Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Подання для видачі посвідок на тимчасове проживання до Державної міграційної служби представникам іноземних медіа з 1 січня 2026 року вносить Державний комітет телебачення і радіомовлення. Понад рік ця функція була в Мінреінтеграції, де вона була непрофільною та викликала нарікання міжнародної медійної спільноти.
Набагато більше, ніж бюрократія
Посвідки на тимчасове проживання для іноземних журналістів – це не просто адміністративна процедура. Це стратегічний інструмент інформаційної політики, який забезпечує можливість довготривалої роботи іноземних кореспондентів в Україні, стабільну присутність провідних світових медіа та контрольований, але не репресивний доступ до країни.
Якщо іноземні медіа стикаються з хаосом, затягуванням або непрозорими рішеннями, це призводить до того, що вони скорочують свою присутність в Україні, працюють «наїздами» замість постійної роботи або переключаються на вторинні джерела, включно з російськими. Для іноземних редакцій критично важливо, щоб процедура була передбачуваною, а рішення ухвалювалися профільним органом, який розуміє специфіку медіа.
– Це питання доброго іміджу України – забезпечити якісну роботу та відносини з іноземними медіа, – наголосив у коментарі НСЖУ голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. – Думаю, ми більш професійно будемо займатися цим питанням, тому що розуміємо і знаємо медійне середовище і можемо більш якісно перевірити документи, які потрібні.
За перші три тижні роботи Держкомтелерадіо вже видав три подання для представників медіа з Латвії, Італії та Німеччини.
– Зараз розробляється порядок підготовки та внесення подання. Вже є результати – три подання видано, є документи в роботі. Маємо надію, що розблокуємо це питання і будемо його більш якісно виконувати для налагодження співпраці з іноземними медіа, – зазначив у коментарі НСЖУ начальник управління інформаційної політики Держкомтелерадіо, секретар Національної спілки журналістів України Гліб Головченко.
Проблема існувала, хоч про неї не кричали
У 2022 році Київський міжнародний інститут соціології та Центр стратегічних комунікацій провели опитування іноземних журналістів, які працювали в Україні. Результати показали, що 37% іноземних журналістів в Україні назвали складність акредитування для міжнародних медіа значною проблемою. Це більш ніж третина опитаних – показник, який неможливо ігнорувати. Частина опитаних мала значні затримки з отриманням акредитації, а деякі не змогли отримати її взагалі. Особливо постраждали журналісти-фрилансери, оскільки офіційна форма була погано пристосована для їхніх випадків.
Національна спілка журналістів України у 2023–2024 роках неодноразово публічно звертала увагу на проблеми іноземних журналістів із документами для перебування в Україні. Міжнародні журналістські структури, зокрема International Federation of Journalists (IFJ) та European Federation of Journalists (EFJ), у своїх комунікаціях щодо України в роки війни загалом підтримували Україну, але окремо вказували на бюрократичні труднощі для іноземних журналістів: тривале очікування рішень та невизначеність процедур перебування.
Чому так сталось, як ми прийшли до цієї проблеми при тому, що всім очевидно, наскільки важлива увага до України у світових медіа?
Від системи до хаосу – і знову назад
Традиційно Держкомтелерадіо працювало з іноземними медіа, видавало відповідні довідки та подання, було зрозумілим контактним органом для журналістів і посольств. Це було логічно, оскільки Комітет знає медійний ринок, розуміє різницю між журналістом, фрилансером, продюсером, фіксером та має напрацьовані контакти.
На тлі війни відбулося адміністративне «перетасування» функцій. Частину повноважень, пов’язаних з іноземцями, гуманітарними питаннями та окупованими територіями, передали різним міністерствам: спочатку Мінкульту (згодом Мінкультінформу) без стабільної процедури, а далі – Мінреінтеграції, де ця функція одразу стала непрофільною. Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України працює з внутрішньо переміщеними особами, тимчасово окупованими територіями, гуманітарними кризами. Медійна експертиза – не його профіль. Не було чітких строків розгляду заявок, прозорого порядку, зрозумілої комунікації з редакціями чи системи зворотного зв’язку. Саме на цьому етапі з’явилися публічні нарікання, неформальні скарги через посольства та напруга у відносинах з іноземними ЗМІ.
Сам факт повернення функції Держкомтелерадіо є публічним визнанням системного збою. Іншими словами, те, що відбувається з 1 січня 2026 року, – це спроба повернути системі логіку.
Іноземні журналісти рекомендують Україні запровадити державну політику щодо акредитації з роз’ясненням чіткого механізму взаємодії: як для журналістів, так і для всього ланцюга командування Сил оборони. Необхідні детально виписана прозора процедура отримання акредитації, чіткі вимоги для медійників (включно з фрилансерами), скорочення до семи робочих днів термінів розгляду заявок та налагодження системи зворотного зв’язку, щоб журналісти розуміли, на якому етапі перебуває їхня заявка.
Чому це важливо саме сьогодні
Україна як ніколи потребує міжнародної підтримки: західна зброя допомагає ефективно знищувати ворога, а економічна допомога суттєво пом’якшує наслідки втрати понад 30% ВВП. Рівень цієї допомоги суттєво залежить від суспільної думки в країнах-партнерах, безпосередній вплив на яку мають медіа – адже іноземні громадяни переважно дивляться на війну в Україні очима своїх журналістів.
Успіх цієї реформи буде вимірюватися не стільки кількістю виданих подань, скільки тим, чи зможе Україна повернути довіру міжнародної медійної спільноти та забезпечити їм комфортні умови для довготривалої роботи. А від цього, врешті-решт, залежить те, як світ бачитиме війну в Україні – і як довго він буде готовий підтримувати нашу країну. Свобода медіа – важливий показник довіри до країни. Нагадаємо, у Світовому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів» за 2025 рік Україна посідає 62-ге місце серед 180 країн і територій.
Згідно із Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», внесення подання щодо видачі посвідок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України.
Іноземні медіа можуть надіслати звернення щодо внесення подання поштою за адресою: Київ, вул. Прорізна, 2, електронною поштою на адресу office@comin.gov.ua або особисто за тією ж адресою. Телефон для довідок: (044) 278-82-38. Розгляд звернень здійснюється у найкоротший строк відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру”. Детальніше з порядком оформлення посвідок можна ознайомитися на офіційному сайті Держкомтелерадіо.
Джерело: Інформаційна служба НСЖУ
