Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
«Автори та розробники законопроєкту «Про медіа» намагалися радитися із журналістською спільнотою, НСЖУ, але в результаті в схваленому в першому читанні документі базові зауваження журналістської громади, редакторів, зокрема, друкованих і онлайн медіа проігнорували», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко у ранковому ефірі «Суспільного» 2 вересня.
– Пропозиції журналістів у законопроєкті не враховано. Відповідно, позиція Національної спілки журналістів до нього є критичною. Ми підтримуємо імплементацію європейських зобов’язань України. Водночас, лише 10 відсотків законопроєкту «Про медіа» містить саме імплементацію цих зобов’язань. А 90 відсотків – це власне пропозиції українських авторів, – наголосив Сергій Томіленко – До них у нас – найбільші претензії.
Відповідаючи на запитання, в чому суть цих претензій, Сергій Томіленко зазначив, що законопроєкт «Про медіа» журналістська спільнота називає «законом про Нацраду», тому що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримує повноваження контролювати і регулювати діяльність усіх медіа, в тому числі друкованих та онлайн-видань.
– Наша позиція – покращувати регулювання телерадіопростору, працювати над тим, щоб Нацрада була ефективною і не розширювати аж настільки її повноваження, – сказав Сергій Томіленко.
Крім того, законопроєкт спрощує для регулятора накладання штрафів, закриття і блокування діяльності ЗМІ. НСЖУ наполягає, що право ухвалювати такі рішення повинен мати тільки суд.
– Ключова ознака медіарегулятора в цивілізованих країнах – це його повна політична незалежність від уряду та влади загалом. Натомість, Конституція України історично передбачає формування складу національного регулятора – Нацради з питань телебачення і радіомовлення – Президентом і Верховною Радою України. У цих умовах розширення повноважень Нацради на регулювання діяльності друкованих та онлайн-медіа неприпустиме, – заявив голова НСЖУ. – Пропри те, що в Нацраді працюють гідні особистості з гарним медійним бекґраундом, сам по собі цей орган формують політики. Й надавати цій структурі дуже широкі повноваження ми вважаємо передчасним.
Сергій Томіленко переконаний, що «від боротьби з нечесними медійниками не повинні страждати чесні законослухняні медійники, яких абсолютна більшість». Локальні та місцеві ЗМІ сьогодні ледве животіють, і деякі редакції ділять одну ставку на чотирьох працівників, аби лише газета виходила. В цих умовах вони не в змозі досконально вивчити законопроєкт «Про медіа», який містить 300 сторінок, із тим, щоб перед його ухваленням внести свої пропозиції, а після ухвалення – працювати у відповідності до закону.
– Ми – за конструктивний діалог у нормальних умовах між політиками й журналістами задля ухвалення якісних законодавчих актів. Якщо ж політики радитимуться тільки з експертами та органами влади, а журналістам казатимуть тільки: «Виконуйте те, що ми напрацювали», то це не буде шлях порозуміння й ефективності, – вважає Сергій Томіленко.
Як повідомлялося, законопроєкт №2693-д «Про медіа» парламент прийняв за основу (в першому читанні) 30 серпня. Цей документ гостро критикували НСЖУ та інші журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів.
