У травні цього року закінчився плавний перехід до повного впровадження нового українського правопису. Нині деякі старі норми вважаються помилковими. Тому у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели тренінг, під час якого медійники оновили свої знання. Про нові норми української мови детально розповіла тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО», кандидатка філологічних наук Катерина Карасьова.
– Щодня українські медійники несуть інформацію у суспільство. Ми відповідаємо не лише за повноту та достовірність статей, новин, сюжетів, репортажів, а й за їх грамотність. Журналістика має бути якісною. Тому сьогодні до Дніпровського центру журналістської солідарності ми запросили експертку з мовних питань, щоб разом розібрати актуальні питання нового правопису і практично попрацювати під час тренінгу, – зазначила координаторка Центру Наталя Назарова.
Вона також нагадала, що нова редакція правопису набрала чинності 3 червня 2019 року. Відтоді було запроваджено перехідний період – п’ять років. Протягом цього часу діяли як старі, так і нові норми. 22 травня 2024 року перехідний період закінчився.
На початку тренінгу Катерина Карасьова запропонувала всім учасникам заглибитися в історію. Вона вернула увагу, що українська мова має дуже глибоке коріння і всі норми та нововведення мають історичне підґрунтя.
– Протягом століть мовознавці намагалися дійти до суті і визначити, яким має бути правопис. Ми чули і про правописну систему Мелетія Смотрицького, і «Гражданку», і «Енеїду» Котляревського, і правопис Павловського, і Огієнка. Наприклад, Новий український правопис увібрав деякі риси правопису 1929-го року, який через зрозумілі причини проіснував зовсім недовго, – підкреслила пані Катерина.
За словами кандидатки філологічних наук, новий правопис став більш деталізований. Були такі моменти, які вже прописувалися у підручниках, але їх не фіксував правопис. Наприклад, всім відомі слова «фейсбук», «твітер» широко використовуються у суспільстві, у тому числі і медіаспільнотою. Але писали їх кожен на свій розсуд: хтось з малої, хтось з великої літери, хтось англійською, а хтось українською. І це лише один із прикладів.
– Отже, це нормально, що з часом є потреба додати нові слова. Зверну увагу, що новий правопис унормував фемінітиви, які активно останнім часом використовуються у суспільстві і у правописі введені як паралельні форми. Також новий правопис передбачає остаточні та варіативні зміни. Остаточні – це ті, які однозначно зафіксовані і якщо ми їх не дотримуватимемося, то це вважатиметься помилкою. Варіативні зміни – коли є вибір, відповідно ви або використовуєте попередній варіант написання слова, або новий, – пояснила експертка.
Учасники тренінгу розібрали, які тепер діють нововведення щодо написання імен та прізвищ, назв товарних знаків і марок виробів, державних, представницьких органів та багато інших питань. Також тренерка звернула увагу, що новий правопис додав новий розділовий знак — скісну риску.
Медійники висловили різні точки зору щодо доречності внесення змін у правопис. На думку журналістки, фрілансерки Єви Авраменко зі змінами до правопису не можна було затягувати, адже він у жодному разі не покликаний заплутати українців, а навпаки забрав з мови російські слова, які нам нав’язували роками. Коректорка обласного видання Валентина Орищій зауважила, що потрібен час, аби всі нові правила довести до автоматизму.
І хоч деякі норми викликали дискусію та жваве обговорення, присутні висловили одностайну думку – новий правопис мають вивчати всі: медійники, вчителі, державні службовці, адже їхня робота є показовою і вони несуть відповідальність перед суспільством.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.