• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)
  • Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу
  • У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова
  • Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів
  • Атака на Павлоград: знищено авто директора телерадіокомпанії та робоче обладнання
  • Російський удар пошкодив кореспондентський пункт Суспільного у Кривому Розі
  • Газета «Наше місто» відзначає 35-річний ювілей
  • Пересилання російськомовних книг у міжнародних поштових відправленнях заборонено: роз’яснення Держкомтелерадіо
  • «Не вигорати, а відновлюватися»: як ЦЖС допомагають медійникам долати стрес і зберігати ресурс
  • Сергій Томіленко: досвід Центрів журналістської солідарності України сьогодні переймають за кордоном
Головна/новини/Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника»

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника»

27.06.2023 новини, новини ДОО НСЖУ 1 коментар 397 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

«Якщо ми в бурхливій річці знаходимо для себе дощечку, то маємо за неї вхопитися і виплисти», – за такими принципами живе від 24 лютого 2022 року головна редакторка видання з Рівненщини «Володимирецький вісник» Людмила Босик.

«Зараз на всіх іде величезне навантаження, і щоб не вигоряти, залишатися в професії, треба шукати якісь варіанти, знаходити баланс, шукати нові підходи до збереження видань і робити їх потужнішими, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Головне для нас – пройти найважчий період, коли ведуться гарячі воєнні дії, підтримати наших читачів, підтримати Україну. Стійким буде те медіа, де стійким є редактор – лідер, який не опускає рук, який працює, як би не було складно. Адже саме редактор найбільше відповідальний за успішну роботу редакції».

Людмила Босик із відомим українським журналістом Андрієм Куликовим

Саме таким лідером неочікувано для себе стала Людмила Босик з «Володимирецького вісника» з Рівненщини, коли раптово мусіла заступити на посту редактора видання Сергія Скибчика, котрий став на захист України зі зброєю в руках.

Як вона сама каже: «Ніколи в житті за свої 48 років не була я настільки в заподіяному війною дискомфортному середовищі, як оцих півтора року. Але цей дискомфорт настільки мене мотивував що, напевно, і енергії, й ідей, і завдань, які перед собою ставила і виконувала, у мене теж за все життя, мабуть, не було. Якщо ми в бурхливій річці знаходимо для себе дощечку, так маємо за неї схопитися і виплисти. Тому війна для мене особисто – це нагода і потреба вижити, прогресувати і все-таки наблизити Перемогу».

Своїм суто жіночим колективом у «Володимирецькому віснику» зуміли не втратити тираж, знаходити і втілювати в життя нові проєкти, які допомагають підтримувати економіку газети. Вдячні в редакції і за підтримку, надану Національною спілкою журналістів України.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 1

При цьому вона акцентує: «Дуже відчутно підтримують нас Національна спілка журналістів, обласна організація НСЖУ, колеги. Така підтримка з боку Сергія Томіленка, голови облорганізації НСЖУ Дмитра Тарасюка мотивує до ще активнішої роботи, до пошуку нових джерел фінансування, до участі в донорських і партнерських програмах. Бачу, наскільки Національна спілка журналістів саме у воєнну пору активізувалась і об’єдналась. І ми не маємо допустити, щоб це було втрачене. Ми дуже потужна сила!».

Про все це Людмила БОСИК говорила під час вебінару, організованому і проведеному Національною спілкою журналістів України за підтримки Fondation Hirondelle та IRMI, Україна. Наводимо текст її виступу.

Ми не мали права зійти з дистанції

Наш «Володимирецький вісник» – це регіональне видання з накладом плюс-мінус 3000 примірників. З початком повномасштабного вторгнення роійської армії в Україну, на другий день великої війни наш редактор Сергій Євгенович Скибчик та мій чоловік-військовий вже були в теробороні. І я, працюючи журналісткою, після того, як нашвидкоруч мені були передані справи, опиняюся на місці редактора.

Спочатку в нашій жіночій команді пробивалася паніка – яка, мовляв, газета, коли така війна надворі? Потім зібралися і сказали собі: «Ми не маємо права зійти з дистанції. По-перше, як тільки покинемо цю роботу, ми помремо від паніки. По-друге, якщо наш редактор пішов воювати, то, як мінімум, ми не маємо права його підвести, наше підприємство має працювати!».

Яким був цей рік? Це був один суцільний кадр боротьби, який, думається, був у багатьох колег.

Ми не пропустили жодного номера. Вже 3 березня 2022 року вийшов перший воєнний номер, у якому були унікальні коментарі подій перших осіб – місцева влада і влада громад. Це була гаряча інформація, фактично інструкції, як діяти в різних ситуаціях, де бомбосховища і т.д., що була дуже потрібна в перші дні вторгнення. До речі, з цим номером ми взяли участь у конкурсі НСЖУ «Журналісти – важливі!».

Як газета з цією інформацією їхала до людей – інша справа, це вже питання до «Укрпошти». Скажу тільки, що були села, де й за два тижні газета не була доставлена.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 2

Затягнули пояси, і я почала шукати джерела додаткового фінансування

Ми всі маємо розуміти, що редакція, за великим рахунком, у становищі, що не гірше і не краще будь-якої іншої установи, яка сьогодні на межі виживання. Чому? Тому, що ми не бюджетники, де прийде кінець місяця і нам впадуть гроші на зарплату.

Маю 20-річний досвід роботи в бюджетній установі, і тільки коли прийшла в редакцію, я ніби прозріла, що гроші не приходять просто так, їх треба заробити. Саме в редакції прийшло розуміння, що слово «зарплата» розшифровується, як заробітна, тобто зароблена плата. І в редакції упевнилася, що ми маємо можливість їх заробляти.

За перший тиждень вторгнення росіян в Україну 90 відсотків наших рекламодавців скасували замовлення на рекламу, а це – левова частка того, з чого живе газета. На щастя, дуже мудро було зроблено нашим керівником Сергієм Скибчиком: кілька попередніх років, коли приходили гроші від передплати, сума розбивалася на шість місяців і клалася на депозити. Тобто ми на півріччя мали депозит 40 тисяч гривень. Отже фактично фінансова подушка на випадок форс-мажору у нас була.

 Однак ми розуміли, що коштів на зарплату немає. У нас є мобілізований працівник – редактор, якому на той час треба було згідно із законом виплачувати заробітну плату. Нас залишалося в штаті шестеро людей, тож на зарплату з податками потрібна була чимала сума. Порадившись, затягнули пояси і перейшли всі на мінімалку. А я почала шукати джерела додаткового фінансування.

Європа та світ саме почали надавати різні фінансові допомоги Україні, і я почала пошук інформації стосовно партнерства. Натрапила на посольство США, де йшлося, що може бути надана фінансова підтримка для діяльності редакції, якщо редакція належним чином це обґрунтує.

Досвіду написання заявки не було, але стали в пригоді знання, отримані в магістратурі Львівської політеху, в Академії сучасного політика, на курсах і тренінгах. З написанням першої нашої заявки я впоралася, довела, що ми як газета прикордонної зони в умовах військової агресії потребуємо допомоги.

Я прописала, що нам потрібно обладнання, а насамперед – нам були потрібні кошти. І вже 1 квітня 2022 року нам прийшов перший транш у сумі 1000 євро. Це була суттєва допомога на заробітну плату.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 3

Нас виручають гранти. Участь в грантових програмах можлива і корисна для всіх

Якщо один раз вдалося отримати грант, чому не вдасться далі? Я почала моніторити абсолютно все, попідписувалась на всі розсилки, щоб оперативно могла це бачити. Було не просто, адже я залишалася єдиним журналістом і мала наповнювати сторінки матеріалами. Тож вдень працювала, вночі писала заявки.

Далі на сайті УАМБ вийшла на проєкт «Влада, громада, газета», і під реалізацію проекту ми отримали транш 50 000 гривень. У ході реалізації проєкту на нашому сайті Володимирець.City ми організували комунікаційний майданчик – створили Google форму, активно запустили наші месенджери в соцмережах, Інстаграмі, Фейсбуці, дали адреси електронної пошти розробили QR-коди тощо. Люди через усі ці джерела могли до нас звернутись із будь-якою проблемою, ми відповідно її вирішували з відповідальними особами, публікували. Це спрацювало на всі 100 відсотків, а то й більше.

Люди могли вкинути свій лист із запитанням у спеціальну скриньку, які ми розставили в місцях продажу газети, нас перепиняли на вулиці і просили вирішити їхнє питання. І ми старалися вирішити, дати роз’яснення.

Проєкт налагодив комунікації з владою, з терцентром, управлінням соцзахисту, поліцією, рекрутинговими та іншими місцевими структурами.

Це була командна робота всієї редакції, практика тієї незворотності, коли ти забуваєш про те, що втомлений, що виснажений, але ти розумієш, що в тебе купа завдань, маєш вирішити, допомогти. Зате відходять на другий план паніка і стреси.

І тепер ось днями отримали повідомлення від УАМБ про надання фінансової підтримки на реалізацію проєкту протягом чотирьох місяців. Маємо в планах провести низку заходів, де постараємось знайти вирішення резонансних для нашого регіону проблем.

Ми чітко розуміємо, що гроші нам дають н6е для проїдання, а щоб принести користь громаді. І другий грант від УАМБ, думаю, ми отримали тому, що там побачили хороші результати використання наданих коштів.

Брали участь в програмі мережі АБО – демонстрували редакцію донорам і нам надали можливість написати заявку на грант на необхідне обладнання є в умовах кризи, в умовах воєнного стану. І тут я хочу сказати: якщо вам не ставлять обмеження в сумі, це означає, що не відмовляйте собі ні в чому, пишіть все, що вам потрібно.

В цій заявці ти прописуєш, що потрібно для редакції і як це буде використовуватися, тобто треба показати ефективність на виході, що твоя цільова аудиторія отримає результат – сучасний, крутий, результативний контент.

Цього разу в мене вийшла заявка на 8,5 тисяч євро, і її підтримали. Сказати, що це була радість – значить, нічого не сказати. Ми отримали Eco Flow станцію, маємо два потужних моноблоки 27 дюймів з USB клавіатурою і мишкою, чотири кармани по чотири терабайти кожен, сервер. І все це успішно працює в редакції, не раз виручало нас у складних ситуаціях. Кажу про це не для того, щоб похвалитися, а щоб донести до всіх: участь у грантових програмах можлива і корисна.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 4

Як шукати грантодавців?

Для початку в Google задаємо пошук, приміром, «гранти для медіа, які установи надають гранти для медіа». За таким запитом мені, наприклад, викинули, що серед грантодавців є Українська асоціація медіа бізнесу. До речі, у них є календар подій і можна подивитись, що вони пропонують, наразі є перепосилання на донорську підтримку, на заявку «ЄС підтримує журналістські розслідування», виділивши на проєкт 100 000 євро.

Будь ласка – заходьте на той сайт, дивіться, переходьте, пробуйте!

Далі – Гранти 2023 для ЗМІ. Будете гортати сторінки, і вам викине все, що пов’язане з грантами, є форми для заповнення заявок. Так само Великі інфраструктурні гранти – House of Europe. Заходите на цей сайт (вони, до речі, є в Фейсбуці), і вам одразу пишуть новини щодо грантів для спеціалістів культури. (До речі, якщо зустрічаєте в заявках програм, котрі даються для фахівців культури, то маєте розуміти, що ЗМІ підходять під цю категорію). Там одразу є всі ці настанови: як взяти участь, що потрібно для участі, які є документи При цьому важливо слідкувати за дедлайном – коли закінчується прийом заявок.

Спробуйте, якщо вам це цікаво, задати у пошуковику «Гранти», і ви знайдете багато закладок. Підписуйтеся на розсилку, адже ви не зможете цілодобово сидіти і вишукувати підходящі вам заявки. Коли ви підпишетеся на розсилку, на вашу електронну пошту постійно приходитимуть повідомлення, і ваша справа – їх відкрити, прочитати, прозондувати те, що безпосередньо підходить вам і наскільки у вас вистачить сил це реалізувати.

Повірте: гранти дають не по блату. Вони доступні всім

Нещодавно одні з колег скептично сказали: «Та й що там гранти?! Я якщо ти не домовишся із керівником, толку не буде. Дають одним і тим же!». Так я вам скажу, що й перша репліка, і друга – абсолютно помилкові!

Якщо ви прописуєте концепцію, і донор бачить, що ви чітко розумієте, чого ви бажаєте і ви бачите продукт, ви це все правильно прописуєте відповідно вам даються кошти. У нас в Україні лежить дуже багато європейських і світових коштів, тож не давайте цим грошам пропасти, беріть їх і використовуйте. Грантодавці розуміють українців і спрощують форми подачі. Якщо взяти 10 пропозицій грантових заявок, то тільки дві будуть англомовної форми, решта буде україномовна.

Вкотре кажу: я готова допомогти тим, хто потребує якихось роз’яснень, допомоги на старті. Звертайтеся! Не позиціоную себе, як така вже там левиця в грантовій діяльності, але, з огляду на те, що маю кілька успішних заявок, рада ділитися своїми знаннями з колегами.

Кілька тисяч доходу щомісяця дає сублімація. Повертається реклама

Кілька років тому наш редактор Сергій Скибчик закупив сублімаційне обладнання, і тепер у нас є своє виробництво. Наприклад, кухлики, які в інтернеті продають за великі гроші, ми робимо за нормальну ціну. Також робимо футболки, еко-торби, тарілки, мисочки – тобто будь-який дизайн, що фотоапарат побачить, дизайнер зробить. При цьому використовуємо спеціальні сублімаційні фарби, які не линяють.

Варто сказати, що за п’ять місяців цього року ми заробили 18 000 гривень.

На той час, коли це обладнання купували (десь 2020 рік), воно коштувало близько 20 тисяч, тепер залежно від комплектації йдеться про 20 –30 тисяч гривень.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 5

***

Реклама газетних послуг також зросла. Багато хто з рекламодавців думали, що під час великої війни ми не будемо виходити, тому переривали контракти з нами. Сьогодні, коли впевнилися, що ми не переривали вихід у світ, маємо вже фідбек – рекламодавці стабільно до нас повертаються і дякують, що в нас стабільні ціни на рекламу.

Ми не стрибаємо з одної цінової політики в іншу, і найбільше визнання цієї роботи, що днями нам заплатили 12 000 гривень за рекламу в кожному номері «Володимирецького вісника» до кінця року. Тепер відчуваємо ще більшу відповідальність перед читачем і рекламодавцями.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 6

Ремарка насамкінець.

Нещодавно під час спілкування з представницею Нацради України з питань телебачення і радіо в Рівненській області Лілією Гринюк поставила їй запитання: «Чому офіційні засоби інформації настільки обклали обмеженнями і правилами? Чому сайти-сміттярки, різні інстаграмні, соцмережні сторінки, які задля збільшення переглядів безсоромно крадуть інформацію, мають повну свободу дій? Чому не беруться на контроль сайти органів самоврядування, коли вони позиціонують себе, як ЗМІ?».

Хочуть, щоб офіційні засоби масової інформації сиділи мовчки і не рипнулися? Але ж ми пам’ятаємо, що від нашої інформації залежить багато чого: і життя, і розвиток та репутація громади. І ми будемо рипатись, бо ми – журналісти, люди самодостатні, і ми будемо відстоювати наше вільне право на інформацію.

Досвідом виживання медіа в умовах війни і економічної кризи поділилася керівниця «Володимирецького вісника» 7

Вебінар НСЖУ провела за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) в рамках проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», що фінансується Swiss Solidarity.

Ольга Войцехівська для сайту НСЖУ

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Міткивебінар Журналісти важливі НСЖУ

Попередні Психологиня Ростислава Пекарюк: щоб допомогти колегам у кризі, спочатку треба «одягти маску на себе»
Вперед Як зареєструвати друковане видання відповідно до нового закону «Про медіа»?

Схожі записи

Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)

9 години пройшло

Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу

1 день пройшло

У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова

1 день пройшло

Зверніть увагу

Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Чи може журналіст прийняти чашку кави від політика, …

Один коментар

  1. gratis binance-konto
    07.06.2026 на 16:06

    Thank you for your sharing. I am worried that I lack creative ideas. It is your article that makes me full of hope. Thank you. But, I have a question, can you help me?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    16  вересня – РИЖКОВ Вадим Дмитрович

    18  вересня – ДУБИНА Артем Володимирович

    20 вересня – ЧЕРНЯВСЬКИЙ Сергій Володимирович

    СКИДАНОВ Володимир Георгійович

     

    З Днем народження!

    14 вересня – ГЕРАСИМЕНКО Людмила Василівна

    15 вересня – ЄФРЕМОВА Людмила Миколаївна

    КОРЧЕВСЬКА Марина Володимирівна

    17 вересня – БРОЙТМАН Леонід Григорович

    ДАЩУК Олена Вікторівна

    ПОНОМАР Ольга Анатоліївна

    ЧЕРНИХ Ліна Сергіївна

    18 вересня  – АНДРЮЩЕНКО Наталія Анатоліївна

    ВІННІЧЕНКО Іван Юрійович

    КРАВЧЕНКО Олександра Григорівна

    19 вересня  – ДОЦЕНКО Аліна Сергіївна

    ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна

    20 вересня – ДАНИЛОВ Кирило Феліксович

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини (АНОНС)

    9 години пройшло
  • Методи й механізми пропаганди: Ірина Авраменко провела воркшоп у Лейпцигу

    1 день пройшло
  • У Кривому Розі відзначили 75-річчя журналіста Володимира Бухтіярова

    1 день пройшло
  • Де закінчується кава і починається залежність: шведський досвід саморегулювання журналістів

    1 день пройшло
  • Атака на Павлоград: знищено авто директора телерадіокомпанії та робоче обладнання

    4 дні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Дніпровські рекорди отримали нове національне визнання

У Дніпрі зафіксували ще одне національне досягнення. ГО «Асоціація рестораторів та готельєрів м. Дніпро» отримала диплом Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість рекордів, організованих однією громадською організацією. ...

На Дніпропетровщині стартує осіння вакцинація диких тварин

На Дніпропетровщині з 21 вересня планують розпочати осінню кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Профілактичні заходи проводитимуть у різних районах області, щоб зменшити ризик поширення небезпечної інфекції ...

Лейтенант «Кріль» закликав повертатися із СЗЧ за спрощеним алгоритмом

Військовослужбовці, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року включно, ще можуть скористатися спрощеним механізмом повернення на службу. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року включно. ...

Юні артисти зібралися у Дніпрі на Всеукраїнському фестивалі циркового мистецтва

У Дніпрі відбувся IV Всеукраїнський конкурс-фестиваль циркового мистецтва «На хвилі Дніпра». Протягом вихідних головний манеж Дніпровського державного цирку перетворився на сцену для сотень юних артистів — акробатів, повітряних гімнастів, еквілібристів, ...

ДПС створює Реєстр пошкодженого бізнесу: як підприємствам повідомити про втрати

Бізнес, майно якого було втрачено, знищено або пошкоджено внаслідок російської агресії, зможе самостійно повідомити про це Державну податкову службу. Для цього ДПС розробила спеціальне Повідомлення, яке стане першим практичним кроком ...

У Кам’янському відновили пологовий будинок після ракетного удару

У Кам’янському завершили капітальний ремонт пологового будинку, який улітку 2025 року зазнав значних пошкоджень внаслідок російського ракетного удару. Заклад є єдиним пологовим будинком на весь Кам’янський район, тому після атаки ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.