Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Склалася така ситуація: троє засновників звільнилися з редакції, на збори засновників товариства не приходять, що не дає змоги прийняти важливі для редакції рішення. Чи можемо ми їх виключити зі складу засновників?».
– Нормами чинного законодавства встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю (далі – товариство) належить до компетенції зборів учасників товариства. Зокрема це зазначено в:
– частині першій статті 98 Цивільного кодексу України, яка передбачає що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства;
– статті 29 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, в якій зазначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства;
– частині другій статті 100 Цивільного кодексу України – учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства;
– статтях 15 та 23 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, в яких передбачено можливість виключення учасника зі складу учасників за рішенням загальних зборів.
Виходячи з вищенаведених норм законодавства, виключення з товариства його учасника здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на загальних зборах товариства. Закон України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” передбачає лише дві підстави для виключення учасника:
– якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку (частина 2 статті 15 цього Закону);
– у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону (частина 2 статті 23 цього Закону). Випадок виключення учасника товариства у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим ми розглядати не будемо, а зупинимося на виключенні при простроченні внесення вкладу.
У статті 15 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” врегульовано правові наслідки прострочення внесення вкладу учасником товариства. А саме – передбачено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, то виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про не внесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу. При цьому голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення про виключення.
Інших підстав виключення учасника з товариства, ніж передбачені в статтях 15 і 23, Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” не передбачено.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – akardynal@ukr.net
