Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Локальні медіа України, які міцно закріпилися у своїх інформаційних просторах завжди були у по постійному пошуку: для читача – цікавих і злободенних публікацій, для редакції, звісно, коштів на злободенні потреби. Тож навіть в епоху масової цифровізації регіональні друковані медіа мали своїх постійних шанувальників, а контент давав можливість залучати рекламодавців, і міцно тримати свої позиції на медіа ринку. Війна ж похитнула цю міцність навіть у відносно спокійних регіонах, що вже казати про прифронтові та де окуповані території! І все ж неймовірними зусиллями редакційних колективів багато газет змогли втриматися в інформаційному просторі. У низці видань рік, що вже скоро мине, був означений і успіхами, які варто уваги. Який позитив 2023 року запам’ятається редакціям локальних медіа?
Вдалося вижити – нині також досягнення
Враховуючи наші сьогоднішні реалії, якщо видання вижило і продовжує інформувати читачів – це вже безумовний успіх і найбільше досягнення року. На цьому наголошували більшість редакторів видань, з якими спілкувались координатори регіональних Центрів журналістської солідарності НСЖУ. І багато керівників видань звертали увагу на те, що немалу роль у досягненні саме успіху виживання належить Національній спілці журналістів України.
Головна редакторка Нікопольської газети «Південна зоря» з Дніпропетровщини Інна Швидка зауважила, що вижити виданню вдалося значною мірою завдяки підтримці НСЖУ та дружніх до неї благодійних організацій.
– За допомогу щиро дякуємо. Ми регулярно випускали газету у друкованому вигляді. У наших умовах це було нелегко. На сьогодні «Південна зоря» залишилась єдиною місцевою газетою, що виходить у друкованому вигляді та розповсюджується у всьому Нікопольському районі, – зауважує Інна Швидка.
У газеті «Вісник» із селища Широке на Дніпропетровщині також головним успіхом року вважають те, що виданню вдалося втриматися в інформаційному просторі.
– Попри війну, ми працюємо, газета виходить, зарплату сплачуємо без затримок, без заборгованості. І це, вважаємо, успіх. Роботу нашого журналіста Олександра Козленка високо оцінили цього року у творчому конкурсі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ. Нас шанують, відзначають, запрошують! Ми відчуваємо постійну підтримку медіаспільноти, і це важливо. Зі свого боку ми активно відгукуємось на ініціативи Спілки, долучаємось до різних заходів, у тому числі навчальних, які відбуваються у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ, – розповідає головна редакторка газети «Вісник» Віта Кучер.
– Ключовим успіхом є безперервна робота редакції і вихід газети друком у складних умовах війни в Україні. «Вісті Придніпровʼя» продовжують інформувати населення прифронтової Дніпропетровщини про актуальні й соціально важливі новини у друкованому вигляді, на двох сайтах газети, а також через соціальні мережі. Велике значення ми приділили інноваціям та навчанню команди. Наші працівники – активні учасники навчань і тренінгів. Зокрема, після курсу з мобільної журналістики газета почала створювати більше відеоконтенту та активізувала роботу свого YouTube-каналу.
Усе це відображає стратегію команди «Вісті Придніпровʼя» – йти в ногу з часом, навчатися та розвивати нові навички, зазначає шеф-редакторка Дніпропетровської обласної газети «Вісті Придніпровʼя» Наталія Ковальчук.
У Запорізькому центрі журналістської солідарності звернули увагу на те, що для низки газет області, яка нині на 70% окупована – безумовним успіхом є можливість відновлення виходу місцевих газет на прифронтових територіях за допомогою НСЖУ. Одна з них – «Трудова слава», м. Оріхів. Вийшло вже 14 номерів. До кінця року вийде ще 2 випуски газети. Так само відновила випуск газета «Голос Гуляйпілля», з міста Гуляйполе – уже вийшло 4 номери газети, й оголошено передплату на 2024 рік.
Редактор газети «Воля народу» з Буська Львівської області Микола Іванців зауважує, що головним успіхом року є те, що видання виходить без зривів і кожен номер доходить до читача, хоч над випусками працюють лише дві особи.
Очільник ще однієї газети Львівщини – «Народної думки» з міста Городок Роман Смілка також зауважує:
– Те, що наша двоколірна газета продовжує виходити щотижня на 8 шпальтах, – одна із важливих подій у житті нашого медіа в 2023 році.
Так само не збавили обертів у представленні газети на медіаринку у редакції тижневика «Наш край» з Мостиської. Газета виходить у форматі А3, в четвер. Не пропустили жодного номера і не зменшували кількість сторінок (8 сторінок). Однак редактор видання Галина Сорока стривожена ситуацією у прийдешньому році.
– В редакції працює 6 осіб, зарплата мінімальна, наступного року буде або вивільнення, або переведемо штат на неповну зарплату, – каже Галина Сорока.
Коли газета стає дефіцитом
Безумовно, збільшення накладу друкованого видання, зростання кількості читачів дає повне право редакції пишатися своєю роботою. І в Україні є медіа, які, попри всі виклики, перемогли у боротьбі за читача, і це – справді здобутки року.
Зокрема, співзасновник медіа «Домашня газета» з Кривого Рогу на Дніпропетровщині Микола Крамаренко, розповідаючи про визначні події цього року в житті редакції, розповів, що видання навіть набирає ваги у читацькій популярності. Так, газета виходить друком щосереди, а вже у п’ятницю її в продажу не знайти – усю розкуповують. Тож видання підтверджує те, що воно є успішним.
– Завдяки тому, що перешли до іншої друкарні – нині друкуємось у Запоріжжі – якість друку стала кращою. Ми уклали договір із Профспілкою металургів і гірників України, щомісяця видаємо замовні спеціалізовані сторінки. Окрім доходів, це й додаткові можливості розповсюдження газети. Взагалі редакція плідно співпрацює з великими підприємствами, – каже медійник. Ще одним досягненням називають те, що журналістка Наталя Шишка виграла суд у керівника міської служби ритуальних послуг – ця боротьба тривала більше року.
Успішним був рік і для сайту «Жовті Води.Сity» з Дніпропетровщини. Хоч це електронне медіа, але в цифровому просторі також іде боротьба за читача. Безумовне досягнення – аудиторія сайту «Жовті Води.Сity» зросла більше ніж на 20 відсотків.
Нові можливості – грантові проєкти
Для більшості медіа початок великої війни став неабияким випробуванням у матеріально-фінансовому плані. Тут кожна історія унікальна. І в кожній ситуації немало залежить від керівництва медіа тримати не лише інформаційний, а й фінансовий фронт свого видання. Однак разом з викликами з’явилися нові можливості – грантові. Пошук грантів для низки медіа має успішне завершення. НСЖУ прагне гідно презентувати міжнародним партнерам український медіапростір з його якісними й унікальними медіа, які у нинішній час потребують підтримки, а відтак – допомагати залучати допомогу. Залучення грантів низка редакторів видань також називає головним досягненням 2023 року.
Є чим пишатися колективу редакції Криничанської газети «Нові рубежі» з Дніпропетровщини. Попри виклики, вони змогли знайти для себе низку нових можливостей, завдяки яким досягли добрих результатів. Найбільшим досягненням вважають те, що за цей рік вдалося оновити матеріально-технічну базу редакції.
– За рахунок партнерів, донорів – від НСЖУ, Волинського прес-клуб (беремо участь у гендерному проєкті), від Тернопільського прес-клубу (у межах програми з підтримки роздержавлених локальних ЗМІ скористались грантовими можливостями – отримали фінансову підтримку на виготовлення контенту для сайту). Та саме першою допомогла НСЖУ – за її сприяння ми отримали новий ноутбук. Також наше медіа відібрали до проекту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та ІRМІ, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Це додає упевненості, принаймні, на найближчий час для покращення рівня якості нашого видання. – підкреслює заступниця головного редактора газети «Нові рубежі» Наталя Долгіх.
– Цього року ми знайшли у команду чудового оператора-монтажера, продали першу відеорекламу для місцевого бізнесу, а також придбали ноутбук. А завдяки участі у проєкті «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та ІRМІ, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна), фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity), маємо технічне обладнання для редакції, протягом 11 місяців отримували менторську та фінансову підтримку, – розповідає редактор сайту «Жовті Води.Сity» – переселенець із Волновахи – Павло Єштокін.
Головний редактор газети «Межівський меридіан» (Дніпропетровщина) Євген Хрипун зауважив, що істотною допомогою для редакції став ноутбук від Національної спілки журналістів України. А щодо головного успіху року – газета залишилась у медіапросторі – розповів, яким чином це вдалося.
– Шукаючи шляхи для виживання, мали кілька короткострокових локальних проектів – готували матеріали в рамках проекту під егідою Української асоціації медіабізнесу. Також нещодавно отримали приємну новину – ми стали учасниками проекту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та ІRМІ, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Сподіваємось у межах проекту разом з іншими редакціями вийти на новий якісний рівень. На сьогодні це такий, можна вважати, плідний підсумок цього року. Спілці велика подяка! Ми стали, можливо, трішки більш в об’єктиві: ноутбук отримали, павербанк, беремо участь у різноманітних заходах, проектах, – каже Євген Хрипун.
Телерадіокомпанія «РАІ» з Івано-Франківщини свої успіхи пов’язує також з проектною підтримкою. Телерадіокомпанія «РАІ» уже понад тридцять років працює в сфері виробництва й поширення медіа-контенту, і навіть з початком великої війни ані на мить не припиняла роботу, а головним результатом багаторічної діяльності медіа стало перетворення невеличкої телеорганізації в сучасну потужну медіаструктуру. Упродовж 2023 року ТРК «РАІ» була частиною проєкту «Підвищення стійкості українських медіа», ініційованого Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI) в партнерстві з Fondation Hirondelle (Швейцарія) та за підтримки Swiss Solidarity. Результат співпраці – технічна база каналу поповнилася новим обладнанням. А ще – новими знаннями, адже більшість працівників пройшла найрізноманітніші тренінги: з мобільної журналістики, написання грантів, SMM-просування. Курував і підтримував ці навчання Олексій Солдатенко. Отримані знання та технічне забезпечення сприяли значному покращенню якості й ефективності роботи телерадіокомпанії в медійному середовищі.
Цьогоріч команда ТРК «РАІ» перейшла в сучасну студію, розміщену в напівпідвальному приміщенні з двома виходами, що під час війни і майже щоденних тривог дає можливість колективу, не залишаючи робочі місця, перебувати у безпеці. А дві телевізійні студії, які можуть працювати одночасно, оптимізують час і збільшують результативність роботи. Новітня техніка (роботизовані камери) виводить медіаматеріали на новий вищий рівень. Оновлене обладнання й отримані знання сприяють ефективному втіленню ідей та професійних завдань.
Важливою підтримкою для телерадіокомпанії «РАІ» стала співпраця з Національною спілкою журналістів України та Івано-Франківським Центром журналістської солідарності НСЖУ. Вона дозволила утримувати тісні й дружні стосунки з колегами та іншими компаніями у сфері медіа, що дало можливість ТРК знаходити й надавати робочі місця досвідченим спеціалістам – внутрішньо переміщеним журналістам та відеооператорам. Коли почалися відключення електроенергії, які повністю призупиняли роботу колективу, НСЖУ вкотре підтримала телевізійників, надавши зарядну станцію EcoFlow.
– Наші співробітники прагнуть до постійного удосконалення, покращення своїх навичок та розширення знань у сфері медіа. Ми активно використовуємо доступні навчальні ресурси, беремо участь у тренінгах, щоб забезпечити актуальність інформації та найсучасніші навички у галузі. Адже ми працюємо для суспільства і в інтересах усіх громадян України!, – каже Андрій Русиняк, генеральний директор ТРК, член правління Івано-Франківської обласної спілки журналістів, заслужений журналіст України.
Нестандартні рішення як шлях до успіху
Усі медіа Чернівецької області у нинішній ситуації працюють над тим, щоби вижити. Кілька редакцій отримали короткострокову фінансову підтримку у вигляді грантів чи стипендій. Решта – шукають можливий порятунок всередині редакцій: скорочують працівників, відмовляються від орендованих приміщень, скорочують кількість шпальт в газетах. Також спостерігається накопичення боргів, які сподіваються погасити за рахунок коштів, отриманих за передплату на 2024 рік. У більшості редакцій газет працює 2-3 людей.
І все ж медійники знаходять шляхи для того, щоб залишитись у медіа просторі – іноді непрості, вимушені, але на поточний момент вони спрацьовують. Зокрема, газети «Слово правди» (Новоселиця) та «Новий день» (Глибока) об’єдналися і готують спільні випуски задля економії коштів.
Нагороди і відзнаки
Один з показників якісної журналістики – відзнаки на різноманітних творчих конкурсах, які також є частиною історій успіху.
Так, в обласному конкурсі ім. Героя України журналіста Тараса Матвіїва матеріал журналістки Галини Сороки – редакторки газети «Наш край» з Мостиської на Львівщині «Кшиштоф Мушак – воїн, азовець, патріот України» отримав перемогу і премію 50 тис. грн. За ці кошти за сприяння координатора благодійної ініціативи допомоги військовим при Мостиській міській раді Олега Гіса було придбано квадрокоптер і передано землякам на фронт.
Нещодавно журналіст, співзасновник «Домашньої газети» з Кривого Рогу на Дніпропетровщині Микола Крамаренко отримав знак народної пошани «Хрест громадянських заслуг». Цю відзнаку він вважає заслугою усього редакційного колективу. Участь Миколи Крамаренка у творчому конкурсі ДОО НСЖУ також була успішною – він отримав першу премію в номінації «Краща робота з військово-патріотичної тематики» ім. Рема Суворова. Із першої по шосту шпальти газети присвячені війні. Троє працівників редакції зараз у ЗСУ, воюють. Редакція постійно допомагає військовим, оголошує збір коштів. Також збирали гроші на автомобіль одному з військових підрозділів.
Робота редактора ще одного медіа з Дніпропетровщини – сайту «Жовті Води.Сity» Павла Єштокіна увійшла до списку переможців конкурсу журналістських робіт в номінації «Регіони дружні до тварин».
Журналістку цього медіа Тетяну Потоцьку нагородили знаком народної пошани «Хрест громадянських заслуг». Таку ж відзнаку отримала головна редакторка газети «Вісник» із селища Широке Віта Кучер.
Успішна робота видань на деокупованих територіях не залишилась непоміченою військовим командуванням. Так, редактор газети «Трудова слава», з Оріхова Запорвзької області Світлана Карпенко нагороджена відзнаками генерал-лейтенанта Сергія Наєва – Героя України, командувача Об’єданих сил ЗСУ України «За службу і звитягу» – III та II ступеню. А редактор газети «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика нагороджена Грамотою Командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ відзначений Почесною Грамотою Запорізької обласної військової адміністрації за активну роботу на інформаційному фронті під час війни з підтримки медійників регіональних ЗМІ та журналістів-переселенців.
Підготували Наталя Назарова, Наталія Кузьменко, Валентина Манжура, Наталія Войтович, Вікторія Плахта, Володимир Бобер, Інна Косянчук
