Аналітичний звіт моніторингу регіональних медіа від Інституту демократії імені Пилипа Орлика – травень 2023 року

У травні 2023 року експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика провели чергову хвилю моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. 

Публікуємо висновки моніторингу.

ЧИ ЦИТУЮТЬ МІСЦЕВІ ЖУРНАЛІСТИ КОГОСЬ, КРІМ ВЛАДИ?
Про стандарти регіональних ЗМІ у травні 2023 року

Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі чи корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.   

Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення РФ залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 балів, онлайн – 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок та повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Одещини.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 22-28 травня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1021 матеріал. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена, через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщині, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

Газети

Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 9,6. Порівняно із березнем показник тримається приблизно на одному й тому ж рівні (березень – 9,4).

Так, баланс думок – 0,8. Його дотримано у 38% публікацій. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,3 та Хмельниччини– 0,4. Ці регіони відстають за показником уже тривалий час.

Постійна небезпека, в якій перебуває прикордонна Сумська область у зв’язку із повномасштабним вторгненням, безперечно впливає на якість контенту місцевих видань: «Видно, що газети подекуди витягують на мінімумі, – говорить експертка Алла Ярова, – Обстріли, небезпека пересування та й завмирання життя в громадах дається взнаки.  Люди виїздять, поліклініки, школи, підприємства під обстрілами. Газети витягують на якісних інтерв’ю, кількох інформашках та оголошеннях. Віє пусткою не тільки з прикордоння, а й з прикордонних видань. Цим медіа потрібна  програма підтримки, бо ж вони тримають інформаційний кордон з варваром». 

Щодо інших регіонів, то журналісти у переважній більшості випадків не висвітлювали події різнобічно, не подавали різних думок, в основному спиралися на позицію влади. 

На Полтавщині баланс думок порушувався через те, що деякі видання публікували офіціоз у значній кількості. Так, у «Зорі Полтавщини» такого контенту – чверть. І найнижча оцінка за показником у регіоні. Декілька матеріалів отримали «0» за баланс. Наприклад, офіціоз від Головного управління Державної податкової служби, де розповідають про інтерактивну лекцію для студентів, але самих студентів про лекцію не питають. Та неналежно маркований матеріал, де рекламують «відомий очищувач печінки і жовчного міхура».

За відокремлення фактів від коментарів та повноту видання отримали – 1,6. 

За повноту найнижчі оцінки на Сумщині та Чернігівщині (1,3), за відокремлення – на Полтавщині та Закарпатті (1,2 та 1,3 відповідно). 

Газети Чернігівщини використовували інтригуючі заголовки, але при цьому зазначені в тексті факти цим заголовкам не відповідали. Наприклад, «Вісник Ч» розмістив замітку «Кодола може переїхати в столицю»(25.05.23,с.3). В ній йшлося про можливий кар’єрний ріст ніжинського міського голови. Інформацію про це було взято із соцмереж, і хоч автор отримав коментар від самого міського голови із запереченням його переїзду, заголовок новини стверджував протилежне. Також у виданнях траплялися новини без посилань на джерела, без коментарів компетентних осіб, і навіть без прізвища автора – як у газеті «Чернігівщина»(25.05.23,с.5).

В інших регіонах вміщували авторські коментарі у новинах («Лубенщина» – Полтавська область), на Одещині надмірно захоплювалися публіцистичним стилем («Чорноморські новини»). Газети не завжди подавали інформацію у контексті («Курьер недели» – Одещина; «Зоря Полтавщини»). Бракувало всеохопного висвітлення інформації в усіх важливих аспектах та ракурсах і виданням Хмельниччини.

Стандарт достовірності – 1,7.

Найнижчі показники на Хмельниччині та Полтавщині.

Так, у першому регіоні видання часто посилалися або на одне джерело, або без конкретизації, загально, не уточнюючи («у відомстві/у пресслужбі пояснили»…) Наприклад, «Проскурів» у матеріалі «Більше, ніж тарілка гарячого супу» писав про допомогу соціальних служб малозахищеним, однак зовсім не цитував цих громадян.  

Стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі регіональні медіа дотримувалися найкраще – 1,9 та 2.

Експерти відзначили ЗМІ Дніпропетровщини, які найкраще з усіх дотримувалися стандартів. Висока оцінка (на рівні 11 балів) тримається там уже протягом тривалого часу. Обидві проаналізовані газети «Берег надій» та «Наше місто» пропонували читачам достатньо якісний медіаконтент. Друковані видання намагалися висвітлювати події різнобічно, подаючи коментарі чи думки не тільки однієї особи.

Сайти

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах 9,5. Вона така сама, що й у березні.

Баланс думок – 0,7. Найгірше на Сумщині (0,2) та Донеччині (0,5). 

У першому регіоні один із сайтів взагалі відмовився від дотримання цього стандарту і має «0». Це «Голос Конотопа». В інших виданнях оцінки також низькі.  «Шостка City» – 0,38, «Ямпіль INFO» – 0,31, «Данкор» – 0,19 балів. 

Щодо Донеччини, то там на якість сайтів впливає те, в яких умовах вони вимушені працювати під час повномасштабного вторгнення: хтось під обстрілами у Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці, а хтось з Києва, Львова та з-за кордону. Експерти встановили, що якість матеріалів у медіа є тим вищою, чим далі від своєї локації знаходяться журналісти. «Редакції сайтів з найвищими оцінками працюють з Києва, Львова та з-за кордону, тоді як медіа міст, де триває життя, які не є окупованими, традиційно отримують нижчі оцінки», – ділиться спостереженнями експертка донецької групи Олена Самойленко. 

В інших регіонах стандарт балансу думок не дотримувався через те, що видання майже не опрацьовували інформацію з офіційних сайтів, пресслужб («ВК» з Хмельниччини мав оцінку 0,25, тобто лише в 12% статей). 

Експерти з Полтавщини звернули увагу на те, що провідними коментаторами деяких сайтів є представники влади, які можуть розповідати і про спортивні події, і про новини фермерства. Так, із посиланням на голову ОВА Дмитра Луніна подана інформація про спортивні перемоги земляків на сайті «Новини Полтавщини». Хоча, звісно, видання могло б пошукати й інші джерела інформації. Чому б не запитати самих спортсменів чи тренерів? На сайті «Ехо» Дмитро Лунін  розповідає про новини посівної. А що ж про це думають самі фермери чи експерти? 

Повнота – 1,5. Найгірше на Сумщині та Чернігівщині.

На Хмельниччині сайти подавали інформацію дуже скупо, не уточнювали деталі, тож через це не дотримувалися стандарту на належному рівні.

Експерти, що аналізували контент видань Полтавщини, зазначили, що за повнотою подачі матеріалів про загиблих на фронті захисників сайти значно програвали деяким газетам. Давали лише короткі цитати із повідомлень громад. 

До прикладу на сайті «Новини Полтавщини» про загиблого на Донеччині Дениса Ломова пишуть так: один абзац із фейсбуку Гадяцької громади у ФБ. І більше ніяких деталей, коментарів. 

«Але ж до таких текстів можна додати й інші думки, спогади близьких, вчителів, друзів! Адже наші полеглі земляки заслуговують на те, щоб видання більш сумлінно виконували свою роботу», – зауважили експерти.

Відокремлення фактів від коментарів та достовірність – 1,7

На Хмельниччині, як і в інших регіонах, інтернет-видання здебільшого посилалися переважно на представників держустанов, різноманітні пресслужби або використовували безособові конструкції «повідомили, зазначили…». Тож отримували нижчу оцінку за достовірність.

На Одещині стандартом відокремлення фактів від коментарів час від часу нехтував сайт «048.ua».

Порушення цього ж стандарту зафіксували й на Полтавщині. Ось, наприклад, фрагмент із публікації сайту «Полтавщина» щодо подачі заяв на матеріальну допомогу: «Окремі депутати цей проект непублічно та обережно критикують. На їхню думку, електронний формат унеможливлює особистий контакт мешканця із людиною, яка приймає документи». Це добре, що сайт вмістив протилежну точку зору, але ж вона не представлена ніким конкретно, не є зрозумілим, хто саме має це зауваження.

На Донеччині ситуація із дотриманням стандарту достовірності трохи покращилась, але не була ідеальною. Так, деякі видання вдавалися до узагальнень («На початку весни усі видихнули з полегшенням: українська енергосистема таки пройшла випробовування російськими масованими атаками, а відключення світла – за графіками і без них – залишилися позаду»), також факти від коментарів не відокремлюються в усіляких побажаннях, порадах  та попередженнях не відомо від кого на кшталт «Бережіть себе», «Будьте прикладом для своєї дитини» тощо.

Доступність та відсутність мови ворожнечі мали найвищі оцінки. 

Позитивний кейс знову із Дніпропетровщини. Там відзначили онлайн-медіа Кам’янського «Sobitie», яке практично стовідсотково дотрималося всіх стандартів під час висвітлення тематики, пов’язаної з ворожими ударами по території Дніпропетровщини. «Завдяки використанню гіперпосилань до матеріалів щодо фактів, які висвітлювалися, створених на основі різних джерел, додаванню змістовних фотоматеріалів, редакція забезпечила, зокрема, дотримання стандарту збалансованого подання інформації», – повідомляє координаторка Дніпропетровської експертної групи Наталія Назарова.

Також експерти із Донеччини за дотримання стандарту достовірності відзначили сайт Маріуполя – 0629. 

«Цікавій і продуктивній праці сайту 0629 допомагає те, що редакція має багато інсайдерів в окупованому Маріуполі, і не лише анонімних. Вони надають як факти, так і фото, і відео, – каже медіаекспертка Ірина Черниченко. – Яскравим прикладом професійного ставлення до джерел інформації є повідомлення про перехід на новий церковний календар. Про це написали багато видань, але саме 0629 про це повідомив Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій, який брав участь у цьому соборі в Києві. Окрім цього, 0629 спирається в своїй публікації на інформацію від ВВС і NV».

Висновки

Ситуація зі стандартами в друкованих медіа залишається на стабільному середньому рівні, на неї впливають декілька факторів:

• повномасштабне вторгнення, постійні російські обстріли регіонів, які входять до вибірки ІДПО (Сумщина, Донеччина) ускладнюють роботу журналістів, перевірку джерел; винятком з правил залишається Дніпропетровщина, де і сайти і газети відзначаються якістю;
• недостатня уважність до контенту: намагання авторів коментувати події в інформаційних жанрах, неточні посилання на джерела, неповна подача інформації;
• намагання заповнити стрічки новин якомога більшою кількістю контенту, наприклад, кримінальною хронікою, без піклування про якість, саме через це експерти у багатьох регіонах фіксують засилля офіціозу в деяких ЗМІ, численні необроблені матеріали пресслужб, передруки із офіційних джерел та соцмереж, покладання тільки на одну точку зору – представників місцевої влади.

Проте все ж маємо відзначити й ті видання, які експерти з регіонів вважають найкращими: 

• Газети «Берег надій» та «Наше місто»; сайти Sobitie, Gorod.dp.ua із Дніпропетровщини, з найвищими балами з усіх видань, які входять до вибірки ІДПО;
• Сайт «Вільне радіо», ІА «Вчасно» (Донеччина), Сайт Маріуполя 0629 (Донеччина) із найвищими оцінками в регіоні;
• Видання «Думская» – сайт, що став лідером із дотримання стандартів на Одещині; а також газети «Одеське життя» та «Вечерняя Одесса», що давали більш якісний контент своїм читачам.

РЕДАКТОРСЬКУ КОЛОНКУ – МІСЬКОМУ ГОЛОВІ, ПРИВІТАННЯ – ДЕПУТАТАМ.
Як джинсували регіональні медіа у травні?

Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет та онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5 – 6%, та джинси, якої 2 – 3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах – 9%, на сайтах вона складає 1%. 

Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків та чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій із ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів та послуг.

22-28 травня 2023 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1171 матеріали у друкованих ЗМІ, 3114 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Лідерками з маніпулювання виявилися Одещина та Сумщина. Цього разу вони обігнали Хмельниччину та Полтавщину, які тривалий час мали топові позиції. 

В газетах обох областей найбільшою проблемою була неналежно маркована реклама: 18,2% та 12,1% відповідно. 

Також на Закарпатті експерти знайшли проросійські меседжі.

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник в газетах семи регіонів – 2,3%. Відсоток трохи спав порівняно з березнем (3,2%), але в цілому є стабільним протягом тривалого часу. 

Наведемо приклади таких матеріалів.

На Закарпатті такого контенту найбільше вмістила газета «РІО». На першій шпальті опубліковано текст «На їхні землі». «Матеріал побудований з оціночних суджень і поданий без будь-якого авторства, пропагує особисту думку колишнього місцевого політика і мера міста С. Ратушняка про хід війни Росії з Україною та, на нашу думку, містить приховані меседжі, які активно використовує російська пропаганда. Матеріал не містить посилань на аналітичні звіти чи на висновки військових експретів, це – виключно думка колишньго політика, який, до того ж, причетний до створення газети. Інших експертних думок, які б проаналізували ситуацію, взагалі немає», – зазначають експерти. 

Героями джинси стали також нардеп Віктор Балога і одне з місцевих підприємств. Так, у тексті «Розвінчування міфів: У Перечині виник невиправданий конфлікт навколо будівництва релокованого з Краматорська підприємства» подано виключно позитивні характеристики підприємства, та також просувалися інтереси однієї сторони. Аналогічний матеріал експерти знайшли в онлайн-виданнях регіону. 

Джинсували й медіа Хмельниччини (4,2%) та Полтавщини (3,7%).

У першому регіоні вітали депутатів та бізнесменів з днем народження («Подолянин»), надавали редакторську колонку міському голові О.Симчишину («Проскурів»). «Видання цитувало його як єдине джерело ще у кількох матеріалах, не добираючи інших джерел. Незважаючи на те, що є важливі інформаційні приводи, така практика нагадує старі часи до роздержавлення ЗМІ та показує неподолану залежність локальної преси від місцевої влади. Мер коментує навіть збільшення кількості патрульних на дорогах, хоч основним ньюзмейкером тут мала б виступати патрульна поліція», – пише координаторка експертної групи Любов Василик.

На Полтавщині джинсу вмістили всі газети. «Кременчуцька газета» опублікувала одну політичну, одну – комерційну. Це колонка депутата на першій шпальті та текст із просуванням фабрики тютюнових виробів. Остання публікація замаскована під журналістський матеріал, де спочатку розповідали про ризик вживання контрафактних цигарок, але все ж потім почали просувати фабрику, що цигарки виробляє. Чомусь на питання, як відрізнити нелегальну продукцію від легальної відповідав не незалежний експерт, а працівник фабрики, директор з корпоративних питань та комунікації. Далі підверстали й інтерв’ю з ним. 

«Вечірня Полтава» опублікувала матеріал, де рекламувався концерт, «Лубенщина» просувала депутата Полтавської облради, «Зоря Полтавщини» у тексті «Як побудувати стосунки, в яких буде майбутнє» – психолога.

На Дніпропетровщині газета «Берег надій» в обох номерах, відібраних для моніторингу, просувала партію «Батьківщина» та її очільницю.

Тільки в одному регіоні – на Одещині – газети не вмістили джинси.

Офіціоз

Середній показник – 6,6%. Показник трохи знизився порівняно із березнем (5,5%), але знаходиться приблизно на січневому рівні – 6,9%. 

Тут в лідерах Хмельниччина (10,8%), Сумщина (8,4%) та Полтавщина (8,3%). 

У першому регіоні залежність від звітів, пресрелізів, різних повідомлень від органів та структур влади зафіксовано у газетах «Подолянин» (18,2%), «День за днем» (10,3%) та «Проскурів» (9,8%). 

На Сумщині найбільше такого контенту вмістили «Перемога» – 14,6%, «Білопільщина» – 9,4%.

На Полтавщині рекорд за показником вже вкотре у «Зорі Полтавщини», чверть контенту – 25,5%. У решті видань його незначна кількість: «Вечірня Полтава» (2,9%) та «Лубенщина» (2,3%). І тільки «Кременчуцька газета» не вмістила його взагалі, надаючи перевагу саме власним публікаціям.

Неналежно маркована реклама

Середній показник – 8,8%. Із початку року її кількість потроху зростає (5% у березні, 4,8% у січні). 

Найбільше на Одещині (18,2%) та Сумщині (12,1%).

У першому регіоні традиційно найбільше неналежно маркованої реклами вмістив «Курьер недели» – 18,2%, у другому «Перемога» – 22%.

Приховані проросійські меседжі

Такий контент знайдено на Закарпатті (газета «РІО») у публікації «На їхній землі», яку експерти уналежнили ще й до політичної джинси.

САЙТИ

Серед регіонів за загальною кількістю маніпуляцій в лідерках Полтавщина, яка значно вирвалася вперед, порівняно з іншими регіонами – 25,6%. На другому місці Донеччина – 16,3%. Ці регіони уже вдруге поспіль вміщують найбільше подібного контенту.

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник на сайтах восьми регіонів  – 2,6% (зростає з початку року  – 2,1% у травні, 1,9% – у січні). Найбільше на сайтах Чернігівщини 4,9% та Хмельниччини – 3,3%.

У першому регіоні публікували виключно комерційну «джинсу». Найбільше розміщено на сайті Город cn – 13,10%. Найчастіше матеріали з ознаками замовності маскувались під рекомендації фахівців –«єВідновлення в ПУМБ: виплата від держави, бонус на відбудову і кешбек на товари для будівництва та ремонту від банку», афіші вистав чи концертів “Мавка Шоу” вирушає у Всеукраїнський тур: прем’єра грандіозного хореографічного шоу, створеного за мотивами найкасовішого українського фільму, днями підкорила столичних дітлахів (0462). «Венздей. Продовження» у Чернігові – Челайн. Сайт Город cn під виглядом добрих порад та цікавих фактів розмістив російськомовну рекламу – Как дотянуть до зарплаты, если закончились деньги?, Как появилась пицца?, яка рекламує онлайн кредити та доставку піци.

Найменший відсоток матеріалів з ознаками замовності на сайті Челайн – 1%.

У другому регіоні переважала комерційна замовність: «Вчасна оплата за доставку газу  – інвестиція у ремонт та оновлення газових мереж»,  «Контінентал» завершив весняну посівну й посадку картоплі», «Заправляйся на UPG, складай слово «АВТО» та отримуй суперприз – Volkswagen T-Roc», «Жіночі кеди: які кращі?» В лідерах у регіоні «Поділля News» – 8,5%. Уже кілька моніторингів поспіль не виявлено таких публікацій на сайті «Є». 

На Дніпропетровщині в онлайні також просували Юлію Тимошенко («Після Перемоги українці не мають права бути нещасними»), а також вміщували комерційні пропозиції («Днепр вечерний»). Сайт «Павлоград.dp.ua» цього разу опублікував два комерційних матеріали – «Отопление частного дома тепловым насосом: почему это выгодно и как выбрать необходимое устройство» та «Відновлюється обов’язкова повірка лічильників: як замовити у Павлограді». До комерційно-замовних уналежнено два матеріали на сайті «Sobitie», одне повідомлення порталу «Gorod.dp.ua» та п’ять текстів на сайті «KRIVBASS.CITY». Просували Метінвест, Укрпошту та ін.

На Закарпатті переважала комерційна джинса, тексти маскувалися під поради: “як обрати гіпсокартон”, “як обрати надійну компанію для скління балкона” тощо. Так само й на Одещині переважала комерційна замовність: оголошення про пошук роботи, просування місцевого забудовника компанії «Гефест», мистецькі заходи. Також сайт «Odessa.online» вмістив привітання від Труханова зі святом останнього дзвоника.

На Полтавщині на сайті «Коло» просували місцевих політиків, використовуючи тему допомоги військовим. «Полтавщина» друкувала текст про те, як депутат Каплін опікується освітянами. «Новини Полтавщини» рекламували голову ОВА Дмитра Луніна, публікуючи його звіти, а також виступ на телемарафоні. «Ехо» допомагало місцевим чиновникам піаритися на темі допомоги фронту.

На Донеччині низький показник джинси – 1,6%. Тут також просували «Укрпошту», а окрім цього «ДТЕК».

Найменше такого контенту вмістили сайти Сумщини – 0,3%.

Офіціоз

Середній показник – 6,2%. Також фіксуємо зростання з початку року (4,3% у січні, 4,5% у березні). 

В лідерах, як і минулого разу, сайти Полтавщини та Донеччини, де кількість цього контенту зросла на декілька відсотків – 16,9%, 13,6% відповідно. 

У першому регіоні найбільше такого контенту на сайтах «Новини Полтавщини» – 27% та «Ехо» 23%. «Ехо» в основному передруковувало повідомлення відділу комунікації поліції Полтавщини, пресслужби Полтавської ОВА. «Новини Полтавщини» використовувало й інші джерела: КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я», пресслужбу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Державну податкову службу тощо.

Видання «Полтавщина» також вміщувало повідомлення від поліції. Так, майже щодня на сайті виходить інформація про те, скількох осіб і скільки автівок перевірили поліцейські. Тексти – ідентичні, за винятком цифр. Для чого читачам ця інформація, що вона означає – залишається загадкою.

На Донеччині найбільша кількість таких повідомлень на сайті Донецька. Тут необроблені журналістами офіційні зведення, запозичені релізи та цитати посадовців становлять більше половини контенту. «Зважаючи на обмежений доступ до джерел інформації в окупованому вже дев’ять років Донецьку, політика медіа поширювати лише відомості з офіційних надійних джерел зрозуміла, – каже медіаексперка Тетяна Строй. – Але ж редакції мали б докладати зусиль задля обробки релізів, пошуку додаткової дотичної інформації. Відчутно, що сайту Донецька бракує на це ресурсів».

Неналежно-маркована реклама

Середній показник – 1,1%, як і минулого разу. 

В лідерках знову Полтавщина, де зафіксовано показник 6,6%.

Найбільше на сайті «Ехо» – 16,7%. Усі публікації рекламного характеру, наприклад, про корм для котів, смартфони, банківські рахунки видання позначало літерою «р». Більше неналежно маркованої реклами стало і на сайті «Коло». Раніше видання все ж ретельніше ставилося до позначення такого контенту. Цього разу це були афіші, секрети ефективних оголошень у Гугл, реклама марки посуду. Інші сайти також містили неналежно марковану рекламу, але в меншій кількості.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій, фейків

На Хмельниччині виявлено матеріал з ознакою фейку на сайті «ВК». Публікація «Мій син помер через цю рослину”: яка рослина вбиває дитину за 1 хвилину, дорослого – за 15» –  не містить думки жодного фахівця, який міг би підтвердити таке судження. 

На Сумщині знайшли приховані проросійські меседжі. Сайт «Данкор» розповідав про обстріл російського Грайворона і посилався на  губернатора Білгородської області В’ячеслава Гладкова.

«У повідомленні використане єдине джерело інформації – губернатор білгородської області В’ячеслав Гладков. Як бачимо, присутні елементи спротиву Росії:  заголовок «На росії…», написання власних назв із маленької літери, останнє речення «Фото традиційно немає…» Проте вся замітка – лише копія допису губернатора та її переклад українською. В умовах війни подання інформації з джерела ворога без жодних коментарів або ж викладу фактів із нашого боку є непрофесійністю. І ця непрофесійність має забарвлення проросійського меседжу», – зазначає координаторка Сумської експертної групи Алла Федорина.  

Висновки

Кількість маніпулятивного контенту у регіональних ЗМІ залишається незначною, якщо дивитися на середні показники. Однак є видання, які значно випереджають інших за певними показниками. Наприклад, в лідерах за кількістю офіціозу вже тривалий час є «Зоря Полтавщини», яка вміщує чверть або п’яту частину таких повідомлень, зловживають таким контентом і полтавські сайти «Новини Полтавщини» та «Ехо», газета з Хмельниччини «Подолянин». Видання з Одещини «Курьер недели» публікує значну кількість неналежно маркованого контенту. Таке порушення експерти регіону фіксують уже протягом декількох хвиль моніторингів.

Якщо аналізувати контент маніпулятивних текстів, то в політичному плані рекламують переважно представників місцевої влади та бізнесу. Формати використовуються традиційні – привітання, колонки, нібито позитивні новини про здобутки регіону, хоча на першому плані в таких текстах, звісно, просування. 

Дуже рідко, але все ж таки, зустрічалися і проросійські меседжі. Як бачимо на прикладі Закарпаття, їх використовували у політичній боротьбі. У випадку видань Сумщини – це було традиційне для деяких регіональних ЗМІ порушення – передрук російських офіційних джерел нібито як таких, що дають правдиву інформацію. А це, звісно, не так. 

Цей моніторинг показав і те, що переважна більшість видань із вибірки ІДПО мала порушення того чи іншого плану. Можливо, це й були одиничні матеріали, але це все ж вказує на те, що у майбутньому, наприклад, під час виборів, потенційно ці ЗМІ зможуть, як і раніше, долучатися до поширення маніпулятивного контенту у більших обсягах. 

І насамкінець назвемо два видання, які мали 0% джинси, офіціозу, неналежно маркованої реклами та пропаганди. Це два видання з Донеччини: Вільне радіо та ІА «Вчасно».

ТЕМАТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ВИДАНЬ
Офіціоз та оголошення беруть гору?

Тематичні пріоритети для українських регіональних ЗМІ залишаються незмінними уже протягом тривалого часу. Сайти найбільше писали про велику війну та кримінал, газети – вміщували різноманітну пресрелізово-розважальну суміш (категорія «інше») та публікації про життя місцевої громади. 

Щодо жанрів в газетах, то майже половину контенту складають інформаційні, на другому місці – реклама та оголошення, на третьому – розважальні матеріали та поради. За цими даними можна уявити зміст середньостатистичної регіональної газети: короткі повідомлення, як правило, на основі зведень місцевої влади, неналежно маркована реклама, кросворди, рецепти тощо. 

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 22-28 травня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1187 матеріалів у друкованих ЗМІ, 3079 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче. 

Газети

Теми

Категорія «інше» – більш ніж третина контенту – 36,2%. Найбільше традиційно в газетах Закарпаття (52%) та Сумщини (45%).

У першому регіоні найбільше подібних публікацій розміщувала газета «Панорама», у другому «Перемога».

Життя місцевої громади – 15%.

Щодо висвітлення теми є позитивні кейси з регіонів. На Дніпропетровщині – газета «Наше місто» привертала увагу читачів до мирних аспектів життя в місті, яке останнім часом потерпає від повітряних атак ворога. Матеріали «Мрія Валерії із Бахмута здійснилася у Дніпрі», «Приднепровск засияет огнями», «Теплосети готовят к зиме», на думку дніпровських експертів, є достатньо якісними і до того ж мають позитивну тональність, що дуже важливо для досягнення своєрідного терапевтичного ефекту.

На Полтавщині відзначили «Кременчуцьку газету», яка приділяла увагу й облаштуванню укриттів шкіл, і станові медичних закладів у місті, відпочинку школярів влітку тощо. Щоправда, в деяких публікаціях експерти фіксували порушення стандартів: в одному із матеріалів про укриття міського голову було названо «серійним брехуном». Також детально життя місцевої громади висвітлювала «Лубенщина», але в основному це не такі гострі питання, як у першому виданні, а культурні, мистецькі заходи. 

Тема великої війни Росії проти України – 9,3% 

Цього разу спостерігаємо залежність між кількістю уваги до теми від близькості регіонів до лінії фронту або ж до кордонів із країною-терористкою. Так, на Дніпропетровщині, Сумщині, Чернігівщині писали про це найбільше. До цих регіонів приєдналася ще й Хмельниччина, яка також пережила хвилю обстрілів шахедами. Натомість Полтавщина, Закарпаття та Одещина присвятили темі 3-5% текстів.

На Хмельниччині висвітлювали втрати на війні, волонтерські ініціативи, пам’ятну дату війни – річницю виходу наших захисників з «Азовсталі». У газетах Одещини темі присвячені окремі публікації, найбільше – у «Чорноморських новинах». На Полтавщині також уваги небагато, але деякі публікації експерти відзначили як якісні й цікаві. У «Лубенщині» – нарис «Будні інженерно-саперної служби очима бойового медика», де взяли коментар у землячки, бойової медикині Тамари Качан. У «Кременчуцькій газеті» – корисна добірка про те, де у місті можна пройти військову підготовку.

На Закарпатті найбільше про велику війну писали «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо) та «Карпатський об’єктив» – статті на актуальні теми військового часу (масовані ракетні атаки, виділення зброї для України тощо), найменше – у газеті «РІО». 

Теми, яким газети не приділяли уваги: релігія, місцеве самоврядування та реформи, зовнішня політика, політика та політичні партії.

Жанри

Інформаційні жанри переважали (43,1%). В газетах Чернігівщини таких текстів найбільше – 53%. 

На другому місці оголошення та реклама – 15,4%. На Одещині кількість такого контенту склала 34%, в основному за рахунок газети «Курьер недели», яка вмістила його більше половини.

Розважального контенту та порад – по 7%. Як правило, поради стосувалися народної медицини, не містили посилань на достовірні джерела чи рекомендацій проконсультуватися із лікарем. І тому збільшували кількість неідентифікованого контенту у виданнях.

Аналітики та публіцистики на рівні 5%. У деяких газетах це одиничні матеріали. Проте все ж є видання, які більше приділяли уваги аналітиці. На Одещині це «Чорноморські новини», де 10% подібного контенту.

Майже не зустрічалися журналістські розслідування, рецензії, листи читачів. 

Походження

Власного контенту – 45,6%. Запозиченого 30%, не ідентифікованого – 24,4%.

Найбільше власних матеріалів у виданнях Хмельниччини (65%), Одещини (53%) та Чернігівщини (52%). Не ідентифікованого – на Закарпатті (45%).

Тональність

Переважала нейтральна тональність – 84,4%, позитивної – 10,1%, негативної – 5,5%.

Сайти

Теми

Топ-теми сайтів: війна (19,5%), кримінал (17,1%), життя місцевої громади (14,9%). Відсотки уваги до цих тем залишаються стабільними із початку року.

Найменше про війну писали сайти Дніпропетровщини та Закарпаття. Решта регіонів приділила темі більше 20% текстів.

Кожна четверта публікація в онлайн-медіа Донеччини (24%) в травні стосувалася безпосередньо воєнних дій, фронту та конкретних військових – живих чи загиблих (сайт «Вільне радіо» щоранку розповідав про героїв в рубриці «Хвилина мовчання»). «Окрім зведень генштабу та інсайдів з передової медіа шукали і просили «небайдужих людей долучитися до збору коштів на автомобіль для розвідників», інструктували родичів тих, хто в полоні, розповідали про роботу медиків-добровольців, а також про фейки, які російська пропаганда поширює, зокрема, про генерала Валерія Залужного. Найбільш неординарним підходом до теми війни цього разу експерти вважають статтю «Вільного радіо» Життя після смерті: чому українські військові заморожують сперму й яйцеклітини та скільки це коштує», – зазначають експерти.

На Хмельниччині сайти запровадили для висвітлення теми спеціальні рубрики: «Герої війни» на сайті «ВСІМ», «Гаряча тема: війна» на сайті «Є» та «Війна росії з Україною» на сайті «ВК» – і публікували до 30 матеріалів щотижнево. Писали про втрати на фронті, активізацію російських обстрілів та роботу ППО, воєнні злочини російських окупантів, блекаут ЗАЕС через обстріли, події на передовій, підготовку українських пілотів, волонтерство, звільнення земляків-захисників з російського полону. 

На Полтавщині про війну писали в основному на матеріалі зведень Генштабу, повідомляли про кількість вбитих окупантів та знищеної техніки, знову ж таки, на основі офіційних джерел. Також писали про загиблих земляків, але зазвичай це були короткі витримки із офіційних повідомлень громад. Також згадували про допомогу фронту від волонтерів, але найчастіше – від політиків та чиновників. Так само на Сумщині повідомлення на цю тему містили виключно сухі статистичні дані, пресрелізові повідомлення.  

Кримінал – 17,1%. 

У деяких регіонах ця тема була популярнішою за велику війну: на Закарпатті та Одещині чверть контенту «кримінальна».

У першому регіоні її подавали через пресрелізи та зведення поліції, ДСНС, судів тощо. Найбільше кримінальної тематики – 27% було зафіксовано на сайті «Закарпаття онлайн», найменше – на сайті «Ужгород.нет» – 19%.

На сайтах Хмельниччини показники наближалися до середніх (18%). «Те, як більшість сайтів висвітлюють тему, лише посилює воєнну тривожність та депресію. Вважаємо, кримінальну побутовщину варто обмежувати, бо рідко вона має суспільне значення», – зазначають експертки, що вивчали ЗМІ регіону.

Натомість на Донеччині найменше згадували про кримінал – 8%. Багато повідомлень були про затримання колаборантів і винесених вироків. 

Життя місцевої громади – 14,9%. 

За детальне розкриття теми уже вкотре відзначили видання «Полтавщина». Сайт писав і про місцеву політику, й аналізував закупівлі. Одну із публікацій видання присвятило розповіді про фінансову піраміду, яку рекламували популярні місцеві блогери.

Проте решта видань регіону в основному послуговувалася різними передруками, розповідаючи про місцеве життя. 

На Дніпропетровщині найбільше про тему писало видання «Павлоград.dp.ua». У цей період у місті відбулась сесія міської ради, журналісти сайту інформували аудиторію про те, які рішення ухвалили депутати, на що витрачатимуть кошти громади тощо.

Найменше сайти писали про історію та краєзнавство, політику та політичні партії, релігію, корупцію та зовнішню політику (1-2%).

Походження 

На сайтах більше власних матеріалів – 53,9%. Менше запозичених – 33,8% та не ідентифікованих – 10,3%. 

На Закарпатті усього 2% власних публікацій. І це рекордно низький показник. В регіоні переважав запозичений контент: посилалися на пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа, переважно телебачення. Щодо не ідентифікованого контенту – його 48%. Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття»,  де 85 із 100 новин – не ідентифіковані. 

Тональність

На сайтах переважала нейтральна тональність – 85,3%. Негативної – 9,1%, позитивної – 5,6%.

Висновки

Аналіз тематичних пріоритетів видань вказує на традиційні проблеми української регіональної журналістики. Видання можуть і не залежати від влади, але все ж пишуть про місцеве життя, послуговуючись переважно пресрелізами, викладаючи інформацію в інформаційних жанрах. За таких умов місцеві чиновники, політики отримують позитивне висвітлення, а громади – неповну інформацію про те, що відбувається. 

У деяких виданнях інформація про місцеве життя могла обмежуватися лише подіями культури та спорту. А от про політику, економіку регіону – анічичирк, ніби там все добре, немає жодних проблем.

Найслабше місце газет – це різноманітна суміш не журналістських матеріалів, що переважає. Численні поради, оголошення, розважальний контент бралися здебільшого із не ідентифікованих джерел і часом навіть могли нести загрозу читачу, якщо йшлося про так звану народну медицину.

Щодо сайтів – на зниження якості також впливають передруки: кримінальна хроніка, надзвичайні ситуації, пресрелізи різних установ та відомств (подекуди такі «новини» складали більшість контенту). При цьому власні тексти були одиничними.

Хоча у вибірці ІДПО є видання, що були відзначені за якісне і глибоке висвітлення місцевого життя, а також великої війни Росії проти України. А професійна робота журналістів, вміння знаходити і розкривати суспільно вагомі для регіону теми, звісно, є надзвичайно важливою як під час повномасштабного вторгнення, так і після української перемоги – для її відбудови та руху назустріч європейській інтеграції.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, УСИonline. 

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «Днепр вечерний» (м.Дніпро), «Sobitie» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.