Минулого тижня у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг з медіаграмотності. Активними учасниками заходу були студенти-журналісти дніпровських вишів. Другокурсниця Університету митної справи та фінансів Софія Вихляєва, яка проходить навчальну практику у обласному осередку Спілки журналістів, підготувала про тренінг матеріал. Пропонуємо його до вашої уваги.
______________________________________________________________________________

Пригадую, рік-півтора тому в інформаційному просторі (переважно, серед повідомлень телеграм-каналів) час від часу з’являлися повідомлення про можливий підрив Запорізької АЕС. Така новина, звісно, викликала неабияку тривогу серед моїх земляків – мешканців Червоногригорівки, адже наше селище у зоні ризику.
Водночас, я розуміла, що то був російський вкид. Інколи інтуїтивно – привертала увагу саме надмірна емоційність. До того ж очевидним був автопереклад (мова наша зброя!).
Те, що росіяни активно використовують у цій війні такий інструмент впливу як фейки, підтвердила досвідчена експертка з питань медіаграмотності Марина Бойко. На її тренінгу за запрошенням Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ я побувала минулого тижня. Тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО» ділилась із нами знаннями про те, як розпізнавати фейки, за допомогою яких електронних програм, інструментів перевіряти інформацію, факти чи фото/відео.
У обласній організації Національної спілки журналістів України я проходжу ознайомчу практику. Зокрема, долучилась до організації і цього заходу – безпосередньо запрошувала до участі студентів-журналістів. Для нас, майбутніх медійників, такий тренінг був дуже корисним.
Досить вдалим був формат заходу. Це була не просто лекція, а жвава дискусія. Причому, активно долучались усі – і майбутні медійники, і наші викладачі. Тренерка наводила приклади фейкових повідомлень, ми ж намагались визначити – правдива новина чи вигадана російськими пропагандистами.
«Звертайте увагу на заголовок!» – акцентувала пані Марина. Якщо він не відповідає змісту тексту або є занадто емоційним – це одна із ознак фейку. Емоційне накручування, відсутність посилання на джерело інформації, або ж згадування невстановлених експертів (британські вчені…, усім відомо… Фейсбуком шириться повідомлення…), недостовірне фото чи відео – усе це мусить спонукати читача до більш ретельного аналізу новини.
Усі поради тренерки взято на озброєння, тож активно пильнуватимемо ворога в інформаційному просторі!
Софія Вихляєва,
студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика»
Університету митної справи та фінансів.