Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
З якими викликами зіштовхується національний інформаційний простір, чи існує він в Україні взагалі, чи готова наша держава до «інформаційних воєн» і кому вони вигідні напередодні саміту Східного партнерства у Вільнюсі – ці та інші питання інформаційної безпеки стали темою засідання Експертного медіа-клубу, який відбувся за ініціативи МГО «Інтеньюз-Україна» 10 вересня. У засіданні взяли участь журналісти, медіа-експерти, громадські діячі, народні депутати. Був присутній також перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Оглядач відділу міжнародної політики видання «Дзеркало тижня» Тетяна Силіна звернула увагу: Росія систематично веде інформаційні війни проти України. Цього разу вони спрямовані на те, щоб не допустити входження України в ЄС.
– Певна піар-агенція розповсюджує по засобах масової інформації статтю про те, що українське село загине, якщо України вступить у Асоціацію. Ця стаття вийшла уже в тисячі ЗМІ. Згадайте 2009 рік, газову війну. Теж була подібна ситуація. Це дуже давня хвороба, але з неї ніхто не робить ніяких висновків. Змінився президент, змінилася влада, а ситуація така сама. Ми бачимо щодня на екранах російських речників, але не бачимо українських. Перш за все, потрібно знаходити адекватних і професійних речників, які могли б коментувати і професійно казали про те, що намагається зробити Україна, – переконана пані Силіна.
Як зауважує журналістка, немає системного підходу з боку української влади щодо інформування населення. Інформаційний простір залежить від рішень олігархів – власників медіа.
– Глядач не має збалансованої думки, він не може розібратися у курсі, який приймає влада, – зазначає Тетяна Силіна.
Натомість, каже вона, з боку Росії витрачаються значні кошти на інформаційні кампанії, спрямовані, зокрема, на дискредитацію України.
У тому, що на інформаційний простір, як і в цілому на політику в державі, мають значний вплив олігархи, переконаний і народний депутат, голова підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький.
– У країнах Східної Європи власники медіа намагаються впливати на політику, але цей вплив обмежений. У нас же медіа – олігархічні. Якби олігархи не були настільки сильними, що можуть впливати на Президента, то не залежало б так багато і від цих медіа, – каже депутат. – Але ми не маємо противаги до олігархічних медіа, як, наприклад, громадське телебачення. Тому бачимо прямий вплив на нашу інформаційну безпеку перед самітом. Ця олігархічна модель – головний ворог по входженню в Євросоюз і головний інструмент для тих, хто цього не хоче.
На переконання завідувача відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Максима Розумного, в сучасному суспільстві поняття інформаційного простору та інформаційної безпеки кардинально відрізняється від того, що існувало за радянських часів і до чого звикла велика частина суспільства.
– Пропагандистська машина гітлерівської Німеччини чи Радянського союзу могла працювати успішно в умовах монополії на національний інформаційний простір. На сьогоднішній день це з очевидних причин неможливо. Захистити його традиційними засобами – змусити передплатити всіх одну газету чи провести проводові радіо – уже не вийде, – каже експерт.
За його словами, попри широке поширення мережевої комунікації, інтернет не є дієвим у переконуванні великих мас людей. Хоча він не дає інформаційному простору бути закритим.
А от голова Наглядової ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак звертає увагу, що інформацію про входження України до ЄС потрібно надавати населенню у зрозумілій формі. Інакше вона просто не буде сприйнята.
– Є дуже велика різниця у сприйнятті, скажімо, українській столиці, і в глибинці. По-перше, туди погано доходять сигнали, по-друге, вони не тієї якості, як треба, по-третє, коли по телевізору кажуть про ідеологічну чи ментальну близькість до Європи, то люди не знають слів «ідеологія» і «ментальність»… Вони можуть зрозуміти ціну на розмитнену автівку для жителя країни ЄС і жителя України… Треба іти простими методами і на простих прикладах показувати, що принесе Європа, якщо ми будуватимемо її в Україні.
Крім цього, інформуванню населення в регіонах, за словами Віктора Шлінчака, перешкоджають місцеві чиновники. Вони не тільки не відвідують заплановані зустрічі та круглі столи, а й перекривають дороги чи дають вказівки політичним силам проводити «антиєвропейські» мітинги.
