Сергій Томіленко: Краще бути залежними від ринку, ніж від влади

Чи не призведе Закон про реформування комунальних ЗМІ до закриття газет, як поводять себе редакції і чого від них чекають читачі – ці та інші актуальні питання роздержавлення засобів масової інформації обговорювали в ефірі радіо «ЕраFM» 3 квітня. Гостями студії були перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко та юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

На переконання Сергія Томіленка, реформування для ЗМІ – це насамперед звільнення від політичної залежності від місцевих чиновників.

– На сьогодні ключовим викликом для державних і комунальних ЗМІ є їхній статус залежності від органів влади, фактично – від рівня політичної культури керівників на місцях. Ми бачимо, що, на жаль, рівень цієї культури є низьким, і за останні 10-15 років місцеве керівництво все більше дозволяє собі ігнорувати законодавство і права журналістів. Дуже багато прецедентів, коли чиновники розглядають ЗМІ як своїх підручних, – коментує Сергій Томіленко.

Тому навіть залежність від власника не є настільки вбивчою для ЗМІ, як повна підпорядкованість владі.

– Краще залежність від ринку, від власників, аудиторії та читачів, ніж залежність від чиновників, – коментує перший секретар НСЖУ. – Звичайно, тут потрібно говорити і про соціальну відповідальність медіа-бізнесу, котрий не повинен досягати прибутків ціною якості інформації.

 

 

Сергій Томіленко переконаний: найкращий час для реформування ЗМІ був кілька років тому, у 2005-2008 роках, коли було більше демократичних ініціатив, і влада не настільки цинічно розглядала майнові питання щодо редакцій.

– Дійсно, зараз одразу після доручення Президента стосовно прискорення реформування почалися розмови. І наближені до місцевих керівників особи цікавляться в який спосіб заволодіти редакціями. Ризики є, але позитиву від реформування більше, ніж негативу. Національна спілка журналістів готова консультувати і допомагати редакціям, боротися з будь-якими проявами тиску. Але потрібна і позиція самих редакцій. Бо є прецеденти, коли дуже лояльні до влади редактори підписують будь-які зміни до статутних документів, задовольняють будь-які забаганки влади, – зауважує Сергій Томіленко.