, батьків та вчителів ліцею, які приносять прибуток її приватному бізнесу. Проте таємне рано чи пізно стає явним. Достатньо попросити Аліну Михайлівну показати посвідчення експерта».
Представник позивача зазначила, що відповідач не є психологом, не має відповідної освіти, в своїх постах натякає на те, що Кирпале А.В. є егоїстичною, самозакоханою, некомпетентною. Вказаний пост є приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача.
Кирпале А.В., окрім того, що є директоркою приватного ліцею, в якому навчаються 260 учнів – також є громадським діячем, керівником Благодійного фонду «Взаємодія Дніпра».
Дії Доценка В.В. є систематичними. Відповідач поширив недостовірну інформацію щодо позивача у мережі Інтернет, а саме на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook, на підтвердження чого надані відповідні скриншоти. Представник позивача стверджує, що інформація поширена відповідачем є недостовірною, оскільки містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі.
На думку представника позивача, відповідач своїми діями принижує та паплюжить позитивну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих, колег, а також батьків учнів приватного ліцею.
Окрім того, систематичне поширення відповідачем неправдивої інформації стосовно позивача, як директорки учбового закладу, призвело до незадоволення батьків учнів приватного ліцею та розірванню договорів з учбовим закладом, що призвело до зменшення кількості охочих навчатись у даному закладі.
Всі ці протиправні дії відповідача призвели до порушення нормального способу життя позивача, спричинили моральну шкоду, яку вона оцінює в 200 000 грн.»
Отже, «ату» Доценка! Але…
РОЗГЛЯНЕМО СИТУАЦІЮ З ТОЧКИ ЗОРУ ЗДОРОВОГО ЮРИДИЧНОГО ГЛУЗДУ
Треба відзначити, що аргументи позивача і відповідача в судовому рішенні при їх зіставленні читаються як сатиричний детектив, висвітлюючий непрофесійність, на мій погляд, і дурість позивача та його представників в суді. Тим більше, що на думку Володимира ДОНА, бурхливі емоції адвоката позивача були обернено пропорційні її кваліфікації.
Але автор змушений залишити їх за кадром, як і фізичний напад Кірпале на відповідача в приміщенні суда після закінчення розгляду справи, щоб не переобтяжувати звіт і зосередитися на аргументах щодо дуже важливого для журналістської практики оцінного судження, якому суд надав переконливу юридичну оцінку, відмовивши позивачу в позові, професійно його обгрунтувавши.
Знову пошлюсь на Володимира ДОНА, який залишився задоволенним рішенням суда, перш за все з двох причин: суд визнав Кірпале публічною особою і дав професійну оцінку оцінному суждению, яке не може бути предметом судового розгляду. Ми повинні пишатися цією перемогою, підкреслив він в доповіді.
До речі, в ході дискусії юрист Светлана ТОРОПЧИНА-АГАЛАКОВА навела показовий приклад. На одному з юридичних форумів суддя Верховного суду України запитав у учасників, чи можна судити людину за те, що він назвав мера дураком, ідіотом. Майже все дружно погодились – треба судити. І тут доповідач остудив їх пил – ні, не можна! Це оцінне судження, його не можна доказати. А якщо, наприклад, назвати мера вором, треба надати докази, які суд розгляне і приме рішення.
Така європейська практика, суда по правам людини.
І на останок, треба відзначити, що у цієї судової практики дуже багато важливих нюансів, які повинен знати кожний журналіст і представник громадськості, коли вони долучаються до критики влади і ризикують опинитися відповідачами в суді, який владі в рота заглядає.
То ж, в наступній публікації ми запропонуємо такий собі правовий всеобуч з цього надто важливого питання.
За дорученням членів ДОО НСЖУ Вадим КЛИМЕНТЬЄВ
(Далі буде).
