Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Про те, чому важливо писати про права та проблеми дітей саме зараз – під час війни в Україні, як спілкуватися з дітьми, що пережили травматичний досвід, та чи варто це робити взагалі, йшлося під час вебінара «Журналістська етика. Особливості роботи з дітьми як героями та травмованими людьми», проведеного НСЖУ в межах циклу «Кроки до сталого розвитку».
– Цей вебінар – складова циклу «Кроки до сталого розвитку», який ми пропонуємо до уваги регіональним та місцевим медіа. Цикл має головну мету, котра збігається із ключовим пріоритетом Спілки: підтримкою українських журналістів і медіа. Ми прагнемо створити в них запас стійкості для того, щоб інформувати свою аудиторію про події в країні і світі, про боротьбу України, її опір окупантам, – зазначає голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Тренерка вебінару, військова журналістка і представниця інформагенції «Франс Прес» Юлія Суркова поділилася набутим під час співпраці з «Франс Прес» і Дитячим фондом ЮНІСЕФ досвідом спілкування з дітьми та дорослими, які пережили травматичні події.
– Дитячі історії викликають у читача найбільше емоцій. Зараз, під час війни, ці історії, на жаль, часто бувають сумними, – зазначила журналістка. – Міжнародний кримінальний суд планує відкрити дві справи про злочини, скоєні Росією в Україні, і одна з цих справ – за кваліфікацією «Злочини проти людяності» (йдеться про депортацію понад 16 тисяч українських дітей на територію Росії, що «тягне» на геноцидний злочин). Діти – найуразливіші й найнезахищеніші жертви цієї війни. За даними ЮНІСЕФ, з початку повномасштабної війни загинуло більше 500 дітей, близько 1000 дітей отримали поранення. Це колосальні цифри. Тому коли ви пишете про історії українських дітей, ви цим не лише привертаєте увагу до проблеми, а й установлюєте справедливість, допомагаєте правосуддю.
Юлія Суркова окреслила головні правила спілкування журналістів із дітьми:
– отримати згоду з боку батьків або опікунів;
– при можливості вибору краще, щоб з дівчатками спілкувалася журналістка-жінка, а з хлопчиками – журналіст-чоловік;
– переконатися, чи не буде дитині шкоди від інтерв’ювання зараз або в майбутньому;
– уникати сенсаційності й деталізації біди, яка сталася з дитиною;
– обов’язково інформувати, куди можна звертатися в випадках, подібних до того, про який ви розповідаєте;
– спілкування проводити в звичному для дитини місці, перед початком спілкування представитися і розповісти про себе;
– при спілкуванні присісти, щоб очі були на рівні очей дитини;
– перед спілкуванням обов’язково повідомити дитині, що вона не зобов’язана відповідати на запитання, може перепитувати і уточнювати запитання;
– перед розмовою поспілкуватися про життя та вподобання, про захоплення і таланти дитини;
– ніколи не запитувати, що дитина відчувала в момент трагедії;
– спілкуватися не одразу після травматичної події, а через деякий час, не повторювати запитань, на які дитина не відповідає;
– у спілкуванні уникати слів, які можуть поглибити усвідомлення дитиною трагедії, яку вона пережила;
– уникати запитання «чому ти так зробив?», бо це викликає провину або сором;
– не нав’язувати дитині власної емоційної оцінки того, що відбулося;
– якщо дитина заплакала, важливо зробити паузу, не обіймати дитину без її дозволу;
– наприкінці інтерв’ю не залишати дитину в спогадах, поговорити про плани, подякувати;
– у матеріалі краще називати дитину не «жертвою», а «дитиною, що перенесла травму»;
– бути готовим, що доведеться відмовитися від написання матеріалу.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів України проводить цикл вебінарів «Кроки до сталого розвитку». Передусім ці заходи орієнтовані на медіа з прифронтових і деокупованих територій. Проходить навчання на майданчику ZOOM, а транслюється – на сторінці НСЖУ в фейсбуці.
Ці вебінари стали продовженням навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку», орієнтованого на індивідуальну менторську підтримку друкованих видань із прифронтових та деокупованих територій. Участь у проєкті, який НСЖУ спроваджує за підтримки уряду Японії і ЮНЕСКО, беруть участь 27 друкованих видань.
Програма має три напрямки: досягнення економічної стійкості (ментор – секретар НСЖУ, головний редактор видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко), контент і журналістська етика (менторка – військова журналістка Юлія Суркова), інтерактивна журналістика та диджиталізація (ментор – медіатренер Академії української преси Андрій Юричко).
У травні відбулося три вебінари, їх запис можна переглянути на фейсбук-сторінці НСЖУ за покликаннями: «Рекламні проєкти за межами друкованої площі» (Костянтин Григоренко), «Журналістська етика. Особливості роботи з дітьми як героями та травмованими людьми» (Юлія Суркова), «Інтерактивна журналістика: оптимізація через диджиталізацію роботи редакції» (Андрій Юричко).
Проєкт триває, навчальні заходи відбудуться також у червні та липні. Слідкуйте на повідомленнями на ресурсах НСЖУ.
