«Цифрова ера вже настала, і медіа повинні бути готові до цього нового виклику», – медіатренер Академії української преси Андрій Юричко

Журналіст, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко, який є ментором з питань цифрової трансформації в навчально-просвітницькому проєкті «Кроки до сталого розвитку», спілкуючись з редакторами деокупованих і прифронтових територій під час організованого Національною спілкою журналістів України офлайн-тренінгу, переконливо доводив, що диджиталізація друкованих видань дає їм шанс на виживання і розвиток.

Цифрова революція швидко змінює наш світ

Наприклад, одним із проявів цифровізації є популярність безготівкових розрахунків та мобільних платежів. Люди вже впевнились, що це не тільки зручно, але й безпечно, оскільки зменшується ризик крадіжки грошей.

Водночас диджиталізація стає дедалі популярнішою і в українських засобах масової інформації. Традиційні друковані медіа поступово втрачають свою аудиторію, адже молодь для отримання інформації активно використовує Telegram, Instagram, TikTok. Це ставить виклик перед редакціями друкованих ЗМІ, змушує адаптуватися до нових тенденцій,  щоб привертати увагу до своїх ЗМІ і молодої аудиторії.

З одного боку, цифровізація принесла нам багато переваг: зручність, швидкість, доступність і збереження інформації. З іншого боку, вона вимагає нових навичок і адаптації до змін. На шляху до цифровізації в Україні стоять нестабільний інтернет та відсутність цифрових навичок у співробітників редакцій медіа.

Чи готові наші медіа до цифрової трансформації?

Щоб залишатися в курсі сучасних потреб аудиторії, необхідно змінювати свою стратегію, активніше впроваджувати цифрові технології. Це багатогранний процес, що впливає на спосіб споживання інформації, розповсюдження контенту та залучення аудиторії. Щоб залишатися конкурентоспроможними і зберігати свою роль у суспільстві, медіа повинні пристосовуватися до цифрових реалій і набувати необхідних навичок.

Цифрова ера вже настала, і медіа повинні бути готові до цього нового виклику. Тільки з цифровими технологіями та інноваціями в своєму арсеналі вони можуть зберегти і розширювати свою читацьку аудиторію.

Ключові аспекти диджиталізації

Одним із ключових аспектів цифровізації є навчання та розвиток персоналу. Для успішної адаптації до цифрового середовища журналістам та іншим працівникам видань потрібні цифрові навички. Це можуть бути навички роботи з соціальними мережами, вміння створювати відеоконтент, розуміння аналітики та монетизації веб-сайту, знання про SEO та інші цифрові інструменти. Організації повинні вкладати зусилля у навчання свого персоналу, організовувати тренінги, семінари та інші заходи, які допоможуть покращити цифрові навички команди. Це відкриває нові можливості для медіа і сприяє їх успіху у цифровому світі.

Додатковою важливою складовою цифровізації є адаптація до змін у споживанні контенту. Насамперед, слід звернути увагу на розвиток цікавого, актуального та високоякісного контенту, що спроможний привернути увагу аудиторії, відповідати її потребам.

І тут на допомогу приходять цифрові технології, які надають можливість взаємодії з аудиторією, збирати її відгуки та думки, формувати зміст на основі її інтересів та запитів.

Причому видання повинні пристосовувати свої платформи та контент до мобільних пристроїв, забезпечувати швидке завантаження, оптимізовані мобільні версії та інші функції, які зроблять споживання контенту зручним для аудиторії.

Однією з ключових складових цифрової трансформації є використання соціальних медіа. Через такі платформи, як Facebook, Instagram, YouTube та інші, видання можуть активно розповсюджувати контент, розширювати аудиторію споживачів інформації.

Facebook, наприклад, може заробляти, розміщуючи рекламу. І хоча дехто й тепер ставить цю практику під сумнів, вона стає дедалі поширенішою.

Однак, необхідно зазначити, що важливою складовою успіху залишається унікальність контенту: у цифровому світі, де з’являється все більше видань, важливо надати щось унікальне, що приверне увагу читачів.

Цифрова трансформація також передбачає мобільну адаптацію веб-сайтів. За останні роки значно зросло споживання контенту на мобільних пристроях. Отже, важливо, щоб медіа-сайти були оптимізовані для мобільних пристроїв, оскільки це дає змогу забезпечувати зручне споживання контенту і тим самим залучати більше аудиторії.

Необхідно також зазначити, що в добу цифрової трансформації важливо будувати взаємодію з аудиторією. Традиційні формати – такі як гаряча лінія або розіграші, поступово заступаються новими методами спілкування. Зараз можна організувати вебінари, онлайн-конференції та інші інтерактивні формати, що дозволяють активно залучати аудиторію до процесу та забезпечувати взаємодію з нею.

Важливим аспектом є розвиток медіаграмотності. Медіа повинні сприяти розвитку медіаграмотності серед своєї аудиторії, надавати надійну та перевірену інформацію, а також навчати критично аналізувати новини та джерела. Водночас не варто забувати, що користувачі стають більш вимогливими і критичними до інформації, яку вони споживають.

Традиційні медіа мають право на життя

Наразі виникає питання: чи залишається місце для традиційних видань? Іноді здається, що соціальні мережі стають головним інструментом взаємодії з аудиторією. Це зрозуміло, оскільки соціальні платформи забезпечують швидку та зручну передачу інформації, у соцмережах люди можуть отримати швидкий доступ до новин та розважального контенту, може спілкуватися з іншими користувачами.

Однак, традиційні друковані ЗМІ не повинні бути відкинуті на користь соціальних мереж, вони залишаються важливими інструментами, які забезпечують нам об’єктивну та професійну інформацію. Такі видання ретельно перевіряють факти, розробляють аналітичні матеріали та створюють унікальний контент, який має попит у суспільстві.

Потенціал соціальних мереж

Зміна у способі споживання контенту вимагає від редакцій зміни стратегії. Соціальні мережі можуть бути потужним інструментом для просування контенту, залучення аудиторії та економії коштів. Вони надають можливість проводити прямі трансляції, розміщувати відео- та фотоматеріали, а також створювати дискусії та групи для обговорення тем.

Під час цифровізації регіональних і локальних медіа важливо відстежувати та аналізувати, що цікавить користувачів у соціальних мережах, що вони обговорюють. Наприклад, спостереження за обговореннями в чатах та групах може допомогти журналістам знайти теми для статей, зрозуміти настрої аудиторії та створити зміст, який буде цікавим для читачів.

Цифрові медіа мають великий потенціал у використанні фотографій, відео та інфографіки. Видання, які активно використовують ці формати контенту, мають більше уваги читачів. Особливо ефективними є інфографіки, які можуть привернути увагу і пояснити складні концепції красивою та лаконічною формою.

Додатковою перевагою соціальних мереж є їх потенціал як додаткового джерела доходу для регіональних та місцевих медіа. Багато компаній використовують соціальні мережі для залучення відвідувачів на свої сайти, де розміщується реклама або де можна купити платні послуги. Таким чином, соціальні мережі допомагають регіональним медіа зекономити на витратах та залучити додаткові кошти.

Штучний інтелект чи жива людина?

При всіх перевагах цифрових технологій вони також мають свої виклики. Наприклад, автоматизація процесу генерації тексту за допомогою штучного інтелекту може змінити підхід до розробки матеріалів, через його можливість генерувати текстовий контент за заданими параметрами може бути корисним для журналістів у їх повсякденній роботі, економити час журналістів та збільшувати їхню продуктивність.

Однак, варто зазначити, що штучний інтелект має свої обмеження. Наприклад, він не завжди може розпізнати емоції або використовувати неформальну мову. Тому важливо бути обережними та перевіряти результати, отримані від штучного інтелекту, особливо при створенні важливих матеріалів.

А от де штучний інтелект може знайти широке застосування, так це цифрове медіа. За допомогою штучного інтелекту можна створювати цікаві інфографіки, фотографії та відео. Це дозволяє підвищити залучення аудиторії та популярність контенту.

Крім того, штучний інтелект може бути корисним і для редакційної роботи. Він може допомогти відсіяти неперевірену або недостовірну інформацію, а також автоматизувати деякі процеси редагування. Отже, загалом штучний інтелект може забезпечити більш швидку та точну обробку інформації, ефективніше використовувати ресурси та підвищувати якість контенту.

Нині у нас є можливість користуватися новітньою моделлю штучного інтелекту – GPT-4. Ця остання розробка Open AI являє собою значний прогрес у відповідності та розумінні запитів користувачів. Працює такий само принцип, як у Google: правильно сформульовані запитання дають кращі відповіді.

GPT-4 краще розуміє, що саме ви очікуєте від неї, тому її відповіді стають більш точними.

У програмі GPT-4 також є вбудований модуль промптів. Промпти – це готові ролі, з якими ви можете працювати зі штучним інтелектом. Наприклад, ви можете попросити поводитись як інтерв’юер і ставити вам запитання, а програма буде генерувати відповіді, що допоможе вам у створенні інтерв’ю.

Попри всі плюси штучного інтелекту важливо пам’ятати, що він є лише інструментом, і його використання повинно бути доповнене професійними знаннями та етичними стандартами журналістики. Необхідно зберігати баланс і не відмовлятись від суто журналістських матеріалів, створених живою людиною.

Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»