Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
У час, коли цифрові технології стрімко змінюють медіаландшафт, в Україні місцеві газети залишаються не просто джерелом інформації, а справжнім інформаційним форпостом, особливо у прифронтових регіонах
Щоб обговорити майбутнє друкованих медіа та шляхи їх збереження, ключових гравців галузі зібрав нещодавній круглий стіл «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа відповідно до закону «Про медіа». Виклики для стійкості друкованих медіа», організований з ініціативи НСЖУ, Міністерства культури та інформаційної політики, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Ради Європи.
Офіційно держава підтримує відродження місцевої преси…
Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк наголосила на критичній важливості друкованих медіа, особливо локальних, для України.
– Нацрада з питань телебачення і радіомовлення готова прийти на допомогу в розв’язанні усіх питань місцевої преси, і це вже входить у повсякденну практику, – зазначила вона. Пані Герасим’юк також підкреслила необхідність дотримання етичних стандартів. – До локальної преси є певні вимоги: не сіяти ворожнечі, оберігати дітей від недоброякісної інформації, не допускати дискримінації за ознаками національності, гендерності, інвалідності тощо.
Член Нацради Олександр Бурмагін розповів про формування органу співрегулювання друкованих медіа:
– Робоча група вже працює над усіма викликами, що постають перед ЗМІ, а організатори групи закликають медійників активніше приєднуватися до її роботи.
А програмна менеджерка проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» Ради Європи Лейла Жданова підкреслила унікальну роль друкованих ЗМІ.
– Сьогодні друковані ЗМІ в Україні часто є ледь не єдиним джерелом інформації на прифронтових і деокупованих територіях, – сказала вона. – І ці медіа, на жаль, на сьогодні ледь виживають через низку економічних проблем, нестачу кадрів, через проблеми з доставкою газет.
У свою чергу, представник робочої групи зі створення органу співрегулювання друкованих медіа Сергій Чернявський наголосив, що «ринку зареєстрованих на сьогодні 2500 друкованих видань конче потрібна допомога на державному рівні». Він запропонував вивчити досвід Польщі та інших країн щодо реалізації періодики в супермаркетах та наголосив на необхідності державної компенсації підвищення тарифів «Укрпошти».
… а на практиці український медіапростір критично стискається
Як зазначає голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, НСЖУ вже не один рік калатає у всі дзвони, наголошуючи на критичній важливості втручання держави в ситуацією з локальною пресою.
– Коли ми говоримо про стійкість медіа, то насправді говоримо про гарантований доступ мільйонів українців до достовірної інформації, – наголосив очільник Спілки.
Зусилля НСЖУ привели до того, що на ситуацію з локальними медіа почали звертати увагу як в українському уряді, так і в міжнародних журналістських організаціях. Разом із тим, допомога пресі на сьогодні практично цілком є справою громадських об’єднань та іноземних донорів. Відсутність практичних кроків з боку держави робить ситуацію критично складною.
За даними проведеного НСЖУ дослідження, які оприлюднила перша секретар Спілки Ліна Кущ, навіть серед тих місцевих видань, які нині ще працюють, на прифронтових і деокупованих територіях 80% скоротили штат працівників, кожне друге зменшило періодичність удвічі, а то й учетверо. Всі досліджені газети, крім однієї, зменшили свій обсяг щонайменше удвічі…
– Стан галузі не те що критичний… Галузь – в комі! – емоційно охарактеризував ситуацію Сергій Томіленко. – Підвалини самого існування традиційних медіа зруйнували війна, економічна криза із падінням рекламного ринку, міграція населення, а отже звуження кола читачів.
Крім руйнування звичних джерел доходу, за рахунок яких жили медіа, серед найбільших проблем медіа Сергій Томіленко назвав проблеми з поштовою доставкою, брак техніки та інших ресурсів, необхідність адаптовуватися до сучасних умов шляхом розвитку мультиплатформеності і брак кадрового забезпечення.
– Останнім часом брак кваліфікованих кадрів відчувається особливо гостро – як через мобілізацію, так і через велику міграцію населення. Приміром, редактор «Вісника Полісся» із Володимирця Рівненської області Людмила Босик розповіла, що їхня редакція виграла багато грантів, «упакувала» редакцію сучасною технікою, але працювати нема кому – відсутні працівники.
Проте, не лише проблеми характеризують сучасний стан друкованої преси. Так, на прифронтових територіях, де російські окупанти руйнують інформаційну та комунальну інфраструктуру, нині роль і вага друкованого слова зростають: за відсутності інтернету, а то й електрики, отримувати верифіковану інформацію можна тільки з газет. Отже, в Оріхові, Гуляйполі, Ізюмі, часто в Херсоні газети стають єдиним джерелом інформування місцевих жителів.
Сергій Томіленко розповів про роботу НСЖУ із забезпечення фінансування перших номерів газет, відновлених після тривалої перерви у виході, на прифронтових та деокупованих територіях. Наразі вдалося відновити 32 газети. Після того, як редакція запускає друк, НСЖУ сприяє їй у пошуку міжнародних партнерів, які допомагають їй у стабільному фінансуванні.
– Ми вдячні міжнародним партнерам, які допомагають українським медіа, але хотіли б бачити лідерство держави в закликах до підтримки нашої преси, – сказав Сергій Томіленко. – Ми закликаємо до створення державою Фонду підтримки розвитку українських медіа з незалежною наглядовою радою, який наповнювався б коштами міжнародних донорів – за зразком Українського культурного фонду. Як перший етап – сам Український культурний фонд міг би започаткувати програми в сфері медіа – це продемонструвало б, що держава може ефективно підтримувати медіа.
Ще однією пропозицією НСЖУ є запровадження принципу: в кожній міжнародній програмі відбудови України має бути сегмент відновлення та забезпечення стійкості українських медіа, особливо місцевих, як елементу суспільного контролю, сталого розвитку громади.
Як зазначив Сергій Томіленко, НСЖУ підтримує увагу держави до «телемарафону», але треба розуміти, що він – лише одна із форм медіа. А необхідно, щоб держава приділяла увагу й іншим терерадіоорганізаціям, які не входять до «марафону», онлайн-медіа та пресі.
– Український медіапростір катастрофічно стискається, – сказав Сергій Томіленко. – Тож відбудова медіа стратегічно важлива. НСЖУ є голосом на захист українських журналістів, українських медіа.
Із важливістю участі держави в підтримці друкованої преси, особливо місцевої, погодився і голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко. Зокрема, Держкомтелерадіо наразі створює нове поліграфічне підприємство, яке допоможе зменшити вартість друку та покращить логістику для місцевої преси. Також Держкомтелерадіо сприяє впровадженню в регіональних медіа нових технологій, зокрема, штучного інтелекту.
Гостру дискусію викликав виступ генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського. Редактори газет скаржаться на нерегулярність доставки, відсутність адресної розноски та бюрократизацію процесів. Ігор Смілянський визнав наявні проблеми, але наголосив на зусиллях компанії щодо їх розв’язання. Серед заходів задля покращення ситуації Смілянський назвав впровадження нових технологій, комп’ютеризацію відділень, створення цифрової бази передплатників, нову систему мотивації працівників та плани щодо компенсації за недоставлені примірники. Однак учасники круглого столу висловили сумніви щодо ефективності цих заходів та закликали до більш гнучкої тарифної політики й державної підтримки галузі.
Практичні аспекти процесу реєстрації друкованих медіа озвучили представники Нацради. Зокрема, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль пояснив, щона час воєнного стану реєстрація друкованих медіа є обов’язковою. Він розповів про роботу своєї структури щодо реєстрації друкованих видань. На 17 липня, день проведення круглого столу, було зареєстровано 3481 видання, зокрема 1345 газет, 1505 журналів і 531 інше видання (збірники, дайджести, бюлетені тощо).
– Процес реєстрації друкованих медіа максимально простий. Ми застосовуємо особисті кабінети друкованих медіа, через який заявники мають доступ до реєстру. Заповнюється заявка на реєстрацію друкованого медіа – на це потрібно приблизно 15 хвилин. Ще 2 хвилини потрібно, щоб апарат Нацради зареєстрував заяву. Далі сплачується 3008 гривень – і впродовж 30 днів проводиться реєстрація, – розповів Валентин Коваль.
Представник НСЖУ, юрист IBC Legal Services Даніл Сербін, звернув увагу на проблеми, які виникають у друкованих медіа під час перереєстрації. Приміром, якщо видання, яке зареєструвалося як газета, хоче стати журналом або навпаки, воно має заново сплатити реєстраційний збір. Аналогічні проблеми виникають при реорганізації або зміні власника видання.
Ще одне питання, яке порушив Даніл Сербін – чи може Національна рада з питань телебачення і радіомовлення як державний орган визнавати окремі медіа об’єктами критичної інфраструктури, працівників яких можна бронювати від мобілізації. Але, на думку члена Нацради Олександра Бурмагіна, Нацрада таких повноважень не має. Він пообіцяв на запит НСЖУ вивчити питання більш докладно.
Підсумовуючи обговорення, не можемо не згадати зворушливу історію, що її розповів один з учасників круглого столу: про військових, які з особливою увагою читали уривки місцевої газети, в яку були загорнуті передачі від рідних.
– Треба було бачити, як хлопці розрівнювали уривки газети, складали один до одного і запоєм читали. А потім не викидали, а тримали поруч з дитячими малюнками, що надсилають військовим, – розповів учасник. Ця історія яскраво ілюструє, наскільки важливою є місцева преса не лише як джерело інформації, але й як зв’язок з домівкою для тих, хто захищає Україну.
Круглий стіл акцентував увагу на найболючіших питаннях сьогодення українських друкованих медіа. Учасники погодилися, що підтримка друкованих медіа на державному рівні має стати пріоритетом інформаційної політики України. Адже, як показує практика, редактори місцевих видань – це ті, хто не здається і не зраджує своїм невеличким, але потужним і таким потрібним газетам, навіть у найскладніших умовах.
Засідання круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа» відбулося 17 липня 2024 року з ініціативи НСЖУ, Міністерства культури та інформаційної політики, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Ради Європи. Цей захід проводиться за підтримки проєкту Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні”, який фінансується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”.
