СУМ та регіональне мовлення

Ініціатори створення Суспільного телебачення і радіомовлення України ламають собі голову над тим, як назвати своє дітище. Бо ж відомо, що «як ви човен назвете, так він і попливе».

Розглянемо варіанти абревіатур із словами «суспільне», «мовлення» та «Україна». які мали би бути у назві: «СУМ» – неоптимістично, «СМУ» – совкове «строительно-монтажное управление», «УСМ» – занадто оптимістично, бо асоціюватиметься зі словом «усмішка». А творці «СМУтку» надто серйозні. І надзвичайно рішучі.

Рішучість, зокрема, полягає у бажанні знищити обласні державні телерадіокомпанії.

 

У законі «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» йдеться про те, що «для забезпечення поступового та послідовного становлення Суспільного телебачення і радіомовлення України Кабінет Міністрів України на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України… обласних державних телерадіокомпаній… утворює юридичну особу публічного права «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Це робиться «з метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяння формуванню громадянського суспільства». Хто і що заважає задовольняти, залучати і сприяти вищенаведеному вже зараз? Як цьому заважають обласні ДТРК?

Яким, встановленим законом про суспільне мовлення, принципам не відповідає діяльність обласних ДТРК? Ці принципи добре всім відомі, бо викладені у діючих законах, різноманітних кодексах журналістської етики, написані у підручниках – коротше кажучи: «Мама мила раму».

Які завдання, встановлені законом про суспільне мовлення, не виконують обласні ДТРК?

Все дуже просто. Група панів і підпанків хоче звільнити понад сім тисяч працівників облдержтелерадіокомпаній, а семи сотням працівникам суспільного телерадіомовлення дати вдесятеро більшу зарплату. Бізнес, який скиглить від високого єдиного соціального внеску зрадіє від того, що в Україні з’явиться сім тисяч безробітних? А цим безробітним треба буде рік платити допомогу. За рахунок згаданого ЄСВ.

Канали і частоти – забрати, будівлі та земельні ділянки ОДТРК – продати. Покупці на землю поблизу проспекту Гагаріна у Дніпропетровську чи на Високому замку у Львові знайдуться.

Частина безробітних перейде на олігархічні канали чи в інші медії. І будуть вони «дерти» суспільних мовників, як мавпа – газету. Робитимуть це використовуючи найпотужнішу журналістську зброю – питання. Інформаційна люстрація буде болючішою за смітникову.

То ж, юні претенденти до складу Наглядової ради НСТУ, вивчайте матчастину, щоб не кліпати очима. Готуйте відповіді на питання:

• Скільки членів у громадській організації, яку ви хочете представляти в Наглядовій раді?

• Чи членство у цій громадській організації є фіксованим?

• Чи сплачують внески члени організації?

• За рахунок яких коштів існує організація?

• Скільки в Україні спортивних, медичних, освітніх, наукових, дитячо-молодіжних, правозахисних та інших організацій, які могли б претендувати на участь в роботі Наглядової ради?

• Чи мали ви якесь відношення до створення телерадіопродукції?

• Які програми УТ-1 є взірцем для суспільного мовлення?

• Чим програма ДОДТРК «Наживо» (ведучий – стоїть, кілька гостей – сидять) відрізняється за форматом від «Підсумків дня» П’ятого каналу?

• Скільки років трудового стажу ви маєте?

• У вас є військовий квиток?

• Скільки бронежилетів можна купити для бійців АТО за кошти, що будуть витрачені на реорганізацію перелічених у законі ТРО в НСТУ?

• У чому винуваті працівники ОДТРК?

• Чи були Стець, Сюмар, Лещенко, Соболєв жовтенятами, піонерами, комсомольцями?

• Якою мовою розшифровується абревіатура ТВі?

• Як буде здійснюватися прийом на роботу до НСТУ, за конкурсом чи без конкурсу?

Список можна продовжити тематичними питаннями щодо тих сфер, представники громадських організацій яких претендують на членство в Наглядовій раді НСТУ.

Підтверджує припущення щодо ліквідації ОДТРК й законопроект Миколи Томенка, який пропонує дозволити органам місцевого самоврядування на базі цих ТРК створювати Суспільне мовлення. Тобто, пропонується таке собі комунальне мовлення. Це при тому, що збираються в Україні роздержавлювати комунальні газети. Протиріччя якесь виходить.

Журналісти, які стали депутатами, мали б в першу чергу, законодавчо визначитися з тим, як висвітлювати діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування. Це висвітлення має бути шляхом виступів чиновників, а не тільки шляхом оціночних суджень журналістів.

Що заважає створити Суспільне мовлення на базі ОДТРК? Створіть наглядові ради і впроваджуйте принципи суспільного мовлення. Бо, коли зpуйнуєте «до основанья», «затем» не буде.

А з якої пісні, до речі, наведені в лапках слова, юні суспільно-громадські друзі?

Закінчу старим анекдотом, вибачаючись за вживання слів, які звучать у недержавному телеефірі:

«На концерті в сільському клубі ведуча каже:

– А зараз вийде механізатор нашого колгоспу і випердить «Інтернаціонал».

Глядачі аплодують, а виконавець не виходить. Натомість знову з’являється ведуча й каже:

– Номер відміняється. Механізатор не з тієї ноти почав – і в….ся.»

Володимир ПРИТИСКАЧ.

 

Для тих, кому ніколи читати повний текст Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» – кілька цитат:

Діяльність НСТУ провадиться на принципах:

1) всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;

2) дотримання норм суспільної моралі, традицій і культури Українського народу, поширення сімейних цінностей та зміцнення ролі традиційної сім’ї у розбудові українського суспільства;

3) пріоритету суспільних інтересів над комерційними та політичними;

4) чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок;

5) вільного вираження поглядів, думок і переконань;

6) незалежності управління та поточної діяльності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;

7) участі громадськості в управлінні, формуванні програмної політики;

8) відсутності дискримінації за будь-якою ознакою;

9) прозорості та відкритості діяльності.

Забороняється втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність НСТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється Суспільним телебаченням і радіомовленням України.

Основними завданнями НСТУ є:

1) об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;

2) сприяння консолідації українського суспільства;

3) розвиток і зміцнення статусу української мови та культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;

4) сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп;

5) оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;

6) надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку;

7) сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.

Наглядова рада НСТУ:

1) визначає основні напрями діяльності НСТУ, затверджує редакційний статут, контролює його виконання;

2) обирає на конкурсних засадах на чотири роки членів правління та голову правління НСТУ, приймає рішення про дострокове припинення їхніх повноважень, обирає членів та голову ревізійної комісії НСТУ, приймає рішення про припинення їхніх повноважень;

3) обирає із свого складу голову, заступника голови та секретаря Наглядової ради НСТУ, приймає рішення про припинення їхніх повноважень;

4) затверджує положення про ревізійну комісію НСТУ, інші внутрішні документи відповідно до Статуту НСТУ та вносить зміни до них;

5) затверджує щорічний звіт про діяльність НСТУ, забезпечує його оприлюднення;

6) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію дочірніх юридичних осіб НСТУ;

7) створює та ліквідовує громадські ради та інші дорадчі органи, визначає порядок їхньої діяльності, формує їхній склад;

8) готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання НСТУ та подає їх відповідним органам державної влади;

9) здійснює інші передбачені цим Законом і Статутом НСТУ права та обов’язки.

Наглядова рада НСТУ не може втручатися у поточну господарську діяльність правління НСТУ.

До Наглядової ради НСТУ входять по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України поточного скликання та дев’ять членів від всеукраїнських громадських об’єднань, основним видом діяльності яких є діяльність:

1) у сфері освіти;

2) у сфері науки;

3) у сфері фізичного виховання та спорту;

4) у сфері журналістики;

5) у правозахисній сфері;

6) у сфері захисту інтересів дітей та молоді;

7) у творчій сфері;

8) у сфері місцевого самоврядування;

9) у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Делегувати представників до складу Наглядової ради НСТУ мають право всеукраїнські громадські об’єднання, які діють не менше трьох років у відповідній сфері, їх членами є авторитетні у відповідній сфері особи, а діяльність є активною (впродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше ніж декілька разів на рік, громадські заходи щодо проблем, які існують у відповідній сфері: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо).

Члени Наглядової ради НСТУ від всеукраїнських громадських об’єднань обираються шляхом рейтингового голосування на конференціях всеукраїнських громадських об’єднань, окремо за кожним видом діяльності, які проводяться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Порядок проведення конференції всеукраїнських громадських об’єднань та обрання членів Наглядової ради НСТУ визначається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Кожне всеукраїнське громадське об’єднання, що бере участь у конференції, має право одного голосу.

Членом Наглядової ради НСТУ може бути громадянин України, який має високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також має вищу освіту та постійно (не менш як п’ять років) проживає на території України.

Не можуть бути членами Наглядової ради НСТУ:

1) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

2) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, військовослужбовці, нотаріуси, судді, прокурори, слідчі, працівники правоохоронних органів, особи, які перебувають на державній службі, особи, які займають виборні посади в органах державного управління будь-якого рівня, особи, які перебувають у штаті політичної партії, особи, які перебувають у штаті будь-якого підприємства, в якому частка державної власності перевищує 25 відсотків, а також інші особи, стосовно яких Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

3) працівники чи представники телерадіоорганізацій, що мають ліцензію на здійснення мовлення в Україні або виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій;

4) особи, які прямо або опосередковано володіють часткою у статутному (складеному) капіталі телерадіоорганізацій або юридичних осіб, що виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій.

Фінансування НСТУ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом. Розмір бюджетного фінансування НСТУ визначається законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Після завершення зазначеного у частині першій цієї статті періоду НСТУ може фінансуватися за рахунок:

1) продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;

2) державного і місцевих бюджетів;

3) добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних;

4) інших надходжень.

Держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Трансляція реклами, повідомлень про спонсорів на каналах мовлення НСТУ протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 5 відсотків. Соціальна реклама у програмах НСТУ допускається за умови відсутності вказування в ній на певного суб’єкта (бренд), посадову особу, товар.

Трансляція програм телепродажів на каналах мовлення НСТУ забороняється.

НСТУ має право відчужувати майно та земельні ділянки лише за згодою Кабінету Міністрів України і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

НСТУ щороку проходить обов’язковий аудит річної фінансової звітності.  Аудиторська фірма визначається Наглядовою радою НСТУ за результатами проведення конкурсу. Видатки на проведення аудиту здійснюються за рахунок НСТУ.

Для здійснення своєї діяльності НСТУ на підставі відповідного рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення отримує ліцензії на мовлення, умови яких відповідають умовам ліцензій (включаючи перелік каналів мовлення), власниками яких є Національна телекомпанія України, Національна радіокомпанія України та обласні державні телерадіокомпанії.

Одночасно з видачею ліцензій на мовлення, передбаченою частиною другою цієї статті, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення приймає рішення про анулювання відповідних ліцензій Національної телекомпанії України та/або Національної радіокомпанії України та/або обласних державних телерадіокомпаній, умови яких відповідають умовам ліцензії на мовлення, виданої НСТУ.

Видача ліцензій, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на позаконкурсних засадах на підставі заяви, поданої НСТУ до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, впродовж 20 робочих днів з дня отримання такої заяви.

Умови ліцензій на мовлення, передбачених частиною другою цієї статті, повинні повністю відповідати умовам ліцензій, власниками яких є Національна телекомпанія України та/або Національна радіокомпанія України та/або обласні державні телерадіокомпанії, і які анулюються відповідно до вимог частини третьої цієї статті.

Строк дії ліцензії на мовлення, яка видається НСТУ відповідно до частини другої цієї статті, становить сім років. Продовження строку дії ліцензії НСТУ здійснюється в загальному порядку, передбаченому законодавством про телебачення і радіомовлення.

НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Програми НСТУ становлять не менше 75 відсотків національного та європейського (країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення) виробництва щодобового ефірного мовлення.