Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
В середині травня в Ужгороді відбувся бар-кемп – неформальна інтерактивна зустріч на тему «Журналістика між Сходом і Заходом України», де журналісти з 8-ми областей України та експерти обговорили важливі питання сучасного інформаційного простору країни. В заході, який організував Ужгородський прес-клуб у рамках масштабного проекту “Від Сходу до Заходу”, брали участь і Дніпропетровські журналісти.
Упродовж кількох насичених інформаційних годин колеги обговорювали нагальні виклики в умовах війни й інформаційної агресії, питання пропаганди та інформаційної безпеки, свободу слова у постреволюційній Україні, перекваліфікування журналістів у волонтери і навпаки, інформаційні війни в умовах справжньої війни.
Світлана Єременко, медіа-експерт, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, виконавчий директор інституту демократії ім. Пилипа Орлика представила масштабну презентацію: «Інформаційний простір України: нагальні виклики в умовах війни й інформаційної агресії» та розповіла про дослідження інформаційного ринку України,я кий проводили 25 експертів. “Останні моніторинги у січні та березні свідчать, що чи не найбільша проблема,- це інформаційна ізоляція окупованих території. У Донецьку, наприклад, діють російські канали та канали терористів. Окрім того діють сайти та газети, які є продуктом російських редакцій та журналістів Тобто жителі окупованих територій імплементують у російський інформаційний простір”,- розповіла Світлана Єременко.
Подібна ситуація зі ЗМІ і на Луганщині. Особливо небезпечний сайт “Исток”, орієнтований на молодь. Активно діють і російські телекомпанії “Що сумно, канали ці показують і на проукраїнських територіях Україною для припинення цього нічого не робиться. У той час як росіяни тільки посилюють інформаційний тиск, Україна, на жаль, робить дуже мало. Українські канали там поки не працюють, хіба де-не-де. У Краматорську і Сєвєро-Донецьку щоправда запустили обласні проукраїнські канали”, – зауважила експерт.
На думку Світлани Єременко, війну ЗМІ часто освітлюють поверхово, непрофесійно і цинічно. Журналісти фактично не шукають цікавих тем, а йдуть виключно за фактажем. Дуже мало аналітичних тем та порад. Навіть у прифронтових містах дуже мало таких матеріалів” – вважає дослідниця.
Наталія Зотова, власкор 1+1 на Закарпаття, журналіст-волонтер Руху закарпатських військових, розповіла про інформаційні війни в умовах справжньої війни, зокрема і те, як з ними справляються на Закарпатті. Наталія Зотова розповіла, як з колегами активно працювали на спростуваннями брехні, яку поширювали російські ЗМІ. А також допомагали правоохоронцям затримувати псевдо журналістів з підробними документами, які готували із Закарпаття спотворені сюжети. Такий випадок, зокрема, стався влітку 2014 року, коли закарпатські жінки перекривали расу Київ-Чоп. Журналісти затримали представницю “Russia Today”. “Вона знімала СБУшників, правоохоронців, представників влади, а вони так мило махали їй руками. Потім ходила між людей і питала, коли ті підуть перекривати трасу, – згадала Наталя Зотова. – Ми покликали СБУ, правоохоронців, передали їм записи того, як журналістка підбурювала людей, були свідки. Відповідно, жодного сюжету про Закарпаття на “Russia Today” не було, хіба її записи на Твіттері”.
Підприємець, громадський активіст Павло Гомонай представив журналістам новий мілітарний журнал “Миротворець”, який наразі вийшов лімітованим накладом у 100 примірників. Журнал вміщує ряд рубрик, як про героїв, так і про сприйняття ситуації в Україні у світі. “У журналі ситуацію ми розглянули на різних рівнях: на рівні роти, бригади, окремого солдата”, – наголосив активіст. Є й історична рубрика “Війни ХХ століття”, рубрика про реформи, про переселенців, про Крим. За словами Павла Гомоная, журнал не позиціює себе, як виключно східний чи західний, адже його редакція спільна: і Ужгород, і Красний Лиман.
Богдана Стельмах, координатор ВОО «Волинський прес-клуб», представник ІМІ у Волинській та Рівненській областях розповіла колегам про свободу слова в постреволюційній Україні, за моніторингом ІМІ. Йшла мова і про громадський активізм VS журналістика: чи можливе 2 в 1?” Журналістка вжила термін “постреволюційний” не просто так, адже після подій Майдану життя усіх значно змінилося. Загалом у 2014 році було зафіксовано 977 випадків порушень прав журналістів. Найбільше на Сході, у Криму та Києві. За типом лідерами стали побиття та напади — 285, цензура — 146, перешкоджання діяльності — 143, погрози і залякування — 94, викрадення і утримання — 76. На жаль, було зафіксовано також 7 випадків убивства журналістів, при чому не лише у зоні АТО.
Богдана Стельмах окремо проаналізувала і співвідношення журналістики та громадської діяльності. “Є питання, на скільки ці люди дійсно можуть вважатися журналістами і наскільки вони діяли як журналісти. Саме тому ІМІ говорить, що поняття журналістики слід змінити, адже це має бути системний збір інформацію. А от державний підхід не встигає за медіа нового типу і ніяк не визначає це поняття”, – наголосила Богдана Стельмах.
Юлія Гованська, головний редактор сайту «Новости Донбасса», ініціатор створення Громадського ТБ Донбасу та проекту «Донецкая правда», розповіла колегам про розвиток незалежних ЗМІ на Донбасі та прокоментувала історію створення Громадського ТБ Донбасу. За словами журналістки, незалежні журналісти а окупованих територіях нормально працювати не можуть, навіть якщо це робиться підпільно. Їх обшукують, забирають у полон тощо. Працювати можуть хіба іноземні журналісти, а також ті, які перейшли на бік окупаційної влади.
“Новости Донбаса” за словами Юлії Гованської намагаються працювати цілодобово. Редакція ділить новини на інформацію з окупованих територій, з буферної зони та з території, підконтрольної українській владі. Готують “Новости Донбаса” і англомовні дайджести, адже закордонні ЗМІ все частіше втрачають інтерес до окупованих територій. Дівчина впевнена, що українські ЗМІ не повинні випускати з поля зору окуповані території, адже у такому разі уже скоро люди на них остаточно відвернуться від України. Сайт “Донецька правда” займається журналістськими розслідуваннями. Сайт, окрім усього має і гарячу лінію, аби люди з окупованих територій мали змогу повідомляти новини. Є й ініціатива Ask.fm, через яку мешканці Донбасу можуть задати будь-які питання, які їх цікавлять. Знайти сайт можна і у соцмережах, зокрема й Фейсбуці.
