Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
22 червня 2018 року відбувся відео-міст між Дніпром і Черніговом на тему: «Ситуація з роздержавлення друкованих ЗМІ у Дніпропетровській та Чернігівській областях: проблеми, досвід, перспективи».
Учасниками обговорення у Дніпрі були Ірина Ситнік, директорка приватного підприємства “Редакція газети “Степова зоря” (Петропавлівка), Наталя Долгіх, відповідальна секретарка КП “Нові рубежі” (газета Криничанського району), Валерій Дрешпак, завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління, доктор наук з державного управління, професор, член Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ та Наталя Назарова, координаторка прес-клубу ДОО НСЖУ. Співрозмовники у Чернігові – Валерій Сорокін, начальник відділу співпраці зі ЗМІ управління інформаційної діяльності та видавничої справи Департаменту управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА, Наталія Бушай, директорка ТОВ “Чернігівський край”, редакторка газети “НК” (колишньої районки «Наш край») та Вікторія Сидорова, керівник медіа-центру «Моє місто (Чернігів)».
Протягом години колеги спілкувались та обмінювались досвідом. Йшлося про те, які перешкоди виникають в процесі реорганізації районок і шляхи їх подолання, яким бачать своє майбутнє, як роздержавлені видання заробляють гроші, чи вдається їм налагодити співпрацю з ОТГ та органами місцевого самоврядування, політиками, бізнесменами, про участь редакцій у міжнародних проектах, стажування за кордоном і отримання грантів.
У Дніпропетровській області з 43 “живих” газет, за даними Держкомтелерадіо України станом на 31.05.2018р., повністю завершили процес роздержавлення 10 засобів масової інформації. “Маємо три випадки неприйняття рішення про реформування засновниками – органами влади. Це газета П’ятихатського району “Злагода”, “Шахтар Марганцю” та “Жовтоводські вісті”. Ще водносно трьох газет прийнято рішення про ліквідацію”, – зауважила Наталя Назарова.
На Чернігівщині на момент початку процесу діяли 26 комунальних газет, з них на сьогодні повністю реформовані 13, ще 4 перебувають у процесі перетворення: вже ліквідовані як комунальні підприємства, але ще не отримали свідоцтва про перереєстрацію. В 9 виданнях поки що не відбулося змін або вони знаходяться в стадії ліквідації як КП. “На сьогодні з боку органів влади та органів самоврядування перешкод щодо реформування районних видань на Чернігівщині немає, – повідомив представник Департаменту управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Валерій Сорокін. – Якщо цей процес гальмується, то це відбувається через господарські питання або через зволікання редакторів чи колективів”.
Успішним досвідом роздержавлення, яке відбулося ще у червні 2017 року, поділилася директорка приватного підприємства «Редакція газети «Степова зоря» Ірина Ситнік. Нині в редакції працюють 5 чоловік. Основні проблеми, з якими довелося зіткнутися: виділення приміщення та досить тривалий процес переоформлення юридичних документів, приведення їх у відповідність, тобто зміна форми власності, засновників тощо.
Але пані Ірина переконана, що життя після реформування є! Підприємство має намір викупити приміщення за рахунок власних коштів та зменшити статті видатків. Є певні плани розвитку підприємства. Наприклад, участь у проекті допомогла створити сайт, який працює чотири місяці. «Це дуже гарна платформа для розміщення промоматеріалів для малого бізнесу та власного заробітку. Ці ролики ми вчимося виготовляти самотужки, – поділилася наша співрозмовниця. – Важливо, що аудиторія сайту та соціальних мереж не перетинається з аудиторією, яка читає паперовий варіант газети. Так що це поле для подальшої діяльності. Крім того, я як редактор проходила стажування у Польщі та брала участь у проведенні соціальних акцій».
Своєю історією поділилася і редакторка газети “НК”, що на Чернігівщині, Наталія Бушай: «Основні проблеми, з якими ми зіткнулися були такі: у зв’язку з утворенням політичної партії «Наш край» і випуском їх партійної газети виникла деяка плутанина. Тому ми розробили новий логотип нашої газети «НК». Колектив скоротився, сьогодні працює 4 фахівці і долучаються позаштатні дописувачі. Тираж газети складає 4000 примірників. Щоб успішно працювати, ми розвиваємо кілька напрямків. Один з них – створення Майстерні з виробництва паперу, ми проводимо майстер-класи й таким чином рекламуємо своє видання. Ще є один напрямок – оцифровування всіх номерів нашого видання, починаючи з 1947 року! Для цього наш працівник спеціально розробив сканер, і тепер будь-яка людина може скористатися послугою пошуку інформації в електронному вигляді. Сподіваємося, ця технічна розробка зацікавить також інші районки, архіви, бібліотеки».
Схожою проблемою в обох регіонах є співпраця з “Укрпоштою”. Так, у зв’язку з реформуванням поштових відділень в районах скорочується штат працівників. Постає питання доцільності або недоцільності утримання поштових відділень, поштарів. Це впливає на тиражі. Наталя Долгіх (Криничанська районна газета “Нові рубежі”) також вважає, що поштовий зв’язок та доставка видань є суттєвою проблемою для передплати районних газет, їх загальні тиражі знижуються.
Щодо передумов, які необхідні для впевненості в майбутньому та стабільності в роботі районних видань, перш за все, необхідна законодавча підтримка. Багато редакцій зіткнулися з такою проблемою, як заборона здачі в суборенду частини приміщення, яке вони орендують, і таким чином, колективи втрачають багаторічний стабільний прибуток. Втім, основними джерелами для виживання для них залишаються реклама, публікація особистих вітань, некрологів та оголошень.
Науковець Валерій Дрешпак вважає, що до газетної діяльності необхідно ставитися як до проектної, використовуючи різні напрямки інтеграції: горизонтальну або територіальну, мульти-медійну, створювати незалежну систему розповсюдження, можливо – приватні служби доставки. «Якщо «продаватися» політикам чи бізнесменам, то з розумом і дотриманням усіх нормативно-правових актів, стандартів журналістської діяльності. Думати не лише про сьогоденний заробіток, а про далеку перспективу», – наголошує пан Валерій.
В ході обговорення йшлося також про можливу участь колективів редакцій в організації медіа-подій, прес-конференцій і прес-турів, розробку та видання туристичних карт і путівників, соціальне підприємництво. Учасники відео-мосту поділилися досвідом співпраці місцевою владою.
Переглянути відео-запис спілкування можна за посиланням:
Відео-міст відбувся в рамках проекту Тернопільського прес-клубу “Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності” за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що його реалізує Інтерньюз в Україні та фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
