Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Явка «районщиков» лишний раз подтвердила справедливость известного афоризма Сократа: «Кто хочет – ищет способ, кто не хочет – ищет причину» своих проблем и неудач…
Часть III. ЮРИДИЧЕСКИЕ КОНСУЛЬТАЦИИ ПО ПРОБЛЕМНЫМ ВОПРОСАМ МЕДИАРЕФОРМЫ
Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Запитання можна попередньо надсилати за такою електронною адресою – akardynal@ukr.net
На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО.
01.09.2017
ПРО ОТРИМАННЯ КОШТІВ ВІД КОЛИШНІХ ЗАСНОВНИКІВ (СПІВЗАСНОВНИКІВ)
ЗАПИТАННЯ: “Ні райрада, ні райадміністрація не дали з початку року ні копійки редакції, мотивуючи тим, що їм не виділили на це коштів. Однак матеріали справно присилають, і ми розміщуємо їх на шпальтах в надії, що щось таки зміниться. Чи можливо якось вплинути на колишніх співзасновників законодавчо щодо виділення хоч якихось коштів для підтримки газети на перших порах?”
— Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації. Такий обов’язок є вимогою статті 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Після реформування, коли засновниками підприємства (редакції) стали члени трудового колективу, Ваше ЗМІ стало недержавним. За приписом частини 2 статті 5 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»: «Недержавні засоби масової інформації висвітлюють діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування на умовах, передбачених в укладеній між цими органами і редакціями засобів масової інформації угоді. Якщо така угода не укладена, то редакція недержавного засобу масової інформації має право самостійно, відповідно до законодавства України, висвітлювати діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначаючи у своєму статуті джерела фінансування витрат на це висвітлення.
Ви можете звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до укладення договору. Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині судового рішення у такій справі повинні бути вказані умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Підставами для подання такого позову, по-перше, є обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлювати свою діяльності у засобах масової інформації та виділяти на це кошти; по-друге, Ваше пріоритетне право на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, передбачене пунктом 3 частини 2 статті 12 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Підтвердженням необхідності укладання такого договору є й те, що і райрада, і райадміністрація направляють Вам матеріали для друку. Тому я б рекомендував звернутися до райради і райадміністрації з пропозицією укласти договори на висвітлення (з обов’язковим направленням з пропозицією двох примірників проекту договору), а у випадку ухиляння від його підписання – звернутися до суду.
Якщо сума кошторису щодо висвітлення діяльності передбачає проведення відкритих торгів згідно з процедурами, передбаченими Законом України «Про публічні закупівлі», то Ваше пріоритетне право теж повинно враховуватися.
16.08.2017
ПРО РОЗМІР ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ
ЗАПИТАННЯ: Закон про реформування комунальних ЗМІ передбачає можливість отримання в оренду приміщень, в яких знаходиться редакція. Який розмір орендної плати повинен бути в договорі?»
— Частина 2 статті 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» зазначає: «Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування». У відповідності із цією статтею приміщення, в яких розташовувалася редакція комунального ЗМІ станом на момент реформування, повинні передаватися в оренду новоствореному підприємству «з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій».
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 затверджено «Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу». Її 10-й пункт стверджує наступне: «Розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, Пенсійним фондом України та його територіальними органами, державними та комунальними закладами охорони здоров’я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв’язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування, становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.
Орендна плата у розмірі, встановленому згідно з абзацом першим цього пункту, не застосовується у разі оренди нерухомого майна для розміщення засобів масової інформації: рекламного та еротичного характеру; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства; в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких належить виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення…».
Таким чином вартість оренди приміщень для реформованого комунального друкованого ЗМІ повинна складати одну гривню на рік. Певні обмеження, наведені в п. 10 цієї методики стосовно ЗМІ, на які не поширюється розмір орендної плати в 1 гривню, відповідають вимогам Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Надання приміщення в оренду за 1 гривню можливе лише при збереженні назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.
10.08.2017
ПРО ВПЛИВ НА РАЙОННІ РАДИ
ЗАПИТАННЯ: “Трудовим колективом редакції було прийнято рішення про участь у реформуванні, але за півтора року районна рада вже втретє не набирає голосів, щоб прийняти рішення про перетворення комунального підприємства. Чи є якийсь шлях вирішення цієї проблеми?»
– Випадки, коли ради ухиляються від виконання Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” непоодинокі. Деякі ради перешкоджають реформуванню комунальних ЗМІ, ігноруючи вимоги закону, ухиляються від внесення до порядку денного питань реформування, або за рішення не голосують.
Один з шляхів вирішення проблеми визначено в частині 6-й статті 4 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”: спори між засновниками (співзасновниками) газети (журналу) і трудовим колективом редакції вирішуються у судовому порядку. Відповідно ініціатива звернення з позовом до суду належить трудовому колективу, але краще звернутися до суду комунальному підприємству – редакції газети, яке є юридичною особою.
Суди не мають єдиного підходу до вирішення таких спорів. Наприклад, в рішенні у справі № 366/2191/16-а суд зобов’язав районну раду невідкладно розглянути на черговому пленарному засіданні проект рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та винести результативне рішення (аналогічне рішення стосовно РДА є і у справі № 676/1669/16-а). В інших випадках, як, наприклад, в рішенні у справі 328/2467/16-а, суд відмовив в задоволенні позову, мотивуючи наступним:
«Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади».
Також є проблеми з підсудністю – в місцевих судах інколи відмовляють у розгляді справи, зазначаючи, що даний спір є корпоративним, а, отже, має розглядатись господарськими судами (див. рішення у справах № 572/1153/16-а, № 183/2687/16, № 481/450/16-а). Хоча в цих спорах йдеться не про корпоративний спір, а саме про розпорядчі функції органу місцевого самоврядування. В будь-якому випадку, якщо проблему не вдається вирішити шляхом домовленостей, потрібно звертатися до суду.
(Окончание следует).
Специально для сайта ДОО НСЖУ.
