Комітет з питань свободи слова рекомендує Верховній Раді ухвалити закони про роздержавлення та суспільне мовлення

Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ та законопроект про суспільне телебачення і радіомовлення. Як пише «Телекритика», таке рішення було прийнято на засіданні Комітету 2 жовтня.

Зокрема, щодо законопроекту № 2600 «Про реформування друкованих засобів масової інформації» було розглянуто 61 поправку.

Дискусійними виявилися питання строків реформування та сфери дії закону. Приміром, деякі народні депутати пропонували не реформувати газету «Голос України», оскільки це парламентське видання. Але члени Комітету більшістю голосів вирішили, що сфера дії закону повинна поширюватися на всі без винятку державні і комунальні видання.

Різні аргументи були і щодо термінів реформування. Так, юрист НСЖУ, президент Асоціації медіа-юристів України Тетяна Котюжинська пропонувала продовжити дію першого етапу з 1 року до 2, стільки ж часу відвести на другий обов’язковий етап.  За її словами, видання можуть не встигнути протягом одного року вирішити всі реорганізаційні питання.

Тетяна Котюжинська переконана, що неможливо здійснити перший етап за один рік, оскільки потрібно встигнути: погасити заборгованість перед ЗМІ за 4 місяці; трудовим колективам ЗМІ, які хочуть бути в пілотному проекті провести збори трудового колективу, подати заяву про це своїм співзасновникам і Держкомтелерадіо; Держкомтелерадіо сформувати список пілотників і подати його уряду; уряду затвердити цей список; співзасновникам ЗМІ, які є в списку уряду прийняти рішення про вихід з числа співзасновників і перетворення редакції; редакції потрібно пройти процедуру перереєстрації ЗМІ і підприємства (рахунки закрити, податкову перевірку пройти, нову організацію заснувати, рахунки відкрити тощо); Держкомтелерадіо проаналізувати, які норми цього закону потрібно змінити, розробити проект змін, внести на розгляд уряду і затвердити на Кабміні, провести через ці зміни через парламент. Крім того, якщо трудовий колектив захоче бути в першому етапі, а його «не відпускатимуть» співзасновники, то журналісти можуть це оскаржити в суді. Ці та багато інших питань не можливо буде вирішити протягом одного року, переконана Тетяна Котюжинська.

Однак більшість членів Комітету виступила за реформування протягом 3 років (1 рік – на 1-й етап і 2 роки – на другий)

Нагадаємо, Верховна Рада 19 вересня прийняла за основу проект закону № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» і підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. За таке рішення проголосувало 333 народні депутати.

Під час розгляду законопроекту «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», який було відправлено на повторне друге читання, то, за словами голови Комітету з питань свободи слова Миколи Томенка, попередні напрацювання (108 поправок) було відхилено, оскільки стосовно них влада й опозиція не дійшли компромісу. Тож 2 жовтня на засіданні було розглянуто 43 нові поправки.

Перша принципова поправка, яка була схвалена, стосується обласних державних телерадіокомпаній, про які не згадали ані в урядовій версії, ані в поправках Комітету від 11 вересня. Тепер депутати пропонують підкреслити в законопроекті, що Національна суспільна телерадіокомпанія України створюється на базі реорганізованих НТКУ, НРКУ, ОДТРК та всіх інших державних компаній.

Інша схвалена поправка визначає принципи діяльності та гарантії незалежності НСТУ, серед яких окремим пунктом забороняється втручання державної влади і органів місцевого самоврядування, чиновників, а також будь-яких інших організацій у діяльність НСТУ з метою впливу на зміст інформації. Також окремим пунктом підкреслено, що зобов’язання суспільного мовника щодо поширення повідомлень органів влади визначаються виключно цим законом.

Також депутати пропонують розширити повноваження наглядової ради та висувають до її представників жорсткіші вимоги.

Стосовно фінансування НСТУ Комітет знову виступив за обов’язкове державне фінансування, що становить не менше ніж 0,2% держбюджету попереднього року.

Повторне друге читання законопроекту в сесійній залі Верховної Ради відбудеться 10 жовтня.