«Нові рубежі» та «Krivbass.City» – гендернонайчутливіші видання: дані моніторингу гіперлокальних медіа Дніпропетровщини

У Дніпропетровській області із 11 по 17 квітня 2020 року було проведено гендерний моніторинг гіперлокальних медіа. Аналізу підлягали журналістські матеріали 10 видань (5 інтернет-медіа – «ИнформаторНикополь», Кrivbass.Сity (Кривий Ріг), Кстати + (Камянське), Павлоград.dp.ua, 0569.com.ua – Сайт города Новомосковська та 5 газет – «Межівський меридіан», «Наш край» (Томаківка), «Нові рубежі» (Криничанський район), «Репортер» (Нікополь), «ТН-Экспресс» (Павлоград) щодо рівня їх гендерної чутливості. До уваги бралася кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв експерток/експертів  (тих, хто коментує ті чи інші теми) журналістських матеріалів, вживання фемінітивів і наявність стереотипного та сексистсього контенту. Всього протягом тижня було проаналізовано 963  матеріали, із них – 59 у друкованих ЗМІ, 804 матеріалів у інтернет-медіа.

Значна кількість новин присвячена COVID-19. Кількість матеріалів, що стосуються коронавірусу у інтернет-виданнях становить 12%, у друкованих – 20%. Загалом – 13%. Особливістю дніпропетровських ЗМІ є те, що тему коронавірусу коментують переважно чоловіки: керівники медустанов, профільних департаментів та уповноважені офіційно коментувати ситуацію з COVID-19 (це головний лікар лікарні імені Мечникова Сергій Риженко, директор департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА Валерій Сердюк, голова ДніпроОДА Олександр Бондаренко). Проте чимало новин, які присвячені темі коронавірусу, є знеособленими. У матеріалах інтернет-видання часто посилаються на прес-служби.

Але не лише темою коронавірусу «жили» ЗМІ дніпровського регіону. Чимало публікацій присвячено політиці, аграрним питанням, надзвичайним ситуаціям (приборкання пожеж, кримінальна відповідальність та штрафи за спалювання трави), дистанційній освіті, соціальним проблеми (масове безробіття, отримання субсидій, надбавки до пенсій).

Національний карантин вніс значні корективи у культурне, спортивне життя дніпровського регіону. Через  епідемію скасовані всі масові заходи, відповідно цим темам ЗМІ приділяли мінімум уваги. У інтернет-виданнях зрідка були публікації на тему спорту без прив’язки до дати (зокрема відзначення Президентом видатних спортсменів та тренерів області, підсумки волейбольних, футбольних змагань). Через те, що під час висвітлення спортивних змагань у публікаціях перераховувалися прізвища гравців, то у результаті маємо чималий перелік героїв у рубриці «спорт». Культурна  тематика теж не користувалася популярністю у дніпровських виданнях (зрідка новини про онлайн-конкурси, народних майстринь). Протилежна ситуація – з релігією. Публікації щодо Великодня, Вербної неділі, звернення священнослужителів мали місце і на шпальтах газет, і на сайтах.

У зазначений період друковані ЗМІ висвітлювали тему здоров’я, соціальної політики та діяльності місцевої влади, вшанування земляків, які воювали у Другій світовій війні, культурні та мистецькі заходи, опубліковано інтерв’ю з фермерами, спортивні новини. Варто відзначити, що напередодні Великодня регіональні газети «перетворилися» на вітальні листівки. Але водночас статті в газетах є більш змістовними та інформативними.

У матеріалах друкованих ЗМІ Дніпропетровської області чоловіки є більш популярними експертами ніж жінки (32% експертки проти 68% експертів). Лише жінки коментують питання волонтерства / благодійності (100%), розваг (100%), значною мірою – культури та релігії (67%). Чоловіки – це експерти з питань діяльності місцевої влади, екології, політики, здоров’я, бізнесу.

Жінок як героїнь у матеріалах друкованих ЗМІ – 41%. Вони домінують у таких темах як наука і освіта (73%), культура і релігія (64%), волонтерство та благодійність (64%), розваги та дозвілля (73%).

Менше про чоловіків, а більше про жінок писав «Межівський меридіан», однак у публікаціях не зафіксовано фемінітивів. 73% фемінітивів – у матеріалах газети «Наш край», однак редакція майже оминає увагою жінок (вони були героїнями лише в 34% випадків і жодного разу – експертками).

З огляду на ці дані найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні є газета «Нові рубежі» (39%). На другій позиції з майже однаковими даними – «Межівський меридіан» і «ТН-Экспресс» (37% і 36,7% відповідно).

У інтернет-виданнях значно більша кількість інформації, тематика різнопланова. Є ресурси (Кrivbass.Сity та Кстати +), які публікували мінімум 20 новин щодня, а то й значно більше.

Із балансом експерти жінки/чоловіки ситуація гірша, ніж у друкованих ЗМІ  – чоловіки-експерти фігурують частіше, ніж експертки (78% і 22% відповідно). У більшості випадків жінки коментують тему освіти та науки (80%), порівну з експертами – волонтерства та благодійності (50%), розваг (50%). Всі інші теми – за чоловіками-експертами.

Лише у 23% випадків жінки були героїнями новин (показник лютневого моніторингу – 35%). Жінки-героїні фігурують у темі освіти та науки (64%), благодійності (54%). Взагалі ЗМІ забули про героїнь у владі та місцевій політиці (лише 3%), війні та армії (4%).

Низький відсоток експерток і героїнь простежується в усіх виданнях. Найменше про жінок писав «Павлоград.dp.ua» (13% експерток і 10% героїнь – це лише поодинокі випадки). Також у його новинах – 0% фемінітивів. Найчастіше ними оперували «Информатор Никополь» (50%) і «Krivbass.City» (56%).

Саме «Krivbass.City», відповідно до цих даних, є найбільш гендерночтуливим онлайн-виданням Дніпропетровщини у квітні. Гендернодискримінаційним – «Павлоград.dp.ua».

У лютому під час моніторингу були зафіксовані публікації на гендерну тематику. Ця тенденція збереглася і у нинішньому дослідженні. Наприклад, на сайті «Кстати +» опубліковано інформацію про роботу «гарячої лінії» з психологічної підтримки жінок та новину про ставленняукраїнців до легалізації ринку секс-послуг. Друковані ЗМІ гендерній тематиці цього разу увагу не приділяли.

Відсоток використання фемінітивів у дніпровських друкованих та інтернет-медіа практично однаковий. Газети 25% проти 75%. Сайти 23% проти 77%. Найчастіше на сайтах використовують такі фемінативи як «начальниця», «директорка», «вихованка», «заведующая». Серед маскулінітивів продовжує переважати жінка-«волонтер», «лікар», «спеціаліст», «активіст».

Варто звернути увагу, що у регіональних друкованих виданнях поодиноко зустрічаються випадки, коли імена по батькові «зашифровані» ініціалами. Тобто взагалі неможливо ідентифікувати, хто є хто у статті («Нові рубежі» – головний лікар А.О. Майборода).

Стереотипи та сексизм майже відсутні.  Видання «Кстати +» проілюструвало матеріал про зниження платоспроможності українців жінками, які здійснюють покупки в супермаркеті. Це поширює стереотип про те, що «чоловіча» справа заробляти гроші, а «жіноча» – купувати продукти. Тож радимо колегам уважніше підходити до вибору ілюстрацій. Газета «Репортер» матеріал про співака проілюструвала еротичним зображенням оголеного чоловіка.

Згідно з даними квітневого моніторингу Індекс гендерної чутливості дніпропетровських гіперлокальних медіа – один із найнижчих в Україні – 28% (у лютому він становивив 35%). Ознайомитися із загальними результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews