Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Звіт організації «Репортери без кордонів» за 2024 рік свідчить про тривожне зростання кількості нападів на журналістів – особливо у зонах війни та інших конфліктів. У 2024 році по всьому світу лише за журналістську діяльність було вбито 54 журналісти, повідомляє сайт Крим.Реалії з посиланням на звіт міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF).
Згідно зі звітом, 31 із 54 журналістів було вбито у зонах війни при висвітленні подій у зонах конфліктів – в Україні, Іраку, Судані, М’янмі, Газі. Ця кількість досягла п’ятирічного максимуму (57,4%).
«Журналісти не вмирають, їх убивають; вони не сидять у в’язниці, режими їх садять; вони не зникають, їх викрадають. Ці злочини – часто організовані урядами та збройними групами з повною безкарністю – порушують міжнародне право і дуже часто залишаються безкарними. Ми маємо зрушити справу з мертвої точки, нагадати собі як громадянам, що журналісти вмирають за нас, щоб тримати нас у курсі подій. Ми повинні продовжувати рахувати, називати імена, засуджувати, розслідувати та забезпечувати правосуддя. Фаталізм ніколи не повинен перемагати. Захищати тих, хто нас інформує означає захищати правду», – заявив генеральний директор RSF Тібо Бруттен.
Газа виділяється як найнебезпечніший регіон у світі, де за останні п’ять років було вбито найбільшу кількість журналістів у зв’язку з їхньою роботою. У 2024 році на сектор Гази припало майже 30% журналістів, які загинули при виконанні своїх обов’язків, зазначає RSF і закликає до термінових дій на захист журналістів та журналістики.
За даними НСЖУ в Україні загалом за роки війни, яку веде Росія, загинуло більше 100 українських та зарубіжних журналістів, в тому числі 18 журналістів при виконанні професійних обов’язків.
Також у звіті «Репортери без кордонів» фіксується зростання кількості затриманих журналістів цього року на 7,2%. Це значною мірою пов’язане з арештами журналістів у Росії (+8) та Ізраїлі (+17).
У лютому 2024 року «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії.
На початку січня НСЖУ та Європейська федерація журналістів (EFJ) вимагала звільнити українських журналістів, яких Росія переслідує на окупованих територіях. До списку увійшли Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Дмитро Хилюк, Ернес Аметов, Ірина Данилович, Ірина Левченко, Марлен Асанов, Ремзі Бекіров, Рустем Шейхалієв, Сергій Цигіпа, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Тимур Ібрагімов, Вікторія Рощина, фрілансер сайту Крим.Реалії Владислав Єсипенко. На жаль, Вікторія Рощина згодом загинула, перебуваючи в неволі.
10 березня 2021 року Єсипенка затримали в Криму. Російська влада звинуватила журналіста у зборі інформації «на користь спецслужб України», а також зберіганні «саморобного вибухового пристрою». У результаті Єсипенка засудили до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. Російське звинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
НСЖУ постійно домагається звільнення всіх українських журналістів, в тому числі Владислава Єсипенка. У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США також засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму».
