Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Які проблеми сьогодні існують у медіасфері? Який стан медійних реформ в Україні? Хто відповідає за якість медіа-продукту? Кому потрібна медіаграмостість? Чому важлива саморегуляція медіа? Ці та інші актуальні питання обговорювали редактори та журналісти всеукраїнських і регіональних ЗМІ, представники авторитетних медіаорганізацій, експерти з моніторингу регіональних засобів масової інформації та медіаюристи. Понад 50 учасників зібрав захід – всеукраїнський круглий стіл «Як реанімувати регіональну журналістику: медіареформи та саморегуляція», організований Інститутом демократії ім.Пилипа Орлика, який відбувся у Києві 16 липня 2015 року.
Вже три з половиною роки в Україні триває проект «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк», в рамках якого 25 медіаекспертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика проводять моніторинг регіональних ЗМІ щодо наявності матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності, а також на предмет дотримання журналістами професійних стандартів. Проект охоплює 8 областей – Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Львівську, Одеську, Сумську, Харківську та Чернівецьку.
Ознайомивши присутніх з висновками моніторингу, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко зазначила, що професійний рівень журналістів досить низький, а кількість «джинси» у регіональних виданнях щоразу перед виборами зростає. Причому значно збільшився відсоток наявності замовних матеріалів в он-лайн виданнях. «Мусимо констатувати – ситуація у ЗМІ після Майдану, на жаль, не покращується. Кожен п’ятий матеріал у регіональних медіа, а перед парламентськими виборами кожен третій, містить ознаки замовності. Тобто, ЗМІ фактично дезінформують читачів. Більше «джинси» розміщують комунальні газети. І це свідчить про їхню залежність від влади. Причому влада змінюється, а ситуація у ЗМІ – ні», – підкреслила експерт.
За словами Світлани Єременко, закон про роздержавлення медіа, розмова про який ведеться вже 18 років, міг би покращити стан медіаринку, оскільки його прийняття дало б можливість завдяки конкуренції вижити кращим. А відтак у ЗМІ залишилися б найбільш професійні журналісти.
«Як свідчать результати дослідження, тільки 30% журналістів знайомі з Кодексом журналістської етики. Це особливо небезпечно саме зараз, у час неоголошеної війни і інформаційної небезпеки», – зазначила медіа-аналітик.
На проблемах електронних видань зупинилась координатор одеської експертної групи ІДПО Наталія Стеблина. «Сьогодні мусимо сказати, що інтернет-видання на українському медіаринку не здатні компенсувати або ж замінити пресу чи, приміром, телебачення. Шукати причини цього можна як в мережевих текстах, так і у традиційних проблемах української журналістики: відсутності реальної редакційної незалежності, адекватної державної інформаційної політики, нехтування або ж викривлене розуміння професійних стандартів та інше», – зауважила експерт.
Вона представила результати дослідження чотирьох сайтів Донецька, Харкова, Одеси і Львова. Аналіз показав наступні проблеми Інтернет-медіа: досить низький відсоток ексклюзивної інформації (від 4 до 10%), так званий «пресрелізм», недотримання стандарту «збалансованість», високий показник запозичення матеріалів (до 60%). Перераховані вище проблеми, вважає Н.Стеблина, відображаються на тематиці новин.
«Ці дані, а також і результати всеукраїнського моніторингу регіональної преси свідчать, що інтернет-журналістика трансформує традиційний підхід до новин. Відповідно, маємо доволі неоднозначну ситуацію із дотриманням журналістських стандартів», – зазначила координатор експертної групи. На її думку, щоб змінити ситуацію на краще, потрібен постійний моніторинг контенту регіональних сайтів, інформацію щодо зазначених проблем необхідно доносити до цільової аудиторії, також важливим є формування незалежних регіональних медіа.
«Для виправлення ситуації у регіональних ЗМІ потрібні зусилля не лише редакторів та журналістів, важливі також і дії самого суспільства. За часів Майдану ми вже бачили успішні приклади роботи громадських активістів із пресою. Коли влада не може або не хоче нічого змінювати, а журналісти їй підіграють, сподіватися можна тільки на громадянське суспільство, яке й далі контролюватиме тих, хто має задовольняти його інтереси», – резюмувала Наталія Стеблина.
Під час круглого столу експерти говорили також про важливість саморегуляції ЗМІ. На думку учасників медіареформування, це єдиний спосіб наблизитися до європейських стандартів журналістики. «Саморегуляція – це той інструмент, яким ми можемо захистити себе від втручання влади, – зауважив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко. – Саме вона може стати бар’єром на шляху цензури. Вона дасть можливість покращити контент, відмовитися від «джинси», а відтак – і тиску ззовні».
Озвучену позицію підтримав Сергій Штурхецький, член Комісії з журналістської етики: «Коли ми починали говорити про саморегуляцію ще у 2000-х роках, то першою перешкодою, яку ми побачили, був так званий державний апарат. Важко сказати, що ми подолали цензуру, але ми знайшли дієві механізми протидії». За його словами, власники зі своїм диктатом у регіональних медіа заважають саморегуляції, тоді як самі журналісти, які не готові до змін, виступають своєрідним бар’єром. Сергій Штурхецький закликав усе-таки об’єднатися заради саморегуляції, щоб не втратити права на професію та приносити користь суспільству.
Про стан медійних реформ в Україні на сьогодні розповів експерт Інституту медіа права Ігор Розкладай. Позиція медіаюриста щодо вирішення ситуації з роздержавлення, з політичною рекламою, з прозорістю медіавласності тощо – поки немає законів, які визначали б відповідальність, проблему ринку потрібно вирішувати, у тому числі й самостійно. І медіаграмотність – це один із кроків, які необхідно зробити, реформуючи українські ЗМІ.
Експерт ІДПО із Чернівців Тетяна Смолдирєва звернула увагу на проблему медіаграмотності не тільки аудиторії, а й самих журналістів: «Ми вчимо студентів: чим вищі стандарти і якість ЗМІ, тим більше зацікавлений у ЗМІ рекламодавець. Медіаграмотність нам потрібна для того, щоб уміти аналізувати, ставити під сумнів кожну інформацію, порівнювати кілька джерел інформації. Дізнаватися не тільки джерело інформації, а й автора. Дивитися між рядків — що є метою цієї інформації, виробляти критичне мислення. Таких підхід корисний і для споживачів контенту і для тих, хто його створює, — журналістів».
Про те, що нинішні регіональні видання не задовольняють інформаційних потреб аудиторії, свідчать результати це одного дослідження, які презентував експерт «Телекритики» Роман Шутов. Так, вивчення ставлення населення до ЗМІ, пропаганди та медіареформ показало, що регулярно купують місцеву пресу 24 % міських мешканців і 8 % сільських, передплачують — 33 % жителів села та 9 % містян. А 51 % опитаних взагалі не помітять зникнення з медіаринку місцевих газет, оскільки це не вплине на їхню обізнаність про місцеві новини.
Більш практично підходити до потреб аудиторії порадив представник Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов: «Світова статистика свідчить, що 45 % дорослого населення світу є аудиторією газет у тому чи іншому вигляді. 42 % дорослого населення є читачами газет у цифрі, безвідносно платформи». Він наголосив, що користувач шукає інформацію все більше в інтернет-мережі, тож мобільність поступово повинна стати домінуючою платформою, а відео – домінуючим носієм. «Вивчайте свою аудиторію, аналізуйте, що ви робите не так. І пам’ятайте, за неякісний медіа-продукт відповідає журналіст», – порадив О.Погорєлов.
Тільки усвідомлення відповідальності перед суспільством, дотримання Кодексу журналістської етики допоможе українським медіа пристосуватися до нових умов ринку та потреб аудиторії. А найбільш реальним шляхом виживання регіональних ЗМІ є саморегуляція – такого висновку дійшли учасники заходу.
Для представників ЗМІ за результатами роботи круглого столу будуть розроблені рекомендації для використання у роботі та впровадження у власних виданнях.
Наталя Назарова, експерт ІДПО у Дніпропетровську, учасник заходу.
Фото Ольги Ластівки.
