Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Про все це йшлося у виступі заступника голови Федерації профспілок України Василя Андреєва під час проведеної Національною спілкою журналістів України разом з Федерацією професійних спілок України онлайн пресконференції на тему захисту трудових прав працівників в умовах воєнного стану
Увага до безпеки праці в нашій країні незаслужено вийшла з фокусу уваги
Профспілки України наполегливо транслюють думку стосовно того, що останнім часом увага до безпеки праці в нашій країні незаслужено вийшла з фокусу уваги. Привертаємо увагу до цієї проблеми тому, що кількість загиблих і постраждалих на робочому місці в умовах війни збільшилася не тільки на прифронтових, а й на відносно мирних територіях. Адже ворог нещадно обстрілює і далекі від лінії зіткнення регіони України.
Профспілки спільно з представниками державних органів влади та роботодавців активно обговорюють питання, яким чином захистити цих людей, допомогти в лікуванні і реабілітації після отриманих травм.
Також увага до питань безпеки праці – один із напрямків нашої євроасоціації у статусі кандидата на вступ до Європейського Союзу. Починаючи з 2014 року, в кожному документі представники ЄС постійно повторюють, що безпека праці і функціональні інспекції праці – вимога європейського законодавства. Це питання постійно контролюватиметься і в процесі набуття Україною членства в ЄС, воно буде в пріоритеті і після вступу нашої країни до Європейського Союзу. Контролюватиметься питання і Міжнародною організацією праці, де Європейський Союз є одним з найбільших донорів.
Профспілки не могли обійти стороною питання соціального страхування Реформування з 1 січня 2023 року соціального страхування від наслідків нещасних випадків, створило багато проблем для працівників нашої країни. Наразі визначено дуже мало діагнозів і травм, які зашкодили здоров’ю , що покриваються за рахунок єдиних медичних гарантій.
Медичних заходів та засобів, які докладаються до відновлення здоров’я травмованих на виробництві людей, не вистачає. Люди змушені лікуватися, проходити реабілітацію власним коштом, витрачаючи тисячі і десятки тисяч гривень. У деяких випадках відновлювати здоров’я допомагають роботодавці.
Отримуючи велику кількість скарг і від членів профспілок, і працівників, які не є членами профспілки, ми не могли обійти стороною питання соціального страхування. Окрім розробки законодавчих змін у цьому полі, Федерація профспілок України зробила власний внесок у відновлення здоров’я постраждалих на виробництві власними коштами.
До того ж, зробили великий запит до наших міжнародних партнерів. Прагнемо профінансувати пілотний проєкт відновлення після найтяжчих випадків ушкодження здоров’я під час виконання виробничих завдань, у тому числі під час обстрілів підприємств і територій. Проєкт спрямований на те, щоб показати можливість профспілок допомогти постраждалим фінансово, використовуючи санаторно-курортну базу профспілок, де за багатьма пакетами державних медичних гарантій відновлюють здоров’я після поранень і військові.
Сподіваємось, що проєкт покаже і нашим партнерам-роботодавцям, і нашим профспілковим організаціям на місцях, що є напрацьований механізм і є відповідна база щодо відновлення здоров’я, є можливість витрачати кошти соціального страхування, що повертаються на відновлення здоров’я. Це справа державної ваги, яка засвідчує, що треба повертатися до соціального страхування.
Гуманітарна робота – з перших днів широкомасштабного російського вторгнення
Гуманітарна робота Федерації профспілок України почалася з перших днів широкомасштабної військової агресії рф, коли ми забезпечили функціонування всіх профспілкових структур як в центральному офісі, так і в регіонах. Уже на четвертий день великої війни ми почали спілкуватися із закордонними донорами стосовно допомоги українцям.
Паралельно вели роботу з навчальними і санаторно-курортними закладами профспілок, гуртожитками, де була можливість прийняти і розмістити людей зі сходу та півдня України, які виїжджали з охоплених бойовими діями областей. Створювали за профспілкові кошти шелтери, якими опікуються наші профспілкові організації.
На ці заходи, за даними на початок 2024 року, було витрачено більше, ніж 120 мільйонів гривень. Ті кошти дали можливість надати допомогу 505 тисячам людей: у них був прихисток, що взимку було особливо важливо, вони відчували турботу, в них був час оговтатися від потрясіннявизначитися, що робити далі.
Профспілкові автомобілі полюють на шахеди… Гуманітарна робота виявилася складнішою, ніж думали
Спільно з Президією Федерації профспілок України ми зосередилися на деяких проєктах доставки повнопривідних дизельних автомобілів для наших членів профспілок, які тепер займаються полюванням на шахеди в південних регіонах України, проводять евакуаційні заходи, допомагають побратимам нести службу на сході і на півночі країни.
На роботу з отримання і переміщення гуманітарних вантажів – автомобілів, турнікетів, касок, бронежилетів Федерація профспілок України витратила більше 300 мільйонів гривень, наданих всіма рівнями профспілок. І ця робота виявилася складнішою, ніж ми очікували.
Справа в тому, що європейські колеги через небезпечну ситуацію в Україні обмежують приїзд до нас своїх представників. І тільки найвідчайдушніші з них, які нехтують зобов’язаннями перед соціальним страхуванням, на короткий час в’їжджають до нашої країни, щоб доставити гуманітарні вантажі. А найчастіше гуманітарну допомогу везуть Польщі, Угорщини, де її забирають і доставляють в Україну наші профспілкові активісти.
Щодо відновлення зруйнованих міст і сіл України
Я 20 років працюю в профспілках, а до того був будівельником, 14 років працював на будівництвах. Тепер мені, як і всім українцям, дуже боляче бачити, як російський ворог знищує будинки, інфраструктуру. Важко осягнути масштаб цього горя руйнувань і знищення міст і сіл, обсяги нанесених ворожою агресією збитків.
У 2021 році, напередодні широкомасштабного російського вторгнення, вся будівельна галузь нашої держави становила 4,5 мільярда євро. На сьогодні, за даними Всесвітнього банку, сума знищеної інфраструктури і житла становить 487 мільярдів євро. Щоб відновити такі обсяги нашими довоєнними можливостями, потрібні будуть десятки і десятки років.
Звичайно, що виникає величезна кількість питань щодо того, хто і за які кошти відновлюватиме все зруйноване і знищене ворогом. Малоймовірно, що за кордоном знайдеться 5 мільйонів людей, стосовно яких деякі експерти ведуть розмови про залучення їх до нашого ринку праці.
Профспілки бачать інший ресурс – сотні тисяч металургів, які виїхали з Маріуполя, сотні тисяч хіміків, які втратили роботу на коксохімічних комбінатах (як, наприклад, у Авдіївці), сотні тисяч людей з інших знищених підприємств. Багато цих людей зможуть змінити свою професію і прийти в будівництво. Питання тільки в тому, як організувати перенавчання, як знайти ресурси для стимулювання людей до таких змін у житті.
І тут профспілки мають свою ініціативу та приходять на допомогу: більше року ми надаємо можливість працівникам інших галузей, переселенцям отримати за десять робочих днів професію в будівельній галузі. Наприклад, людей навчають професії штукатурів, вставляти вікна, бути монтажниками і багато чого іншого. Працюємо, щоб уже завтра люди могли знайти себе в новому житті, а будівельна галузь отримала кадровий потенціал.
Сьогодні роботодавці в будівельній галузі, як ота гоголівська унтер-офіцерська вдова
Роботодавці часто виплачують працівникам маленькі зарплати і тим самим вони позбавляють себе можливості залучати на виробництво кваліфікованих працівників. Слід враховувати, що багато чоловіків наразі воюють на фронті, у багатьох професіях жінки не завжди можуть замістити чоловіків, до того ж, багато жінок виїхали за кордон. Отже на ринку праці сьогодні виникає чимало проблем.
А роботодавці в будівельній галузі, як ота гоголівська унтер-офіцерська вдова, самі себе висікли – наносять самі собі шкоду, призначаючи надто низькі зарплати. У 2022 році офіційно декларована заробітна плата на будівництвах становила 8000 гривень, у 2023 році – 12500 тисячі гривень.
До Федерації профспілок України звернулися спеціалісти з Державного агентства відновлення із запитанням: «Що нам робити із зарплатою 12500 тисяч гривень? На такі гроші ніхто працювати на об’єктах відновлення не погоджується».
І далі розповіли: «Коли в державний контракт записуємо зарплату 40 000 гривень (саме стільки заробляють зараз будівельники), нас відразу викликають до прокуратури і вказують на порушення. Мовляв, офіційно задекларована в будівництві середня зарплата – 12500 гривень, отже для працівників на об’єктах відновлення має стояти така сума». Отже, заробітна плата стала ще одним каменем спотикання на шляху відновлення країни.
Не можна забувати, що ніякими розмовами про сотні мільярдів гривень інвестицій, про залучення Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, якихось інших міжнародних інституцій країну не відновимо. Треба наводити лад всередині України, і профспілки над цим працюють.
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України».
