До Дніпропетровської обласної організації НСЖУ завітали дніпровська журналістка Юлія Рацибарська та волинська колега Людмила Приймачук, де на них чекали заслужені відзнаки журі творчого конкурсу «Інформаційний фронт-2023/24»
Як ми писали раніше, цьогоріч на розгляд конкурсної комісії надійшло значно більше творчих доробків – майже 120. Свої роботи надсилали як окремі медійники з Дніпропетровської, Херсонської, Волинської областей, навіть із Польщі, так і творчі колективи – усього 70 конкурсантів.
– Конкурс на кращу журналістську роботу з військово-патріотичної тематики ми провели вперше у 2013-му році, – розповідає голова Правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук. – Цю номінацію на честь журналіста і репортера, учасника Другої Світової війни Рема Суворова ініціював наш колега, нині покійний Олександр Дем’янович Давидов, багаторічний і донедавна незмінний директор видавництва “Журфонд”. Усі ці роки родина Рема Суворова підтримує наш творчий конкурс. Вітання цьогорічним лауреатам і переможцям передає його донька Тетяна Кривошеєва.
Юлія Підгола (Рацибарська) перемогла у номінації «Краща журналістська робота з військово-патріотичної тематики» ім. Рема Суворова із публікацією ««Око запливло величезним більмом. Я вже нічого не бачила». Історія бійчині-«азовки», яка пережила 11 місяців полону».
– Моя перемога в цьому конкурсі – не лише моя заслуга, – зізнається Юлія Рацибарська. – Це, власне, завдяки волонтерам, із якими я підтримую зв’язок з перших днів повномасштабної війни. Саме вони підказали мені героїню – Ольгу. Бійчиня «Азова», яка пережила полон, отримала тяжкі травми і далі намагається жити мирним життям. Це дуже сильна жінка, і я пишаюсь тим, що з нею знайома.
Волинську медійницю Людмилу Приймачук журі відзначило у номінації «Люби і знай свій рідний край» ім. Павла Богуша за популяризацію Дніпропетровщини у виданнях України та Польщі.
Нагадаємо, номінація «Люби і знай свій рідний край» заснована на честь видатної постаті Нікопольщини Павла Богуша – краєзнавця, історика, журналіста. Ініціатором премії ще за кілька років до війни виступив директор НПО «Трубосталь» Олександр Фельдман. Багато років поспіль він підтримував творчий конкурс Дніпропетровської обласної журналістської організації. На жаль, у жовтні минулого року Олександр Ісаакович пішов з життя, та номінація живе, і ми продовжуємо відзначати авторів за кращі матеріали, які прославляють Придніпровський край.
Журналістка з Луцька відвідала низку громад Дніпропетровщини і за результатами цієї поїздки підготувала публікації для медіа Волині та Польщі.
– Усі ці матеріали з’явилися завдяки Центру журналістської солідарності, – зізнається пані Людмила. – Тож хочу подякувати колегам з Дніпра, Кам’янського. Я популяризую Дніпропетровщину завдяки інформаційним приводам, які мені підказуєте ви. Взагалі Дніпропетровщина – це дуже цікавий регіон, в історичному плані, в культурному. Тут дуже багато волонтерів, багато хороших людей. Чому їжджу? По-перше, зараз у всіх наших регіонах твориться історія. По-друге, вже давно немає поділу на схід-захід, південь-північ. Україна єдина! І треба якнайбільше про неї писати. Всі ті репортажі, які я написала про Дніпропетровщину, сподіваюсь, увійдуть в мою книжку, яка буде називатися «Хроніки нескорених міст».

Олексій Ковальчук привітав колег, подякував їм за цінний внесок до життєпису цього страшного для України періоду, за те, що розповідають про незламних українців, та вручив заслужені відзнаки.
– Наші журналістські матеріали – це не просто репортажі, статті, нариси про таких от людей. – Це ще й документування воєнних злочинів російської армії в Україні. І ми повинні це робити. Ми свідомі цієї місії, що не тільки робимо свою роботу, а допомагаємо на майбутнє правоохоронцям, які потім будуть доводити, що стався злочин, і вимагати покарання винних, – додала Юлія Рацибарська.
Журналісти важливі!
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС