Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
“Приватизація у стилі 90-х” — саме так можна охарактеризувати процеси, які відбуваютсья з деякими редакціями комунальних газет сьогодні. Влада відбирає приміщення і майно, позбавляючи редакції комунального статусу. При цьому потреби й інтереси трудових колективів — не враховуються. Саме тому прийняття закону про реформування державних медіа не можна відкладати надалі. На цьому наголосив голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко під час III Українсько-іспанського форуму, що відбувся 30 жовтня в Інституті журналістики КНУ імені Т. Шевченка.
За словами Олега Наливайка, зараз, коли на чергову сесію Верховної Ради вкотре виноситься розгляд законопроектів про роздержавлення та суспільне мовлення, у низці газет поширюється інформація з коментарями американського “медіа-експерта”, який називає роздержавлення небезпечним трендом, зауважує, що зобов’язань у цьому питанні Україна не має перед Єврокомісією та наводить приклад, мовляв у США теж є проблеми з державними ЗМІ.
– Ця інформація з елементами джинси, тому що вона іде в сотнях видань, з одним текстом і одним посиланням на першоджерело. Але коли ми почали шукати її в першоджерелі, то знайти не вдалося, – коментує Олег Наливайко. – Я дуже сподіваюся, що це помилка перекладу щодо державних ЗМІ, бо немає в Америці державного телебачення чи державних видань. В інакшому разі переклад зроблено абсолютно маніпулятивно. В США існує суспільне мовлення, і головна його відмінність від державного — це незалежність від влади редакційних колективів.
За словами голови НСЖУ, в Україні вже 15 років ведуться розмови про роздержавлення, однак прийняття відповідних законів постійно відкладається. Останнім часом уже двічі до розгляду питань у другому читанні Верховна Рада “не дійшла”.
– Запитують, чи на часі зараз роздержавлення. Однозначно хочу сказати, що ні, тому що це треба було робити ще в 2005 році, коли Україна брала зобов’язання перед Радою Європи. Тоді була інша економічна ситуація, інша політична ситуація, більші наклади в газет. Але тягнути зараз далі — не можна. Тому що буквально щодня ми отримуємо повідомлення, що там чи там забирають редакційне майно. Зараз застосовується ноу-хау: державні адміністрації виходять з числа засновників тих чи інших газет і переводять їх у комунальні підприємства. Проходить приватизація в стилі 90-х років. Маємо приклади, коли вимагають показувати газетні шпальти перед друком, – зазначив голова Спілки.
Зважаючи на такі обставини НСЖУ включилася процес підготовки законопроекту про реформування і спільно з Держкомтелерадіо було відпрацьовано такий його варіант, де враховані основні моменти захисту редакційних колективів.
– Мені здається, що галузь готова. Ми вивчали досвід Польщі, де пройшло роздержавлення, і в цілому він позитивний. У нас безліч випадків, коли зараз ніяких дотацій з бюджету видання не отримують, і багато що тут залежить від керівників ЗМІ. Говорять, що влада відвернеться, не буде фінансуання. А може навпаки, повернеться? Коли не можна буде кнопкою викликати того чи іншого редактора…
За словами Олега Наливайка, пункту про роздержавлення дійсно немає у так званому “списку Фюле”, але свого часу Україна добровільно взяла зобов’язання. Це початок складного шляху — приєднання до європейських цінностей. І все, що стосується медіа та свободи слова, – стоїть на першому місці.
Говорячи про останні тенденції в медіа, Олег Наливайко зауважив: можна говорити про позитив.
– Якщо торік на Московському медійному саміті була одна тема — як виживати ЗМІ в сучасних умовах, то тепер мова іде не про те, як виживати, а про те, як розвиватися. Чутки про смерть друкованих видань — перебільшені. Заяви про катастрофічне падіння накладів — теж не відповідають дійсності. Тенденція є, але про катастрофу я б не говорив, – сказав голова НСЖУ.
Також він закликав учасників Форуму приєднуватися до акції, яку НСЖУ і НМПУ проведе 23 листопада — в день безкарності під час проведення в Києві конференції Європейської федерації журналістів. Відбудеться хода журналістів, представників громадських організацій від Українського Дому до будинку Спілки журналістів по Хрещатику, щоб згадати тих, хто загинув у всьому світі, виконуючи свій професійний обов’язок.
