• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Перші 100 доларів на Фейсбуку: як локальним медіа почати заробляти в соцмережах (АНОНС)
  • «Почути більше, ніж сказано»: Андрій Куликов про мистецтво інтерв’ю
  • Кому вигідна концепція «повторного використання» інформації
  • «У гонитві за сенсацією: медіа, мобілізація і відповідальність» (АНОНС)
  • «Сильніші за темряву»: дітей і молодь запрошують до творчого проєкту
  • Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…
  • «Інтерв’ю починається ще до першого запитання»: Андрій Куликов поділився секретами професійної розмови
  • НСЖУ запрошує на вебінар «Як використовувати штучний інтелект при підготовці грантової заявки»
  • «Ми не можемо врятувати всіх»: як зберігати емпатію і не нести чужий біль
  • Журналісти, поранені війною, проходять реабілітацію за підтримки НСЖУ та Нової пошти
Головна/новини/Актуально/Дмитро Кліманов: «Невеликі локальні медіа – це перспективно, і в світі це сьогодні теж тренд»

Дмитро Кліманов: «Невеликі локальні медіа – це перспективно, і в світі це сьогодні теж тренд»

04.03.2018 Актуально, загальнi новини, новини, новини партнерiв залишити коментар 1,417 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

В медіа-середовищі України  Дмитро Кліманов – генеральний директор ТОВ РІА «К&К», один з небагатьох авторитетних вітчизняних фахівців з медіа-менеджменту, до того ж успішний практик у цій справі – є досить відомою людиною. Ще в середині 90-х разом з групою однодумців створив приватну регіональну «Телегазету», і цей бізнес-проект досі  результативно розвивається за найпрогресивнішими технологіями.  У 2016-му, за версією НСЖУ, її визнано кращою міською та районною газетою України. І це при тому, що центральний офіс видання в Стаханові на початку війни був захоплений окупантами, і в цьому місті воно виходити перестало. Також Дмитро Кліманов – один з перших регіональних  видавців, який розробив і впровадив  регіональний новинний сайт з платним доступом до контенту. А сьогодні він активно навчає медіа-бізнесу інших. Зокрема, проводить тренінги і для керівників комунальних газет, які знаходяться в процесі роздержавлення чи не так давно розпочали самостійну діяльність. Про проблеми реформування місцевих газет і піде мова в цьому інтерв’ю.

 – Дмитре Вікторовичу, то якими ви бачите основні проблеми районок в контексті реформи української преси?

   – Почну з того, що  є редакції,  які цього роздержавлення бажають, а є такі, які навпаки. Які взагалі не бажають змін, бо поки засновники чи співзасновники дають їм гроші, то їх цілком така ситуація влаштовує. Це їхня позиція. І їх зовсім не цікавлять ні інтереси громади, ні виконання місії медіа, ні якийсь власний ріст і розвиток. Але вистачає і таких, яких все це цікавить. Якщо говорити про приблизну кількість, то тих, хто справді хоче змін, є відсотків 40. Хто точно нічого не хоче – відсотків 30. І ще 30 –вагаються, не визначилися, знаходяться неначе на роздоріжжі. Так ось на тренінгах   я приємно вражений відзначати саме тих бажаючих, зацікавлених, які вірять в перспективу, бачать ціль, яку можна досягти, яких надихають вже існуючі позитивні приклади.

Проблеми ж власне газет залишаються в основному такими ж, якими були і 10, і 20 років  тому. Невелика заробітна плата в редакціях, як наслідок- недостатня кваліфікація працюючих там, і, відповідно,низька якість продукції яку вони випускають. Лише базових вузівських знань, які має більшість працівників районних газет, давно не вистачає. Тож керівникам важливо усвідомити, наскільки багато буде залежати від підвищення кваліфікації персоналу. А також, що якщо про це не подбають вони самі, то ніхто інший не подбає. І чудово, що сьогодні є донорські організації, які всіляко стимулюють таку навчальну діяльність. Слава Богу, що є ще в нас і спеціалісти, які можуть передати успішний досвід, як і ті, хто може робити класні сучасні медіа. Хай небагато, але є.

– Доводилось чути таку неприємну думку, що переважну більшість редакторів і журналістів районних газет середнього та старшого віку вже неможливо перевчити працювати по-новому. Що, мовляв, лише одиниці з них спроможні подолати цей бар’єр кардинальних змін. Чи згідні ви з цим?

   – Ні. Насправді їх не одиниці, а досить багато. І ця здатність не залежить від віку. За віком тут взагалі не можна оцінювати – лише за здібностями та бажанням. Я  постійно зустрічаю чимало людей як молодих, так і середнього чи старшого віку, які дуже хочуть навчитися і дуже добре усвідомлюють, наскільки це важливо. Хочу зазначити, що і в районних газетах насправді є досить багато хороших якісних матеріалів. Інша справа, що там гостро не вистачає менеджерів – людей, які вміють і можуть розвивати газетний бізнес. Але саме медіа-менеджерів в Україні на сьогодні не готують ніде! І повного курсу медіа-менеджменту у нас теж немає – його нечасто приїжджають викладати зарубіжні фахівці. Тим часом найгостріша потреба зараз якраз у медіа-менеджерах. Навчити журналістів, дизайнерів, верстальників набагато простіше. Але менеджер повинен знати специфіку всієї газетної справи, розбиратися і в економіці, і в управлінні, і у виробничих процесах, і в маркетингу, і ще багато чого. Це обширні знання, які досить складно утримувати в одній голові. І тим не менше сьогодні під час тренінгу для редакторів районок у Тернополі я відзначив для себе трьох чоловік – причому якраз старшої вікової групи – які якщо пройдуть курс сучасного медіа-менеджменту, то вже через рік будуть класними спеціалістами цієї справи. Бо в них видно і здібності, і бажання.

 – А яким чином, на вашу думку, може вплинути на долю місцевих газет створення об’єднаних територіальних громад?

– Моє бачення є таким.Так, громада буде спільно брати участь в розподілі бюджетних грошей, спільно вирішувати важливі для неї проблеми, але це не означає, що життєві інтереси її якось докорінно зміняться. Вони все-одно залишаться локальними. І жителі якогось села чи міста все-одно хотітимуть отримувати інформацію про життя саме в цьому населеному пункті. Тому я зовсім не вважаю, що якщо, приміром, кілька громад, в кожної з яких була, скажімо, своя газета, об’єднати в одну, то в результаті має залишитись і лише одне видання. Зовсім ні. Зміни, звичайно, будуть. Бо хтось виявиться більше, а хтось менше конкурентноздатним, хтось адаптуватиметься швидше, а хтось повільніше, але впливати тут будуть не політичні, а лише ринкові, економічні фактори. Хтось отримає більше коштів на свою діяльність, хтось зуміє відчутно наростити тираж, а хтось розвине потужну групу в інтернеті, матеріали якої будуть цікавішими і для читачів, і для рекламодавців. Тому все точно буде змінюватися. Але не через те, що відбудеться об’єднання громад.

   – Розкажіть, будь-ласка, про суть проекту для розвитку місцевих газет, який ви здійснюєте в Луганській області.

– Це великий проект, над яким працюємо вже два з половиною роки. Там ми об’єднали десять реально працюючих районок і поставили перед собою досить амбітні цілі: зберегти медіа на підконтрольній Україні території, покращити їх якість, економіку та конкурентоздатність. Для цього використали навчальну базу для підготовки спеціалістів з видавництва газет, створену нами ще на початку 2000-х і основану на кращому зарубіжному досвіді. Щось вийшло, щось не вийшло, але в цілому результати дуже позитивні. І зараз вже пішов, так би мовити, новий виток – навчені сучасному газетному менеджменту керівники прагнуть максимального підвищення кваліфікації для всіх працівників редакцій. Бо вони зрозуміли, що мало володіти знаннями самому, якщо твоя команда не вміє і не знає, як виконувати твої вимоги. І в цьому плані дуже важливо, щоб навчання та тренінги проводились регулярно, на постійній основі. Також ті, хто навчається, повинні хоч щось за це платити – щоб вони усвідомлювали цінність подібної діяльності і щоб вона не була лише просиджуванням часу. Тобто велике значення мають знову ж таки усвідомлення  необхідності отримання сучасних знань та бажання навчатися і змінюватися.

   – А в цілому ви оптиміст щодо результативності реформи комунальної преси, яка відбувається зараз в Україні, чи …?

   – Я в житті взагалі оптиміст! Але дорогу, як відомо, подолає лише той, хто йде. Бо якщо тільки сидіти і чекати, що хтось дасть гроші, то не вийде нічого. Ще додам, що я вірю в регіональну локальну пресу. На розвитку саме таких медіа моя команда спеціалізується вже багато років, починаючи з 90-х, і це наш успішний бізнес. До речі, у світі це сьогодні теж тренд.І результати досліджень різних експертів свідчать про те, що це якраз одна з найперспективніших галузей медіа, яка безсумнівно виживе.

Розмовляла Світлана Мичко

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

МіткиДмитро Клімов медиа регіони роздержавлення

Попередні Юридичні консультації: Про керівника редакції та голову комісії з припинення
Вперед Чоловіки чи жінки: про кого частіше пишуть дніпровські медіа

Схожі записи

Перші 100 доларів на Фейсбуку: як локальним медіа почати заробляти в соцмережах (АНОНС)

12 години пройшло

«Почути більше, ніж сказано»: Андрій Куликов про мистецтво інтерв’ю

1 тиждень пройшло

Кому вигідна концепція «повторного використання» інформації

1 тиждень пройшло

Зверніть увагу

«У гонитві за сенсацією: медіа, мобілізація і відповідальність» (АНОНС)

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Тема мобілізації залишається однією з найрезонансніших в українському …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    29 липня –АГНІ Наталія  Олександрівна

    31 липня – ЧЕРЕДНИЧЕНКО Андрій Володимирович

    01 серпня – БІЛИК Юлія Олексіївна

    ВІННИК Олександр Васильович

    КИРИЛОВА Оксана Вікторівна

     

    З Днем народження!

    27 липня – ЛЯЩЕНКО Анжела Вадимівна

    ІВЧЕНКО Анатолій Анатолійович

    КАСЯН Микола Сергійович

    ПАНЧЕНКО Володимир Григорович

    28 липня – ПРОЦАН Володимир Олексійович

    29 липня – ЯГУБЕЦЬ Олена Миколаївна

    30  липня – СИДОРОВСЬКА Людмила Іванівна

    31 липня – БЄЛІКОВ Володимир Борисович

    ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ Владислав Олегович

    СИДОРЕНКО Вікторія Григорівна

    Щастя, радості, добра,
    Здоров’я, успіхів, тепла,
    Благополуччя та достатку,
    Щоб справи всі були в порядку.
    Хай посміхається життя,
    Та буде кращим майбуття.

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Перші 100 доларів на Фейсбуку: як локальним медіа почати заробляти в соцмережах (АНОНС)

    12 години пройшло
  • «Почути більше, ніж сказано»: Андрій Куликов про мистецтво інтерв’ю

    1 тиждень пройшло
  • «У гонитві за сенсацією: медіа, мобілізація і відповідальність» (АНОНС)

    1 тиждень пройшло
  • «Сильніші за темряву»: дітей і молодь запрошують до творчого проєкту

    2 тижні пройшло
  • Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

    2 тижні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Представниця Кривого Рогу тріумфувала на міжнародній олімпіаді в Португалії

Юна мешканка Кривого Рогу Софія Тювікова здобула найвищу нагороду Міжнародної олімпіади з ментальної арифметики, яка відбулася в Португалії. Вона стала володаркою титулу Супер Чемпіонки у категорії «Майстер», успішно представивши Україну ...

На Дніпропетровщині посилили контроль за дотриманням правил на водоймах

На Дніпропетровщині посилили контроль за дотриманням правил користування гідроциклами після небезпечного інциденту на річці Самара, де водний скутер врізався у місток поблизу місця відпочинку людей. ...

У Дніпрі продовжують підтримувати внутрішньо переміщених осіб

У Дніпрі продовжують надавати безкоштовну продуктову допомогу внутрішньо переміщеним особам. Від початку 2026 року переселенці вже отримали понад 11,5 тисячі продуктових наборів. ...

Валентина Пінчук: “Щоб дитина злетіла, учитель має повірити в її крила”

Чому в одних учителів діти розкривають свій талант, перемагають на олімпіадах, у МАН і складають НМТ на високі бали, а в інших – втрачають інтерес до уроків? ...

У Дніпрі представили унікальні архівні документи

У Державному архіві Дніпропетровської області відкрили спільну виставку «Розбиваючи тишу: історії, вилучені з небуття», присвячену діячам культури, науки та мистецтва Дніпропетровська, які стали жертвами політичних репресій 1930-х років. ...

На Дніпропетровщині зводять сучасну автомагістраль

На Дніпропетровщині триває будівництво нової ділянки автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка, яка має покращити транспортне сполучення регіону з Києвом та центральною частиною України. ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.