Декларації чиновників під контролем громадськості

В Україні стиль життя чиновників, суддів, фіскалів та правоохоронців зазвичай не відповідає офіційно оприлюдненим деклараціям про доходи. Не зважаючи на зміни у законодавстві, посадовці намагаються приховати свої декларації від громадськості. Про це повідомили експерти під час прес-конференції у прес-клубі ДОО НСЖУ.

«З метою створення альтернативної бази декларацій експерти ДОГО «ДКЕЦРП» протягом першого півріччя 2016 року збирали декларації за 2015 рік чиновників виконавчої влади, місцевого самоврядування та суддів як нашої області, так і інших областей та перевірили наскільки відкритими є декларації про доходи та витрати, а також провели аналіз самих декларацій», – зазначив голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв.

В ході реалізації проекту через електронну пошту було направлено запити до чиновників обласного рівня – керівництва обласних рад та обласних державних адміністрацій, міст – обласних центрів, керівництва національної поліції, прокуратури, державної фіскальної служби. Також було зібрано декларацій суддів місцевих та апеляційних адміністративних та господарських судів, апеляційних судів загальної юрисдикції. Також  використовувалася інформація з офіційних сайтів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та судів.

Як зазначила аналітик ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Валерія Юхно, за рівнем доступу до змісту декларацій у Дніпропетровській області найбільш закритим органом є прокуратура області, яка не відповіла на наші інформаційні запити. Відповідний розділ на офіційному сайті цього органу також є ненаповненим.

У ході вивчення змісту декларацій загальною тенденцією для усіх органів влади та судів є відсутність декларування переважною більшістю декларантів інформації про їх видатки на утримання належного їм майна та відсутність інформації про вклади у фінансових установах. Окрім того, декларанти «виявилися» досить неуважним та недбалими під час заповнення низки позицій у власних деклараціях, зокрема:

• у частині визначення розміру належних земельних ділянок – чинне законодавство вимагає зазначати розмір ділянки у квадратних метрах, досить часто декларанти визначають площину у гектарах;
• не зазначення назви навчального закладу для чиновників-викладачів (найбільш поширеним це джерело додаткових доходів зустрічається у суддів).
• Не зазначення повної інформації про транспортні засоби декларантів – чинним законодавством передбачено, що у декларації мають зазначатися марка, модель, об’єм циліндрів двигуна у кубічних сантиметрах, потужність двигуна у кіловатах, довжина автомобіля у сантиметрах, рік випуску та витрати на придбання або користування.